про профільтрувати см. профільтровувати. профільтруватися см. профільтровуватися. Профінтерн, -ну (Червоний Інтернаціонал профспілок) ист. Профинтёрн (Красный интернационал профсоюзов). профіт, -ту уст. профит. профквиток, -тка (профспілковий квиток) профбилет (профсоюзный билет). профком, -му (профспілковий комітет) профком (профсоюзный комитет) [Дук був членом комісії профкому по організації., карнавалу (Баги)]. профкомівський профкомовский. Ср. профком. профоб'єднання профобъединение [Пролетарська держава повинна заохочувати профоб'єднання робітників у відношенні як правовому, так і матеріальному (Ленін)]. профорг, профорганізатор, -ра (профспілковий організатор) профорг, профорганизатор (профсоюзный организатор). профорганізація (профспілкова організація) профорганизация (профсоюзная организация). проформа разг. проформа [Одначе, хоча б для проформи, треба було нагримати на Гаркушу (Тонн.)]. профпрацівник, -ка (профспілковий працівник) профработник (профсоюз ный работник). профробота (профспілкова р о б 6- т а) профработа (профсоюзная работа). профрух, -ху (професійний рух) профдвижение (профессиональное движение). профспілка (професійна спілка) профсоюз (профессиональный союз) [В систему диктатури пролетаріату входили партія, Ради, профспілки та інші масові організації трудящих (І ст. КПРС)]. профспілковий, (реже) профспілчанський профсоюзный [Парторганізації Харкова за останні роки висунули немало жінок., на керівну партійну, радянську, господарську і профспілкову роботу (Рад. Укр., 1959, VIII)]', ~виіі, ~кий працівник профсоюзный работник, разг. профсоюзник. Ср. профспілка. профтехшкола (професійно-технічна школа) профтехшкола (профессионально-техническая школа). профуповноваженні0!, -ного сущ. профуполно- моченный профшкола (професійна школа) ист. профшкола (профессиональная школа). прохальний просительный; (заискивающий) извиняющийся. прохамаркати см. прохарамаркати. проханий 1) прошенный, прил. прошеный [Проханий кусок горло ^ере (Ном.)\ Проханим конем не наробишся ні вночі, ні вдень (прислів'я)]', 0~нин хліб разг. подаяние, милостыня [Спасибі, дочко. Гірко мені проханий хліб їсти (Хижн.)]; 2) приглашённый, разг. званый [Зайві люди розійшлися; прохані про на обід увійшли в млин (Н.-Лев.); На проханого гостя багато треба (Ном.)]; 0 ~ний обід званый обед; дуже ~ний разг. очень прошеный, уст. чрезмерно чинный. Ср. прохати 1—2. прохання просьба; (только о письменном ходатайстве уст. — ещё) прошение [Го- лубар уважно поставився до прохання сусіда (Ле)\ Якраз того літа Дарка Діброва успішно склала в місті іспит на вчительку і зразу ж написала десятки прохань в різні округи на посаду (Козл.)]; згідно з вашим ~ням, на ваше ~шь согласпо вашей просьбе, по вашей просьбе; слізне ^ня разг. слёзная просьба, шутл. уст. слезнйца. проханнячко уменъш. разг. просьбица [Н а- з а р: Є у мене до вас одне делікатне проханнячко, —тільки не знаю, як його висловити... (перекл. з Горького)]. прохарамаркати и прохамаркати, -каю, -каєш разг. неодобр, пробормотать; прочесть [невнятно] [Це [в монастирі] не вдома: наїлася хліба з салом, прохарамаркала отче- наша, та й спати... (Кач,); Було молюся уранці і ввечері, то з молитвами і письмо прохарамаркаю (Стор.)]. прохарчати, -чу, -чйш разг. прохрипеть [— Гляди ж, Руда Малпо, не здреф! — прохарчав Ломака (Пере.)]. прохарчити см. прохарчовувати. прохарчйтися см. прохарчовуватися. прохарчовувати, -човую, -чбвуєш, прохарчувати, -чую, -чуєш и разг. прохарчити, -чу, -чйш прокармливать, прокормить; (людей разг. — ещё) питать (уст.), пропитать, прохарчить (только соверш.) [Як померла мати, я побачив, що канцелярія не прохарчує мене (Н.-Лев.); До праці я вже не годен — слабі руки — і себе не маю чим прохарчити (Чорн.)]. прохарчовуватися, -човуюся, -чбвуєшся, прохарчуватися, -чуюся, -чуєшся и разг. прохарчйтися, -чуся, -чйшся прокармливаться, прокормиться; питаться; пропитаться; прохарчиться [На качку давали з економії по гарцеві зерна, але качка за літо здохла б, а не прохарчувалась би тим гарцем (Н.-Лев.); Аж два тижні там проробив, та тільки що там прохарчився, а додому нічого і не приніс (Квітка)]. Ср. прохарчовувати. прохарчування прокормление, разг. прокбрм, пропитание [Вона догадалась, що Млинков ський привіз до неї дочок на прохарчування, певно, на довгий час (Н.-Лев.)]. прохарчувати см. прохарчовувати. прохарчуватися см. прохарчовуватися. прохати, -хаю, -хаєш разг. 1) просить; (убеждать просьбами — ещё) упрашивать; (о ком у о чём или за кого, за что книжн. — ещё) ходатайствовать; (получать по просьбе канц. уст. — ещё) испрашивать [Перед ними сиділо гарненьке галченя і прохало їсти, розкривши широко дзьоб (Коп.); Люди прохали дощу, бо все віщувало голод (Коцюб.); Я його так прохала, так благала, щоб не їхав (Коцюб.); Вона пішла* в горниці до хазяїна прохати за Остапа-
|