Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 86 роз розбушувати, -шую, -шуєш (що) разг. редл. расшвырять (что). розбушуватися, -шуюся, -шуєшся разбушеваться, взбушеваться [Буря дощова розбушувалася. Небо громом і вогнем розверз- лося (Баги)]. розбуялий 1) разбушевавшийся; (порывистый — ещё) бурный; 2) пышно разросшийся [Перед нами одкривався простір вересневих полів, вкритих вигорілою стернею, сивими качанами розбуялої капусти по неглибоких видолинках (Пере.)]. Ср. розбуятися 1 — 2. розбуянитися, -нюся, -нишся разг. разбуяниться. розбуятися, -буяюся, -буяєшся 1) разг. редк. разбушеваться [Розбуялась досадонька з вогнем на просторі, розсипала палкі іскри, мов яснії зорі (Л. Укр.)]\ 2) пышно разрастись. розвага развлечение; (забава — ещё) веселье, увеселение, удовольствие; (отрада — ещё) утешение, разг. утеха; (о приятном времяпрепровождении) уст. редк. рассеяние [Фізичну працю молодь поєднує тут із спортом та культурними розвагами (Дмитр.); Одна була розвага у баби. Як тільки забували зачинити двері, крізь них влітала з сіней зозулястенька курка і прожогом бігла до баби (Коцюб.)]', для г^ги для развлечения, для препровождения времени, для времяпрепровождения; разг. для времяпровождения [В кінці вулиці стояв високий будинок : то був театр — панська примха для розваги (Н.-Лев.)]; місця ~ги увеселительные места. розважальний разг. развлекательный, увеселительный [На противагу пустому і розважальному., придворному балету дореволюційного періоду радянське балетне мистецтво звернулося до повноцінних і хвилюючих сюжетів і тем (Мист., 1959, 1)]. розважання 1) развлечение; занимание; ухаживание; утешение; рассеивание; 2) размышление; взвешивание [По довгих розважаннях і тайних нарадах вийшло вкінці, щоби конче виїхати до більшого міста на м'ясниці (Кобр.)]. Ср. розважати 1—2. розважати, -жаю, -жаєш, розважити, -жу, -жиш 1) развлекать, развлечь; (не давать скучать, увлекать — ещё) занимать, занять (кого), заниматься, заняться (кем, чем); (заботиться — ещё) ухаживать, поухаживать (за кем); (успокаивать — ещё) утешать, утешить; (отвлекать от неприятного — ещё) рассеивать, рассеять [Ляля весь час сміялася, юнак, видно, розважав її якимись жартами (Гонч.); Буде тебе розважати, Як і розважала, Холодочком повівати, Щоб трава не в'яла (Гл.); Ми довго гуляли того вечора. Зрештою таки дівчата розважили мене, і поволі я почав забувати свої злигодні (Грим.)', Свекруха сама плаче, а мене розважає: — Так-то нам уже господь дав, доню моя мила (Вовч.); Вийся, жайворонку, вийся Над полями, Розважай людськую тугу Ти піснями (Рил.); Ой піду я степом-лугом Та розважу свою тугу (Шевч.)]; ~ти г о- с т ё й развлекать, развлечь гостей, занимать, занять гостей; 0 ~ти душу разг. отводить, отвести душу; 2) (всесторонне обдумывать, оценивать что-либо) разг. редк. размышлять, размыслить, поразмыслить; перен. взвешивать, взвесить [А Роман йшов і розважав щось (Коцюб.); Тому розваж собі добре, чи це буде в твоїм інтересі (Коб.); Гармаш розважав: — Правильно Прокіп каже. Машина сама жати не буде, людей до неї треба. А людей ми не дамо (Головко)]; у думці ~жати разг. редк. мысленно рассуждать [Поет: ..Ще й сам собі я заважав, чогось у думці розважав про речі давнії, забуті, хтозна-коли й від кого чуті (Л. Укр.)]. розважатися, -жаюся, -жаєшся, розважитися, -жуся, -жишся 1) развлекаться, развлечься; (весело проводить время — ещё) веселиться, повеселиться; (отвлекаться от чего-либо неприятного) рассеиваться, рассеяться; разг. встряхиваться, встряхнуться; (избавляться от чувства горя um. п.) утешаться, утешиться [Хлопці — як хлопці, розважаються усім, що побачать, радіють (Іван.); Веселе козацтво розважалося... (Кач.); Та ви б частіше до нас заходили та й побалакали б з нами і розважились би трохи! (Н.-Лев.); Полоз ходив по кімнаті, ходив, аби тільки чимсь розважитися, забутися (Собко); Що се за журба така буває?.. Чи вже-таки не розважусь я й тоді, як куплю собі коника строкатого? (Вовч.)]; [трохи] ~жит'и- ся немного развлечься; разг. поразвлечься [Піду, може, до Кравченка трохи розважитись. Побачу — що за людина (Коцюб.)]; 2) страд, з. (несоверш.) развлекаться; заниматься; утешаться; рассеиваться; ср. розважати 1. розважений1 развлечённый; занятый; утешенный; рассеянный [Сиділа [Катря] під грубою, трохи розважена братовим бадьорим словом (Головко)]. Ср. розважати 1. розважений2 развешенный [Недурно Чіпка жалкував про хліб: він був у них, як розважений... (Мирн.)]. Ср. розважувати1. розваження развеска, развес, развешивание. Ср. розважувати1. розважити1 см. розважати. розважити2 см. розважувати1. розважитися см. розважатися. розважливий, (реже) розважний рассудительный; (осмотрительный — ещё) расчётливый, обстоятельный (разг.); (дельный, серьёзный — ещё) основательный; (продуманный: об ответе, решении um. п. — ещё) обдуманный [Он два чумаки, розважливі літні дядьки, повільно смокчуть люльки (Тулуб); Хіба не лучається, що ніби й розумний і розважний зразу наче збожеволіє (Вовч.); Розважливі, холодні припущення командира заставили Данька задуматись (Гонч.); На красномовність мудрого посла Бану розважну відповідь дала (перекл. Бажана)]. розважливість, -вості, розважність, -ності рассудительность; расчётливость; обстоятельность; основательность; обдуманность |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)