Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 584):
Попередня 
Наступна

про
профільтрувати см. профільтровувати.
профільтруватися см. профільтровуватися.
Профінтерн, -ну (Червоний
Інтернаціонал профспілок) ист.
Профинтёрн (Красный интернационал
профсоюзов).
профіт, -ту уст. профит.
профквиток, -тка (профспілковий
квиток) профбилет (профсоюзный
билет).
профком, -му (профспілковий
комітет) профком (профсоюзный комитет)
[Дук був членом комісії профкому по
організації., карнавалу (Баги)].
профкомівський профкомовский. Ср.
профком.
профоб'єднання профобъединение
[Пролетарська держава повинна заохочувати
профоб'єднання робітників у відношенні як
правовому, так і матеріальному (Ленін)].
профорг, профорганізатор, -ра
(профспілковий організатор)
профорг, профорганизатор (профсоюзный
организатор).
профорганізація (профспілкова
організація) профорганизация
(профсоюзная организация).
проформа разг. проформа [Одначе, хоча б для
проформи, треба було нагримати на
Гаркушу (Тонн.)].
профпрацівник, -ка (профспілковий
працівник) профработник (профсоюз
ный работник).
профробота (профспілкова р о б 6-
т а) профработа (профсоюзная работа).
профрух, -ху (професійний рух)
профдвижение (профессиональное
движение).
профспілка (професійна спілка)
профсоюз (профессиональный союз) [В
систему диктатури пролетаріату входили
партія, Ради, профспілки та інші масові
організації трудящих (І ст. КПРС)].
профспілковий, (реже) профспілчанський
профсоюзный [Парторганізації Харкова за
останні роки висунули немало жінок., на
керівну партійну, радянську, господарську і
профспілкову роботу (Рад. Укр., 1959,
VIII)]', ~виіі, ~кий працівник
профсоюзный работник, разг. профсоюзник. Ср.
профспілка.
профтехшкола
(професійно-технічна школа) профтехшкола
(профессионально-техническая школа).
профуповноваженні0!, -ного сущ. профуполно-
моченный
профшкола (професійна школа)
ист. профшкола (профессиональная
школа).
прохальний просительный; (заискивающий)
извиняющийся.
прохамаркати см. прохарамаркати.
проханий 1) прошенный, прил. прошеный
[Проханий кусок горло ^ере (Ном.)\ Проханим
конем не наробишся ні вночі, ні вдень
(прислів'я)]', 0~нин хліб разг. подаяние,
милостыня [Спасибі, дочко. Гірко мені проханий
хліб їсти (Хижн.)]; 2) приглашённый, разг.
званый [Зайві люди розійшлися; прохані
про
на обід увійшли в млин (Н.-Лев.); На
проханого гостя багато треба (Ном.)]; 0 ~ний
обід званый обед; дуже ~ний разг.
очень прошеный, уст. чрезмерно чинный.
Ср. прохати 1—2.
прохання просьба; (только о письменном
ходатайстве уст. — ещё) прошение [Го-
лубар уважно поставився до прохання
сусіда (Ле)\ Якраз того літа Дарка Діброва
успішно склала в місті іспит на вчительку
і зразу ж написала десятки прохань в
різні округи на посаду (Козл.)]; згідно
з вашим ~ням, на ваше ~шь
согласпо вашей просьбе, по вашей просьбе;
слізне ^ня разг. слёзная просьба,
шутл. уст. слезнйца.
проханнячко уменъш. разг. просьбица [Н а-
з а р: Є у мене до вас одне делікатне
проханнячко, —тільки не знаю, як його
висловити... (перекл. з Горького)].
прохарамаркати и прохамаркати, -каю, -каєш
разг. неодобр, пробормотать; прочесть
[невнятно] [Це [в монастирі] не вдома:
наїлася хліба з салом, прохарамаркала отче-
наша, та й спати... (Кач,); Було молюся
уранці і ввечері, то з молитвами і письмо
прохарамаркаю (Стор.)].
прохарчати, -чу, -чйш разг. прохрипеть
[— Гляди ж, Руда Малпо, не здреф! —
прохарчав Ломака (Пере.)].
прохарчити см. прохарчовувати.
прохарчйтися см. прохарчовуватися.
прохарчовувати, -човую, -чбвуєш,
прохарчувати, -чую, -чуєш и разг. прохарчити,
-чу, -чйш прокармливать, прокормить;
(людей разг. — ещё) питать (уст.),
пропитать, прохарчить (только соверш.) [Як
померла мати, я побачив, що канцелярія не
прохарчує мене (Н.-Лев.); До праці я вже
не годен — слабі руки — і себе не маю чим
прохарчити (Чорн.)].
прохарчовуватися, -човуюся, -чбвуєшся,
прохарчуватися, -чуюся, -чуєшся и разг.
прохарчйтися, -чуся, -чйшся
прокармливаться, прокормиться; питаться;
пропитаться; прохарчиться [На качку давали з
економії по гарцеві зерна, але качка за
літо здохла б, а не прохарчувалась би
тим гарцем (Н.-Лев.); Аж два тижні там
проробив, та тільки що там прохарчився,
а додому нічого і не приніс (Квітка)]. Ср.
прохарчовувати.
прохарчування прокормление, разг. прокбрм,
пропитание [Вона догадалась, що Млинков
ський привіз до неї дочок на
прохарчування, певно, на довгий час (Н.-Лев.)].
прохарчувати см. прохарчовувати.
прохарчуватися см. прохарчовуватися.
прохати, -хаю, -хаєш разг. 1) просить;
(убеждать просьбами — ещё) упрашивать; (о
ком у о чём или за кого, за что книжн. —
ещё) ходатайствовать; (получать по просьбе
канц. уст. — ещё) испрашивать [Перед
ними сиділо гарненьке галченя і прохало
їсти, розкривши широко дзьоб (Коп.);
Люди прохали дощу, бо все віщувало
голод (Коцюб.); Я його так прохала, так
благала, щоб не їхав (Коцюб.); Вона пішла*
в горниці до хазяїна прохати за Остапа-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)