Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 584):
Попередня 
Наступна

*іро
528
(Коцюб.)', Я знаю, що у Вас мало вільного
часу, ..проте насмілюсь прохати дозволу
Вашого прислати Вам ту комедію на
перегляд і оцінку (Коцюб.)]; ~ти милости-
н і просить милостыню [То був справжній
голод.. Одрадяни.. вигонили голих і голод-
• них дітей милостині прохати (Мирн.)];
~ти милості просить милости;
почтительно4 просить, у&т. бить челом [— Ну,
розказуй, чого ти забрів? — пита суддя.
—Я... я... прохати милості (Мирн.)]; ~ти
поради, уст. ~ти о раду просить
совета "[Зібрав Тарас козаченьків — Поради
прохати (Шевч.); Маю Вас прохати о раду
й поміч (Коцюб.)]] 2) (звать; предлагать
что-нибудь сделать) приглашать, просить
[І до Оксені заходить в хату, — Теж на
весілля її прохати (Л. Укр.); Прохали,
та в хату не пускали (Ном.)].
сірохатися, -хаюся, -хаєшся разе, проситься
[І всі діти почали прохатися: «Мамо, хо-
дім-бо додому!» (Вовч.)\ Еге, я правду вам
казав: Нащо було Паньку прохаться в
прокурори? (Греб.); Дарма, що разом з
клунками насіння вона кинула в порох
свої колишні надії; вони тепер знову
прохались до її серця (Коцюб.)]; ~тися в
кого разг. просить когб [Я ще в них
хочу прохатись, чи не заступились би вони
за мене хоч трохи (Квітка)].
прохацький 1) просительский; 2) попрошай-
нический, нищенский [Сходилась прохацька
аристократія, що займала найласіші й най-
догідніші місця в галереї коло печер
(Н.-Лев.)]. Ср. прохач 1—2.
«прохач, -ча 1) проситель [Суддя тільки що
скінчив свою роботу і хтів^іти обідати.
Побачивши нового прохача, він дуже
здивувався (Коцюб.)]; 2) (живущий подаянием)
разг. попрошайка, нищий (сущ.) [К о-
валь: Товаришу Дударю..х Дудяр: Га?
Ви ходили з торбою попід вікнами, як
прохачі? Та для чого ж це ви зробили? (Мик.)].
•прохачка 1) просительница; 2) попрошайка;
нищая; нищенка [Маруся до матері:
..Чи простиш ти мені, нещасливій серед
оцієї розкоші, мені, великій пані,
що, може, нещасніша од прохачки
(Н.-Лев.)]. Ср. прохач 1—2.
«прохвйськати, -каю, -каєш разг. промотать,
перен. просвистать [)Г є р в а с і й: Ти
осліп од дворянства! І поки ту правду
знайдеш, то все хазяйство прохвиськаєш і все-
таки нічого не доб'єшся (Тоб.)].
прохворіти см. прохвбрюва ти.
«прохворостйти, -рощу, -ростиш разг.
отстегать [хворостиной], высечь [хворостиной]
[Петрусь, щоб стих не вчить, — граматоч-
ку спалив; Татусь1 йому другу граматочку
купив, А Петруся — прохворостив
(Боров.); Треба простить або прохворостить
(Ном.)]. - .
«срохвбрювати, -рюю, -рюєш, прохворіти,
-рїю, -рїєш прохварывать (разг.),
прохворать (разг.), болеть, проболеть [Пам'ятає
Зінька свою рідну матір, коли та,
застудившись біля річки, ..прохворіла аж до весни
(Шиян)].
прохід, -ходу 1) (действие) проход [Слідом
за проходом льонобралки льон
в'язатимуть у невеликі снопики (Колг. село, 1954,
VII); Розсівають дефекат тукорозкидними
сівалками ТР-1 за два проходи (Колг.
Укр., 1956, 8)]; 2) (место) проход [Сапери.,
позначають мінні поля, прокладають
проходи бійцям у широкий відвойований світ
(Гонч.); Кріт риє під землею дуже довгі
проходи (Коп.); Саїд легенько відвів
рукою дівчину з проходу й рушив до кімнати
(Ле)]; гірський ~д горный проход;
задній ~д анат. задний проход;
носоглотковий *^д анат.
носоглоточный проход; 3) обл. прогулка, разг.
проходка ]Я вибравсь, як не раз уже, на
ранній прохід на найближчу гору в ліс
(Коб.)]; 0~хОДу не давати разг.
прохода (проходу) не давать [Коли хочете
знати, — проходу не дає [Наталка], щоб
я написав до їхньої шкільної газети
спогади про громадянську війну (Янов.)];
~ходу нема (немає) від кого
разг. прохбда (прохбду) нет от кого.
прохідка разг. прогулка, разг. проходка [Ти
думав, що в нас тут «пейзани»? Й війна —
як прохідка У гай? А тут ось кругом
партизани — Хоч просто візьми та й лягай...
(Тич.)].
прохідна 1) прил. см. прохідний; 2) (род.
прохідної) сущ. проходная [Ми під'їхали
до прохідної і подзвонили до директора
(Смол.)].
прохідний 1) проходной [Зал був прохідний,
і Бронкові кожного разу, щоб дістатись
до читальні, треба було перейти через
нього (Вільде)]; ~на будка
проходная будка [Через прохідну будку Висоць-
кий вийшов на широке заводське дворище
(Ткач)]; ~на вирубка спец.
проходная вырубка [Щоб запобігти розмноженню
короїдів, треба., своєчасно провадити
прочистку та проріджування і прохідні
вирубки (Шкідн. і хвор. сг. рослин)]; ^нйй
двір проходной двор, сквозной двор
[На своїй вулиці Микита вивчив усі
прохідні двори (Коп.)]; ^ні риби зоол.
проходные рыбы; 2) (доступный для
прохода, переправы) проходимый.
прохідник, -ка спец. проходчик [На шахтах
розгорнулося змагання 'прохідників (Літ.
газ., 1950, IX)].
прохіднйця спец. проходчица.
прохідницький горн, проходческий [На
шахтах . і рудниках уже працюють тисячі
бригад, виконуючи весь комплекс очисних
і прохідницьких робіт (Рад. Укр., 1959,
VIII)]; ^ка бригада проходческая
бригада [Темпи проходження гірничих
виробок .залежать, насамперед, від
механізації трудомістких робіт і від рівня
організації праці в прохідницьких бригадах
(Рад. Укр.г 19 49, III)].
прохідність, -ності проходимость; ^ть
кишок мед. проходимость кишбк; ^ть
машини спец. проходимость машины
[Нова уральська вантажна машина
високої прохідності має три ведучі осі (Рад.

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)