Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 88 роз розвантажитися см. розвантажуватися, розвантажна 1) прил. см. розвантажний; 2) (род. розвантажної) сущ. разгрузочная. розвантажний разгрузочный; (служащий для разгрузки — ещё) разгрузной. розвантажник разгрузчик. розвантажувальний разгрузочный [Поле кукурудзи треба обкосити, а на загінках зробити прокоси і розвантажувальні магістралі (Колг. Укр,, 1966, 8)]. розвантажування разгрузка; выгрузка [Для нормальної роботи машин у дві зміни треба організувати громадське харчування людей у полі, забезпечити кожний агрегат., вчасним розвантажуванням зерна (Рад. Укр., 1966, VII)]. Ср. розвантажувати. розвантажувати, -жую, -жуєш, розвантажити, -жу, -жиш разгружать, разгрузить; (только прям. — ещё) выгружать, выгрузить [Край дороги.. Оксана з дівчатами розвантажують машину, що привезла зерно для сівалок (Головко); — Ми повинні розвантажити Коростень, — каже Щорс (Скляр.)]. розвантажуватися, -жуюся, -жуєшся, розвантажитися, -жуся, -жишся разгружаться, разгрузиться; выгружаться, выгрузиться [Біля крайніх дімків просто в степу розвантажувався ешелон (перекл. з Симонова); В а т у т і н: Ну, хто з цигарками?.. Тимко! Ану, розвантажуйся, давай по сотні на кожного (Дмитр.)]. Ср. розвантажувати, розвантажувач разгрузчик [Промисловість успішно освоює виробництво десятків типів сільськогосподарських навантажувачів і розвантажувачів (Наука і життя, 1969, в>1- -, розварений 1) прич. разваренный; разморенный [Стомлений і розварений спекою, містер Морчісон, обмахуючи обличчя зеленим капелюхом, виголошував прощальну промову (Козач.)]; ср. розварювати; 2) прил. разварной. розварити см. розварювати. розваритися см. розварюватися. розварний разварной [Стіл увесь був заставлений тарілками і блюдами з їжею. На одному лежало янтарне масло, ..на другому біліла розварна риба (Мик.)]. розварюваність, -ності развариваемость [Смакові якості гороху зернового напряму обумовлюються розварюваністю насіння (Зерн. боб. культури)]. розварювати, -рюю, -рюєш, розварити, -варю, -вариш разваривать, разварить; (только в третьем лице: о жаре, духоте и т. п. разг. — изредка) размаривать, разморить [Літом спека так мене розварює, що до роботи я зовсім не гожуся (Мирн.)]. розварюватися, -рююся, -рюєшся, розваритися, -варюся, -варишся развариваться, развариться; (от зноя, духоты или усталости разг. — изредка) размариваться, размориться [Своєчасно зібране стигле насіння розварюється краще, ніж перестигле або недостигле (Зерн. боб. культури)', — То бо то я слухаю вчора увечері, що це так бджола гуде. Аж воно он чого, — казав дід, розварюючись від немочі у курені (Мирн.)]. розведена 1) прич. см. розведений 1—4; 2) (род. розведеної) сущ. разведённая; разг. уст. разводка, разведёнка [Хіба ж тебе не вчено? А ти забула все: ступаєш, як пастух... Неначе в парубка, незграбний кожен рух, Ще й, як розведена, очима водиш (перекл. Рильського)]. розведений 1) прич. разведённый; разнятый [Кавалькада повільно спустилася до переправи і потрапила в непрохідну гущавину людей та возів біля розведеного на ніч моста (Тулуб); Василько стояв з розведеними руками й кривою посмішкою. Перед ним був зовсім не знайомий червоно- армієць (Панч); Джіафер думав про свою розведену жінку, хоч не жалкував, що так сталося (Коцюб.)]; 2) прич. разведённый; разжиженный, разбавленный [Поволі випивши гарячої кави, розведеної лікером, він відкинувся на спинку крісла (Войч.); Ти зроду не пила такої горілки. Це не така, як у шинкарів, розведена водою (Н.-Лев.)\ Розведена глиною синька, як небо погожого дня, веселить зір (Шиян)]; 3) прич. разведённый, размноженный; распложённый; 4) прич. разведённый [Петро Лукич поклав мокрі весла біля розведеного кимсь багаття (Літ. газ., 1950, IX)]. Ср. розводити 1—4; 5) (род. розведеного) сущ, разведённый; разг. уст. разведенец, разводок. розведення 1) разведение, развод; спец. разводка; 2) разведение; разжижение, разбавка, разбавление; 3) разведение, размножение [Характерним моментом періоду варварства є приручення і розведення тварин та вирощування рослин (Енгельс); За виведення нових сортів фруктів і овочів, їх акліматизацію, розведення садів взялися тисячі ентузіастів, яких нині звуть., мічурінці (Літ. газ., 1967, І); В республіці [на Україні] є окремі райони, де майже всю ставкову площу освоєно для розведення коропа (Наука і життя, 1966, 10)]'г 4) разведение. Ср. розводити 1—4. розвезений 1) развезённый; 2) размазанный; размусоленный. Ср. розвозити 1—2. розвезення развозка, развоз [На вивезення, розвезення по полю і на розкидання гною треба затрачувати багато., важкої фізичної праці (Колг. Укр., 1959, 2)]. Ср. розвозити 1. розвезти см. розвозити. розвеличатися, -чаюся, -чаєшся разг. разважничаться; заважничать. розвереджувати, -джую, -джуєш, розвередити, -джу, -дйш разг. разберёживать, бередить, разбередить; разг. уст. разверёжи- вать, вередить, развередить; перен. растравлять, растравить [Ет, тільки розвередиш болячку, як почнеш про це балакать (Тоб.); Згадка розвередила в ньому неприємне почуття досади, змішаної з гризотою (Панч)]. розвередитися, -джуся, -дйшся 1) разг. разбередиться; 2) обл. см. розвередувати. розвередувати, -дую, -дуєш (редк.) и розвередуватися, -дуюся, -дуєшся разг. раскапризничаться, закапризничать [Жаліється |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)