Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 529 про Укр., 1959, V///)]; ~ть місцевості проходимость местности. прохмелятися, -ляюся, -ляєшся, прохмелитися, -люся, -лйшся протрезвляться, протрезвиться [Піду до коршомки, та й нап'юся; Піду в вишневий сад — прохмелюся (Чуб.); Сонце на мить засліпило всіх. Данько ніби прохмелився одразу від сьогоднішніх лісових., чарів (Гонч.)]. проходжалий разг. 1) прил. прохожий; 2) (род. проходжалого) сущ. прохожий, пітник [Діточки., кватирочку відчиняють, проходжалого питають: «Чи* не бачили ви нашої матері?» (Барв.)]. ороходжати, -джаю, -джаєш разг. 1) проходить; 2) (ходить туда и обратно не торопясь) похаживать [Скрізь і всюди никають., високі чумаки, що, здається, повиходили і проходжають, дожидаючи, якого з них одного на гетьмана постановлять... (Вовч.)]. проходжатися см. проходжуватися. проходження 1) прохождение, проход; проникание, проникновение; следование [Одного разу Тамара заздалегідь повідомила про проходження баржі з зброєю (Хижн.); Наступного дня, коли, нарешті, експедиція вирушила, дід поїхав попереду, вибираючи зручні для проходження місця (Донч.); Проходження електричного струму по провіднику супроводиться виділенням., тепла (Наука і життя, 1957, 1)]; 2) прохождение; протекание [Краще поїхати у військкомат, там особисті справи значно повніші, в них відбивається кожен крок у проходженні військової служби (Руденко)]; 3) проходка [В нафтовій і газовій промисловості буде застосована досконаліша технологія проходження свердловин (Наука і життя, 1959, 1)]. Ср. проходити 1—3. проходжувати, -джую, -джуєш (редк.), проходити, -ходжу, -ходиш прохаживать (разг.), проходить, разг. отходить (только соверш.), отшагивать, отшагать [Комсомольський квиток мій лежить на столі, Двадцять літ я із ним проходив по землі (Мал.); — То все брехня! — думається йому.—Хай карбованця проходжу, хай два, або й усі п'ять... а земля все-таки моя! (Мирн.)]. прохбджуватися, -джуюся, -джуєшся и проходити ся, -джуся, -дишся и разг. проходжатися, -джаюся, -джаєшся, пройтися (пройдуся, пройдешся) и разг. проходитися, -ходжуся, -хо дишся 1) прохаживаться, пройтись; прогуливаться, прогуляться [Кури і качки проходжувалися по подвір'ю (Фр.); Часом з'являлись бліді хмаринки, довгі, худі, прозорі, немов сухотники про- ходжались десь на курорті, понад блакитним морем (Коцюб.); Пройдемося на святковий колгоспний базар (Вологи.); Ти хоч би пішла проходилася. А то сидиш крячкою у хаті, аж зажовкла (Мирн.)]; 2) (только соверш. пройтися: сделать скользящее движение, быстро провести по чему-нибудь) разг. пройтись, пробежаться, пробежать [Він [гармоніст] розтяг міхи, пальцями пройшовсь по білих ґудзиках ладів (Чорн.)]; 3) (только соверш, пройтися: подвергнуть поверхность чего-нибудь какой-нибудь обра» ботке, какому нибудь воздействию) пройти, разг. пройтись [Прибравши на столі, [Ганна] підмела, переслала постіль, пройшла- ся мокрою ганчіркою на підлозі (Козач.)\ Вона витягла з шухляди помаду, вміло підмалювала собі губи, пройшлася м'якою пуховкою по обличчю (Собко); Полями, садами, селами пройшлася осінь (Рад, Укр., 1950, IX)]. проходити, -джу, -диш, пройти (пройде, пройдеш) 1) проходить, пройти; (оставляя что-нибудь позади или в стороне — еще) миновать (несоверш. и соверш.); (двигаться, преодолевая какие-нибудь трудности —еще) проникать, проникнуть; (проезжать мимо чего-нибудь, направляться куда-нибудь книжн. — ещё) следовать, проследовать*, (о жидкости: просачиваться —ш ещё) проступать, проступить; (тянуться в каком* нибудь направлении — о дороге, туннеле и т. п. — ещё) пролегать, пролечь; (пробивать насквозь — ещё) пронизывать, пронизать [Малий помітив Петра, коли той проходив поза садом (Грим.); Рота пройшла злагодженим кроком мимо нас (Цюпа); Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся (прислів'я); — Григорій Петрович дома? ..— Домаї — одказала Христя. —Куди до його пройти? (Мирн.); Мозок людського зародка також проходить в своєму розвитку ряд послідовних ступенів (Осн. даре.); Поле чорніє. Проходять хмари, Гаптують небо химерною грою (Мал.)\ Неначе степом чумаки Уосени верству проходять, Так і мене минають годи, А я байдуже (Шевч.); З гір проходив легкий свіжий вітер (Собко); Під мостом, мов велетенський лебідь, плавно пройшов білий пароплав... (Волош.); Головною вулицею міста проходила залізнична колія (Янов.); Куля пройшла йому правий бік і застряла в лівім (Фр.)]; ~йшов вогбнь і в 6- д у погов. прошёл огонь и воду [и медные трубы];*"^ти, <^тй парадом проходить, пройти парадом [Пройти перед січовиками парадом спало Богданові Хмельницькому на думку^ в останню хвилину (Панч)]; '-¦'йшла чутка прошёлв слух, пронёсся слух [Коли оце в Кармелевім селі пройшла чутка, що се їх Кармель отаманує в Чорному лісі (Вовч.)]; м о р 6 а поза шкірою ^йшов разг. морбз по кбже (по спине) пробежал; ні (ані) ~йтй ні (ані) проїхати разг. ни пройти ни- проехать [Ну й зима — хур- теча та вітрюга, Ні проїхати ані, пройтц (Пере.)]; перев'язка "-» йшла к р 6 в' ю перевязка пропиталась кровью [Вигляд у мене дійсно страшний: зарослий бородою, перев'язка на руці пройшла кров'ю, на голові — кора в бинтів, крові, бруду (Я нов.)]; по душі *^дить страх разг. душу пронизывает страх, душу охвб* тывает страх [Чіпка слухає [діда] — і проходить по його душі страх (Мирн.)]\ поїзд пройде через такі станції пбезд пройдёт через следующие (такие) станции, поезд проследует через слё- 34—35 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)