Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
*іро 528 (Коцюб.)', Я знаю, що у Вас мало вільного часу, ..проте насмілюсь прохати дозволу Вашого прислати Вам ту комедію на перегляд і оцінку (Коцюб.)]; ~ти милости- н і просить милостыню [То був справжній голод.. Одрадяни.. вигонили голих і голод- • них дітей милостині прохати (Мирн.)]; ~ти милості просить милости; почтительно4 просить, у&т. бить челом [— Ну, розказуй, чого ти забрів? — пита суддя. —Я... я... прохати милості (Мирн.)]; ~ти поради, уст. ~ти о раду просить совета "[Зібрав Тарас козаченьків — Поради прохати (Шевч.); Маю Вас прохати о раду й поміч (Коцюб.)]] 2) (звать; предлагать что-нибудь сделать) приглашать, просить [І до Оксені заходить в хату, — Теж на весілля її прохати (Л. Укр.); Прохали, та в хату не пускали (Ном.)]. сірохатися, -хаюся, -хаєшся разе, проситься [І всі діти почали прохатися: «Мамо, хо- дім-бо додому!» (Вовч.)\ Еге, я правду вам казав: Нащо було Паньку прохаться в прокурори? (Греб.); Дарма, що разом з клунками насіння вона кинула в порох свої колишні надії; вони тепер знову прохались до її серця (Коцюб.)]; ~тися в кого разг. просить когб [Я ще в них хочу прохатись, чи не заступились би вони за мене хоч трохи (Квітка)]. прохацький 1) просительский; 2) попрошай- нический, нищенский [Сходилась прохацька аристократія, що займала найласіші й най- догідніші місця в галереї коло печер (Н.-Лев.)]. Ср. прохач 1—2. «прохач, -ча 1) проситель [Суддя тільки що скінчив свою роботу і хтів^іти обідати. Побачивши нового прохача, він дуже здивувався (Коцюб.)]; 2) (живущий подаянием) разг. попрошайка, нищий (сущ.) [К о- валь: Товаришу Дударю..х Дудяр: Га? Ви ходили з торбою попід вікнами, як прохачі? Та для чого ж це ви зробили? (Мик.)]. •прохачка 1) просительница; 2) попрошайка; нищая; нищенка [Маруся до матері: ..Чи простиш ти мені, нещасливій серед оцієї розкоші, мені, великій пані, що, може, нещасніша од прохачки (Н.-Лев.)]. Ср. прохач 1—2. «прохвйськати, -каю, -каєш разг. промотать, перен. просвистать [)Г є р в а с і й: Ти осліп од дворянства! І поки ту правду знайдеш, то все хазяйство прохвиськаєш і все- таки нічого не доб'єшся (Тоб.)]. прохворіти см. прохвбрюва ти. «прохворостйти, -рощу, -ростиш разг. отстегать [хворостиной], высечь [хворостиной] [Петрусь, щоб стих не вчить, — граматоч- ку спалив; Татусь1 йому другу граматочку купив, А Петруся — прохворостив (Боров.); Треба простить або прохворостить (Ном.)]. - . «срохвбрювати, -рюю, -рюєш, прохворіти, -рїю, -рїєш прохварывать (разг.), прохворать (разг.), болеть, проболеть [Пам'ятає Зінька свою рідну матір, коли та, застудившись біля річки, ..прохворіла аж до весни (Шиян)]. прохід, -ходу 1) (действие) проход [Слідом за проходом льонобралки льон в'язатимуть у невеликі снопики (Колг. село, 1954, VII); Розсівають дефекат тукорозкидними сівалками ТР-1 за два проходи (Колг. Укр., 1956, 8)]; 2) (место) проход [Сапери., позначають мінні поля, прокладають проходи бійцям у широкий відвойований світ (Гонч.); Кріт риє під землею дуже довгі проходи (Коп.); Саїд легенько відвів рукою дівчину з проходу й рушив до кімнати (Ле)]; гірський ~д горный проход; задній ~д анат. задний проход; носоглотковий *^д анат. носоглоточный проход; 3) обл. прогулка, разг. проходка ]Я вибравсь, як не раз уже, на ранній прохід на найближчу гору в ліс (Коб.)]; 0~хОДу не давати разг. прохода (проходу) не давать [Коли хочете знати, — проходу не дає [Наталка], щоб я написав до їхньої шкільної газети спогади про громадянську війну (Янов.)]; ~ходу нема (немає) від кого разг. прохбда (прохбду) нет от кого. прохідка разг. прогулка, разг. проходка [Ти думав, що в нас тут «пейзани»? Й війна — як прохідка У гай? А тут ось кругом партизани — Хоч просто візьми та й лягай... (Тич.)]. прохідна 1) прил. см. прохідний; 2) (род. прохідної) сущ. проходная [Ми під'їхали до прохідної і подзвонили до директора (Смол.)]. прохідний 1) проходной [Зал був прохідний, і Бронкові кожного разу, щоб дістатись до читальні, треба було перейти через нього (Вільде)]; ~на будка проходная будка [Через прохідну будку Висоць- кий вийшов на широке заводське дворище (Ткач)]; ~на вирубка спец. проходная вырубка [Щоб запобігти розмноженню короїдів, треба., своєчасно провадити прочистку та проріджування і прохідні вирубки (Шкідн. і хвор. сг. рослин)]; ^нйй двір проходной двор, сквозной двор [На своїй вулиці Микита вивчив усі прохідні двори (Коп.)]; ^ні риби зоол. проходные рыбы; 2) (доступный для прохода, переправы) проходимый. прохідник, -ка спец. проходчик [На шахтах розгорнулося змагання 'прохідників (Літ. газ., 1950, IX)]. прохіднйця спец. проходчица. прохідницький горн, проходческий [На шахтах . і рудниках уже працюють тисячі бригад, виконуючи весь комплекс очисних і прохідницьких робіт (Рад. Укр., 1959, VIII)]; ^ка бригада проходческая бригада [Темпи проходження гірничих виробок .залежать, насамперед, від механізації трудомістких робіт і від рівня організації праці в прохідницьких бригадах (Рад. Укр.г 19 49, III)]. прохідність, -ності проходимость; ^ть кишок мед. проходимость кишбк; ^ть машини спец. проходимость машины [Нова уральська вантажна машина високої прохідності має три ведучі осі (Рад. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)