про 525 про протяжний 1) протяжённый; 2) техн. протяжной; 3) обл. продолжительный [Про- тяжна була осінь цей год — усі на ярину понаорювали (Волн. у. — Сл. Гр.)]. протяжність, -нбсті 1) протяжность; 2) (расстояние, занимаемое чем-нибудь) протяжение, протяжённость [Автомобільний парк Української РСР у 1937 р. мав 84 тис. машин. 3 ростом автомобільного транспорту значно поліпшилось шляхове господарство республіки, збільшилась протяжність авто- гужових шляхів (Іст. Укр. РСР)]; 3) фи- лос. протяжённость. протяжно нар. протяжно [Задвигтіла турбіна, протяжно й тонко заспівав генератор (Куч.)]. протяти см. протинати. проучати, -чаю, -чаєш см. проучувати. проучений проученный. проучйти (проучу, проучиш) см. проучувати, провчити. проучйтися (проучуся, проучишся) см. провчитися. проучувати, -чую, -чуєш и провчати, -чаю, -чаєш, провчити, -чу, -чйш проучивать, проучить [Та велів заготовляти прутів пуки—мене проучати (Чуб.); Насті вже давно хотілося провчити бабу, щоб по хатах брехень не розносила (Кач.); Не штука провчити, а штука навчити (прислів'я)]. профактив, -ву (профспілкбвий актив) профактив (профсоюзный актив). профан профан [Я був профан, і я ще не міг скласти своєї думки про театр та шляхи його розвитку (Смол.)]. профанація книжн. профанация [А Шаляпін був у нього такий козир, яким він побивав усіх. Не дивно, отже, що з такої високої дзвіниці яснозорівська самодіяльність здавалася йому «профанацією мистецтва» (Минко)]. профанований книжн. профанированный. профанувати, -ную,^-нуєш книжн. профанировать [Пішовши звідси, ви тим самим., визнаєте свою неспроможність довести, що Каргат профанує техніку (Шовк.)]. профануватися, -нується страд, з. книжн. профанироваться. профарбовувати, -бовую, -бовуєш, профарбувати, -бую, -буєш прокрашивать, прокрасить. профарбовуватися, -бовується, профарбуватися, -бується 1) прокращиваться, прокраситься; 2) страд, з. (несоверш.) прокрашиваться. профарбувати см. профарббвувати. профарбуватися см. профарбовуватися. профашист профашист. профашистський профашистский. профбілет (профспілкбвий білет) профбилет (профсоюзный ' билет). профбюро (профспілкбве бюро) нескл. сущ. ср. р. профбюро (профсоюзное бюро). «рофвідпустка (професійна відпустка) профотпуск (профессиональный отпуск) [—* Це перша моя профвідпустка,— каже молода дівчина (Рад. Укр., 1959, VI)]. арофгігієна (професійна гігієна) І профгигиёна (профессиональная гигиена). І профгрупорг (організатор професійної групи) профгрупорг (организатор профессиональной группы). професійний, (реже) професіональний профессиональный [Тепер у кожному обласному центрі працює професійний український театр (Козл.); Професійна офіцерська гордість прокинулась, заговорила в ньому (Гонч.); Не треба думати, що партійні організації повинні бути тільки з професійних революціонерів (Ленін)]; ~на с п і л- к а профессиональный союз [Більшовики та їх прихильники розглядали роботу у професійних спілках як безпосередній зв'язок з робітничим класом для керівництва його боротьбою за відновлення Радянської влади [у 1918 р.] (Вісник АН УРСР* 1957, професійність, -ності, (реже) професіональність профессиональность [Упаковування і розпаковування картин нерідко потрапляє до рук випадкових, недосвідчених людей, які не вміють з достатньою професіональністю поводитися з ними (Мист., 1955, 5)]. професійно, (реже) професіонально нар. профессионально [Це був хтось чужий. Його погляд миттю оббіг кімнату.. А дідові й бабі здалося, що їх професійно обшукали досвідчені руки (Янов.); Лікар мусить професіонально., відноситись до своїх слабих (Л. Укр.)]. дірофесїйно-технї чний профессионально-технический [Широкого розвитку набуло також професійно-технічне навчання. У 1925 р. в УРСР було 408 профшкіл, де навчалось близько 50 тис. учнів (Іст. Укр. РСР)]. професіонал, профессионал [Твердою рукою професіонала він поклав перші мазки гриму (Дмитр.); Він мав усі ознаки профе- сіонала-педагога (Кач.)]. професіоналізація профессионализация. професіоналізм, -му 1) профессионализм [Багатство художніх форм пісень Леонтовича також іде від народної хорової практики і від уміння поєднати окремі елементи цієї практики з виробленими професіоналізмом прийомами (Мист.і 1956, І)]; 2) лингв. профессионализм [Письменник [Яновський] вдало відтворює особливості розмовної мови персонажів, вводячи професіонал і зми, що вказують на їх колишню цивільну професію (Іст. укр. літ.)]. професіоналізувати, -зую, -зуєш профессионализировать. професіоналізуватися, -зуюся, '¦зуєшся профессионализироваться [На цей час у мене вже вийшло кілька книжок поезій, і я остаточно професіоналізувався як письменник (Гур.)]. професіоналіст профессионалист. професіоналка профессионалка. професіональний см. професійний. професіональність см. професійність. професіонально см. професійно. професія профессия [Брянський — офіцер-ар- тилерист, який любить свою професію
|