Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

роэ 107 роз
[Злість мене взяла, не дослухав я його роз-
дебендювання (Фр.)]. Ср. роздебёндювати.
роздебёндювати, -дюю, -дювш обл. ирон.
растабарывать, раздобарывать, раздабарьпіать,
болтать; (изредка) разглагольствовать
[Спокійненько роздебендювали молодички, і
роздебендювали б, якби хлопці не підняли
гвалту (Свидн.); О в л у р: ..От
лишенько мов! Не маю списа. А то б я зараз би
відбив тобі Охоту роздебендювать отут
(Фр.I
роздерти см. роздирати.
роздертий, розідраний разорванный;
разодранный; растерзанный; расцарапанный;
задранный; зарезанный [В роздертій сорочці, з
розпатланим чубом, стискуючи кулаки, він
раптом виріс біля стола, як грізний
месник (Бат); Стогнав і гув маленький
пароплав, Роздертим боком хилячись на хвилі
(Бажан): Наприкінці 1918 року
окупантське військо, гнане партизанами, покинуло
пограбовану й роздерту Україну (Панч)].
Ср. роздирати.
роздертися см. роздиратися.
роздзвенітися, -нйться разг. раззвенёться.
роздзвонити см. роздзвонювати.
роздзвонитися см. роздзвонюватися.
роздзвонювати, -нюю, -нюєш, роздзвонити,
-воню, -вониш разг. неодобр,
раззванивать, звонить, раззвонить, трезвонить,
растрезвонить; (болтая, рассказывать разг.—
обычно) разбалтывать, разболтать;
(хвастая разг.— ещё) трубить, протрубить,
(только соверш.) раструбить, ирон.
разблаговестить [Дорікали Петрові Ткаченкові,
що не додержав слова: умовлялися поки що
мовчати про свої заміри — він не
вдержався, роздзвонив уже всім у селі (Вас.)];
ганити секрет разболтать секрет.
роздзвонюватися, -нююся, -нюешся,
роздзвонитися, -вонюся, -в6нишся/?ое?г. 1)
раззваниваться, раззвониться [Дзвонить [Ро-
манченко] довго. Телеграфіст: Чого
ти роздзвонився, доволі! (Корн.)]; 2) пе-
рен. разг. неодобр, раззваниваться,
раззвониться; разбалтываться, разболтаться;
3) ст,рад. з. (несоверш.) раззваниваться;
разбалтываться; ср. роздзвонювати.
роздзижчатися, -чуся, -чйшся разг.
разжужжаться.
роздзьобувати, -був, роздзьобати, -бає и
роз дзюбу вати, -буе, роздзюбати, -бае
расклёвывать, расклевать [Ворон залітає,
В очі заглядає, Біле тіло роздзьобує (дума);
Козак доїжджає, смерті доглядає, Ворон
тіло роздзюбав, кості розкидає (Чуб.)].
роздивитися см. роздивлятися.
роздивляння рассматривание, разглядывание.
роздивляти,-ляю -ляєш редк. рассматривать,
разглядывать [Даремно він, бігаючи на
лекції з одного кінця міста на другий, роздлвляв
по вулицях усіх прохожих панночок (Фр.);
Роблю байдужу міну, роздивляю наче
будинки, але бачу тільки блакитний вуаль,
золоті волосинки на шиї (Коцюб.)].
роздивлятися, -ляюся, -ляешся, роздивитися,
-дивлюся, -дивишся 1) (кого, що и на кого,
на що) рассматривать, рассмотреть (кого,
что); (всматриваясь — ещё) разглядывать,
разглядеть (кого, что) [Яків прищурив очі
і роьдивлявсь незнайомого (Мирн.);
Увечері я засвітив ліхтаря, вмостився у курені
на широкім пеньку, що правив мені за
стілець, і почав роздивлятися журнал
«Україна» (Мур.); Мокрина стояла проти сонця
під волоським горіхом і роздивлялась на
рибалок (Н.-Лев.); Тільки тепер Марина
як слід роздивилася Крайнева (Собко);
На тебе, коли роздивитися з усіх боків,
нічим не вгодиш, як на мою тещу (Ст.)];
2) (ознакомляться с окружающим;
разглядывать) рассматривать, рассмотреть,
осматривать, осмотреть; осматриваться,
осмотреться, оглядываться, оглядеться;
(ориентироваться в чём-нибудь, осваиваться с
чем - нибудь — изредка) присматриваться,
присмотреться [Кайдаш прийшов до млина
і тільки тоді зовсім опам'ятався та
роздивився, куди він зайшов (Н.-Лев.); При
першій нагоді поїду до Вуркотина,
роздивлюся все на місці (Фр.); Візок
котився вулицею, а Раїса цікаво
роздивлялась на обидва боки (Коцюб.);
Роздивився Трохим, аж вже стало на
світ займатись (Квітка); Поживеш,
Роздивишся в хаті, Та й ми тебе побачимо
(Шевч.)\ Вертає Чіпка в село. Йде вулицею
мимо шинку; роздивляється, прислухається
(Мирн.)]; трохи явитися немного
осмотреться; разг. поосмотреться.
роздимати см. роздувати.
роздиматися см. роздуватися.
роздирання разрывание; терзание; расцара-
пыванне. Ср. роздирати.
роздирати, -раю, -раєш, роздерти и
розідрати (роздеру, роздереш) разрывать,
разорвать; разг. раздирать, разодрать; книжн.
терзать, растерзывать, растерзать;
(покрывать царапинами поверхность тела и т. п.—
изредка) царапать,расцарапать; (загрызать—
только о хищнике обл. — ещё) драть,
задрать, (только соверш.) зарезать [Взяла
вона той мундир, роздерла й
розшматувала і позакидала шматки у кущі
(Н.-Лев.); Вуздечка роздирала йому губи,
і він ладився стати дибки під залізною
рукою свого господаря (Тулуб); Хворий
не видужав, його легені роздирав кашель,
він лежав у жару і часто марив (Донч.);
Так як гноянки свербіли, то Солоха їх
чухала, роздирала (Мирн.); Пізнав пан Турн
пана Енея, А Турна теж Еией пізнав..
Один одного б розідрав (Котл.); Пасся
раз Осел.., а за пнем сидів Вовк, вискочив
до Осла й хотів його роздерти (Фр.)].
роздиратися, -раюся, -раєшся, роздертися а
розідратися (роздеруся, роздерешся) 1)
разрываться, разорваться; (реже) разг.
раздираться, разодраться [Було вже пополудні,
і раптом саме небо над містом і морем
неначе аж тріснуло і роздерлося навпіл,
а далі ще на тисячі шматків (Смол.)];
2) (перен.: делать сразу несколько дел,
прилагать чрезмерные усилия для
достижения чего-либо) разг. разрываться,
разорваться; надрываться, надорваться [Одному
не розідратися (Ном.); Ярино! ..Гукай на
неї, роздерися — ні слуху, ні послушания!

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)