Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 526 про (Мовозн., 1948, VI); Електрика народжувала в колгоспному селі нові професії (Куч.)]\ з а ~сісю він інженер, лікар по профессии он инженер, врач. професор, -ра 1) профессор [Малечко згодом прагнув стати професором (Досе.); Монтаньяр;..Яв вас професора свого шаную за лекцію історії геройства: вона повік для мене незабутня (Л. Укр.)]; 2) обл. учитель [— Грицю! — сказав батько.. — Видиш оту хату? ..Пам'ятай собі, се школа.. Сюди будеш ходити вчитися.. Справуйся добре, не пустуй, пана професора слухай (Фр.)]. професорів, -рова^ -рове профессора (род. п. от профессор), разг. профессорский [Для близьких сусідів не було секретом, що до професорової дочки занадився ставний скрипаль (Дмитр.); І як це необачно, що вона наважилася порошити професорову заборону (Смол.)]. професорка разг. 1) профессор, разг. профессорша; 2) (жена профессора) профессорша (разг.) [Пані професорка (чоловік її вже став справжнім професором) надумала урядити в себе журфікси для молоді... (Л. Укр.)]. професорство профессорство [Вже не вперше його професорство викликало здивовання (Собко)]. професорська 1) прил. см. професорський; 2) (род. професорської) сущ. профессорская. професорський 1) профессорский [Костомаров мав незабаром дістати професорське звання (Іван.); Панкратов став у позу оратора, кахикнув, набрав поважного професорського вигляду (Донч.)]; 2) (принадлежащий, профессору, состоящий в родстве с профессором) разг. профессорский [І в кого вона така вдалась? ..Папаша — генерал, мамаша — професорська дочка, сестриці старші в інституті вчились, за хороших людей заміж повиходили (Л. Укр.)). професорувати, -рую, -руєш разг. профессорствовать [Ще будете професорувати, ще й, може, я коли почую Ваші лекції (Л. Укр.)]. профёсорша разг. профессорша. професура профессура [А які прекрасні зустрічі із студентством та професурою сільськогосподарського інституту та педтехнікуму! (Вишня); Ще кіцчаючи свою науку в Віденському університеті у відомого вченого професора Ягича, Франко почав готуватися до професури (Коцюб.)]. профзбори, -рів (профспілкові з б 6- р и) профсобрание (профсоюзное собрание). профілактика мед., техн. профилактика [В терапії і профілактиці ревматизму дуже велика роль належить курортному лікуванню (Наука і життя, 1958, 2)]. профілактичний мед., техн. профилактический [Характерною особливістю радян^ ської медицини є її профілактична робота, попередження захворювань (Вишня)]; ^ні заходи профилактические мероприятия. профілакторій, -рію профилакторий [Є на підприємстві нічний профілакторій. Робітниці, які одержують сюди путівки, харчуються тричі на день, відпочивають туг після робочого дня (Веч. Київ, 1957, ПІ)]. . профілювальний спец. профилировочный; ~ний стан профилировочный стан. профілювання спец. профилирование, профилировка [Дуже перезволожені пилуваті грунти осушують профілюванням поля (Колг Укр., 1956, 12)]; <^ня арматур ного заліза профилирование арматурного железа, профилировка арматурного железа. профілювати, -люю, -люєш спец. профилировать. профілюватися, -люється страд, в. спец. профилироваться [Комбінат синтетичного каучуку і нафтохімічних продуктів в Онеш- тах вже тепер профілюється як велике виробниче підприємство (Наука і життя, 1959, 5)]. профілюючий спец. профилирующий [Перевага [при вступі у вуз] надавалася особам, які виявили кращі знання з профілюючих дисциплін (Літ. газ., 1959, IX)]. профіль, -лю 1) профиль [Часто бачив профіль 7твій знайомий я на фоні жовтого вікна7 (Сос); Йому було видно тільки її обличчя в профіль (Гур.); Профіль ново- створеного інституту повинен був задовольняти потреби в кадрах не тільки промислових підприємств, але й сільського господарства (Наука і життя, 1958, 10); Для нової школи потрібен учитель не тільки широкого профілю, а й широкої культури, не тільки такий, який багато знає, а й такий, що багато вміє (Рад. Укр., 1959, X)]; 2) спец. профиль [Траншея, вирита в повний профіль, спускається все нижче (Гонч.); Заплановано., освоїти спеціальні марки сталей, жаростійкі сплави, нові профілі прокату (Наука і життя, 1959 1)]; 3) архт. профиль [Профіль — архітектурний облом або поєднання декількох обломів (Архт. Рад. Укр., 1940, 10)]. профільний спец. профильный; ^ний розріз поверхні профильный разрез поверхности. профільований спец. профилированный [Осво*- єнр виробництво п'ятижильного кабеля з профільованим сердечником для нового типу відбійних молотків (Рад. Укр., 1949, VIII); Праворуч профільований шлях уходив між садиб в степовий простір (Смол.)]. профільтрований прям., перен. профильтрованный [В дифузійній батареї з бурякової стружки утворюється сік. Тричі профільтрований, він з допомогою насоса подається на випарювальну установку (Веч. Київ, 1957, III)]. профільтровувати, -ровую, -рбвуєш, профільтрувати, -рую, -руєш прям., перен. профильтровывать, профильтровать [Якщо крізь цей порошок [іоніт] профільтрувати морську воду, вона стане прісною і питною (Наука і життя, 1956, 11)]. профільтровуватися, -рбвується, профільтруватися, -рується 1) профильтровываться, профильтроваться; 2) страд, з. (несоверш.) профильтровываться. Ср. профільтровувати.. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)