Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 87 роз [Тася дивувалася своїй спокійній розважливості в таку хвилину (Дмитр.); В її словах, поведінці, рухах відчувалась та особлива розважність і витримка, що неминуче виробляється в кожного педагога (Гур.)]. Ср. розважливий. розважливо, розважно нар. рассудительно; расчётливо; обсто яте л ьно; основательно; обдуманно [— А то вже так: де згода, там і вигода, — сказав спокійно і розважливо [Цигуля] (Головко); Без зайвого поспіху, розважно давав Богун свої накази (Кач.); Він говорив розважно і спокійно (Панч)\. Ср. розважливий. розважний см. розважливий. розважний1 увеселительный, развлекательный. розважний2 развесной; уст. развёсный. розважність см. розважливість. розважно см. розважливо. розважувальний спец. развесочный. розважування развешивание, развеска, развес. розважувати1, -жую, -жуєш, розважити, -жу, -жиш развешивать, развесить; ^ти хліб развешивать, развесить хлеб. розважувати2, -жую, -жуєш обл. см. розважати 2. розважуватися, -жується развешиваться. розважувач развесчик. розважувачка развесчица. розвал, -лу 1) развал [Вся історія с.-д. груп, які борються з нашою партією, є історія розвалу і розпаду (Ленін)]; 2) спец. развал. розвалений разваленный, развалившийся; разрушенный, разрушившийся, обрушенный, обрушившийся; развороченный [Андрій поглядав на розвалені кам'яниці і радісно хитав головою (Коцюб.); Крізь розвалений куток стелі доходило вечірнє світло (Янов.)]. Ср. розвалювати и розвалюватися 1. розвалення развал; ^ ня мостової (бруку, бруківки) разворот мостовой; см. ещё розвалювання. розвалина редк. 1) : ~ ни мн. ч. развалины [Я знав, що город — се кладовище, що з-під розвалин не одкопано ще щось коло 40 000 трупів (Коцюб,)]; 2) перен. разг. развалина ; він перетворився в (на) г^щ разг. он превратился в развалину. розвалити см. розвалювати. розвалитися см. розвалюватися. розвалище редк. развалины (мн. ч.) [З кожним вибухом снаряда десь поблизу розва- лища, в якому містилася ця операційна, присутні щулилися, позираючи на стелю підвалу (Ле)]; см. ещё розвалина 1. розвалуватися, -лується разг. разлаяться. розвалювання разваливание, развал; обрушивание; разворачивание, разворот. Ср. розвалювати. розвалювати, -люю, -люєш, розвалити, -валю, -валиш и обл. розвалити, -ляю, -ляєш разваливать, развалить; (разламывая, превращать в развалины сооружения um. п. — ещё) разрушать, рушить, разрушить, обрушивать, обрушить, разг. разворачивать, разворотить [Йому вже ввижалося, що він [Чіпка] розвалив оцю хату, а зложив нову, з світлицею, з хатиною, з великими вікнами... (Мирн.); Гайдамаки Стіни розвалили (Шевч.); їжак показався, люди зразу ж наїжились, бо побачили того самого їжака, що розвалив кілька років тому колгосп ім. Будьонного (Вишня); Розваляла їм комин, і черінь, і припічок: нехай собі вибираються, про мене, хоч на вигой (Н.-Лев.)]; голити голову разг. разбить голову [Нюсю ледве стримали, коли вона кинулась розвалити собі голову об гостре й слизьке каміння (Смол.)]. розвалюватися, -лююся, -люєшся, розвалитися, -валюся, -валишся 1) разваливаться, развалиться; разрушаться, разрушиться, рушиться, обрушиваться, обрушиться [Здавалось, ніби скелі падали, башти нахилялись, розвалювались (Н.-Лев.); Для того, щоб царська монархія могла розвалитись за кілька днів, необхідне було поєднання цілого ряду умов всесвітньо-історичної ваги (Ленін); Піп молився, щоб колгосп розвалився, та й лоба розбив (приказка)]; голова клюється (як не ^литься) разг. голова трещит [В очах чорно, голова ж як не розвалиться (Тесл.)]; ср. розвалювати; 2) (сидеть или лежать раскинувшись) разг. разваливаться, развалиться [Потім Шухновський, розвалившись на канапі по-старечому, курив, а Елеонора Степанівна кепкувала з нього (Збан.)]; 3) страд, з. (несоверш.) разваливаться; разрушаться, рушиться, обрушиваться; ср. розвалювати. розвалити см. розвалювати. розваль, -лі разг. розваль. розвалькуватий редк. развалистый; (о нескладном внешнем виде — ещё) угловатый, мешковатый, неуклюжий [Від будки назустріч машині розвалькуватою ходою йшов високий кремезний чоловік (Козач.); Його сірі очі блищали, у їх світилася глибока думка; вона скрашала його оливкувате лице з широкими скулами.., його постать широку —розвалькувату, короткошию, мов аж сутулу (Мирн.)]. розвалькувато нар. редк. вразвалку; (слегка переваливаясь — ещё) вразвалочку. розвальні, -ней разг. розвальни [—Школярів не стрівали? — Бачили-бачили — в хуторі, хтось на розвальнях підвіз (Вас.)]. розвальцювання техн. развальцовка. розвальцювати см. розвальцьовувати. розвальцьовування техн. развальцовка. розвальцьовувати, -цьовую, -цьовуєш, розвальцювати, -цюю, -цюєш техн. развальцовывать, развальцевать. розвантажений разгруженный, разгружённый; выгруженный. Ср. розвантажувати. розвантаження разгрузка; выгрузка [Біля високої рампи зупинилося кілька вагонів. Почалося їх розвантаження (Веч. Київ, 1957, IV); Завдання машин полягатиме в розвантаженні людини від тієї величезної і трудомісткої роботи, яка супроводжує цей процес (Вісник АН УРСР, 1957, 4)]. Ср. розвантажувати. розвантажити см. розвантажувати. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)