Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
и'яс 567 п'ят сонця весла грають (Тич.); Еней з ягою розглядали Всі дива там, які були, Роти свої пороззявляли І очі на лоби я'яли (Котпл.)]. п'ястися и пнутися и обл. п'ятися (пнуся, пнешся) 1) взбираться; (направляться, стремиться к кому-нибудь, к чему-нибудь) тянуться; (о горах и т. п. — изредка) громоздиться [Гойдаючи злегка рудими боками, п'ялись ^по крутих стежках корови (Коцюб.)', П'явся лозиною кучерявий виноград (Коцюб.); Пнуться вгору світлі листочки ярої пшениці (Ст.)\ А ніч яка! До щастя пнуться трави (Рил.); Де-не-де п'ялися в небо димарі майбутніх заводів {Ле); Пнуться над нею гори, шумлять старі буки (Коцюб.)]; 2) (делать усилия) силиться; (сильнее перен. — ещё) напрягать силы, напрягаться; (безрезультатно разг. — -ещё) пыжиться, уст. тщиться; (напрягая мускулы и перен. разг.—ещё) тужиться [Ми чотири годи п'ялися, платячи оренду, і скотину позбували, — так несила наша держати землю (Волч. у. — Сл. Г р.); Прокоп ович кинувся* до драбини й почав її піднімати.. Він пнувся, пнувся та й кинув її в траву (Н.-Лее.); Не пнись бути найвищим, а вчись бути корисним (прислів'я); Хочтрісь, а^пнись (Ном.); Пнеться, як жаба на купу (Ном,)]; з шкури [геть] пнутися разг. из кожи [вон] лезть [Українські буржуазні націоналісти, особливо соціал-демократи і есери, з шкури пнулись, щоб виставити Центральну раду виразником волі та прагнень всього українського народу {Іст. Укр. РСР)]\ 3) (добиваться чего- нибудь) перен,- тянуться, разг. метить; {настойчиво — ещё) норовить, рааг. лезть [Доню моя мила, доню моя люба! ..послухайся мене хоч тепер, не пнися в пани, не гордуй своїм родом (Вовч4)]. п'ястковий, п'ясний анат. пястный. п'ясток, -тка, п'ясть, -ті анат. пясть [I вдарила страшенная поява Пого [Валентія] в грудь п'ястю (Фр.)]. п'ястук, -ка обл. кулак [Вона скочила вперед нього й підняла п'ястук (Коб.);\, сказавши ті слова, молодий чоловік п'ястуком, як величезним молотом, ударив пана в груди ,(фр.)і , п ясть см. п ясток. п'ята 1) числ. см. п'ятий; 2) (род. п'ятої) сущ.^ пятая; одна *^та населення одна пятая населения. п'ята 1) пятка, уст. пята [Лаврін стояв, сп'явшись на драбину. Мотря штовхнула його п'ятою в зуби (Н.-Лее.); Нуте, діти, помаленьку Розберіть тую брехеньку Аж од п'ят до голови — Хто хитріш — чи я, «ш ви? (Гл.); Більше в розумного розуму в п'яті, як у дурня в голові (приказка)]; п'яти лизати разг. пятки лизать [Галицькі бояри чужинцям п'яти лижуть, продають рідну землю, гендлюють нею (Хижн.)]; ахіллесова ~та книжн. -ахиллесова пята [І це його велике, як у батька, і поступливе, як у матері, серце залишилось його ахіллесовою п'ятою (Ю. Ьедз.)]; бути (перебувати) під <-~т6ю кого, чого быть (находиться) под пятой кого, чего [Західна Україна, Північна Буковина і Закарпаття перебували під п'ятою іноземних загарбників (Хрущов)]; душа в п'яти сховалася, дух у п'яти заліз разг. душа в пятки ушла [Як піймав мене у лабети, як придавив, — то в мене й дух у п'яти заліз! (Мирн.)]; іти, гнатися п о п'ятах разг. идти, гнаться по пятам [Море відступало, відступало невпинно; по його п'ятах ішли свердлові вишки (Донч.); Вони [гусари] мчали за, Бжеським, але Бжеський їх не пізнав: йому здавалося, що сама смерть женеться за ним по п'ятах (Тулуб)]; накивати п'ятами см. накивати; намастити п'яти [салом) разг. навострить лыжи [Може, справді послати все до чорта й просто намастити п'яти салом, поки не заскочив наш шановний професор? (Смол.)]; [тільки] п'ятами мигнути разг. (только] пятками засверкать [Половина пластунів мигнула п'ятами й понеслась за тракторами (Трубл.)]; 2) спец. пята, пятка. п'ятак, -ка разг. 1) (монета) пятак [Продавала бублики Козакам, Вторгувала, серденько, П'ятака (Шевч.); Секретар глянув, як п'ятака дав (Мирн.)]; 2) редк. пятачбк [Тісний п'ятак плацдарму роздався .ншир, в усі боки (Гонч.); Пан Лятошенко, кудлатий, довгощокий добродій з чудернацьким тоненьким віялом бороди, що охопила усе обличчя і обірвалася на припухлому п'ятаку підборіддя, привітно зустрів старого (Ст.)]. См. ещё п'ятачок 2. п'ятаковий разг. пятаковый [Положила., буханець, два книша та зверху п'ятаковий медяник (Квітка)]. п'ятачковий разг. пятачковый. п'ятачок, -чка разг. 1) (монета) пятачбк [С а т і н: Бубнов, дай п'ятачка! Бубнов: У мене всього дві копійки... (перекл. з Горького)]; 2) (небольшая площадка, ограниченное пространство земли) пятачбк [Окопувалися [бійці] швидко, майже не відповідаючи на ворожий вогонь. Треба було вчепитись у перший п'ятачок правобережжя (Ю. Бедз.)]. п'ятдесят (род. п'ятдесяти и п'ятдесятьох) пятьдесят [Лежить у нього непочатих рублів з п'ятдесят (Квітка)]. п'ятдесятий пятидесятый. п'ятдесятилітній пятидесятилетний [Написав я в 1898 р., в році п'ятдесятилітнього ювілею скасування панщини в Галичині популярну, але наскрізь наукову історію панщини та її скасування в Галичині в 1848 р. (Фр.)]. п'ятдесятиліття пятидесятилетие. п'ятдесятирічний пятидесятилетний. п'ятдесятиріччя пятидесятилетие [Бажання стати святою зародилось у Софії після того, як вона відсвяткувала своє п'ятдесятиріччя (Гонч.)]. пхятерйк, -к& 1) (старая мера или предмет, состоящий из пяти частей) пятерик; 2) (пять лошадей в одной упряжке) пятерик |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)