Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 143 роз розмальовування 1) разрисовка; раскраска, роспись, расписка; расцвечивание, расцветка; размалёвывание, размалёвка [Особливо цікавився Данило розмальовуванням книг (Хижн.)]; 2) разрисовка. Ср. розмальовувати 1—2. \ розмальовувати, -льовую, -льовуєш, розмалювати, -люю, -люєш 1) разрисовывать, разрисовать; (красками, цветными карандашами — ещё) раскрашивать, раскрасить, расписывать, расписать; (оживлять, украшать чем-либо ярким) разг. расцвечивать, расцветить; (неискусно) разг. размалёвывать, размалевать [Низько схилившись над столом, [Оленка] кольоровими олівцями розмальовує листок паперу (Іван.); Мороз розмалював віконця в лісниковій хатині мережками (Донч.); Потім почала [Екбаль] спокійніше розмальовувати все обличчя (Л. Укр.)\ Н а з а р: ..Збудую тобі хату світлу, світлу та високу, розмалюю її усякими красками (Шевч.)]; 2) (перен.: представлять кого, что не в натуральном виде) изображать, изобразить; рисовать (несо- верш.)', разг. разрисовывать, разрисовать; (сильнее) расписывать, расписать [Приходила тут одна., й таку вже біду вона розмальовувала, аж страх (Вовч.); Думка розмальовувала картину за картиною... (Мирн.)]. розмальовуватися, -льовуюся, -льовуєшся, розмалюватися, -лююся, -люєшся 1) раскрашиваться, раскраситься; 2) страд, з. (несоверш.) разрисовываться; раскрашиваться, расписываться; расцвечиваться; размалёвываться ; изображаться; разрисовываться; расписываться; ср. розмальовувати 1—2. розманіжитися, -жуся, -жишся разг. 1) начать манежиться; 2) (излишне сентиментальничать) разг. разнежничаться. розманіритися, -рюся, -ришся разг. начать манерничать, начать жеманиться, начать жеманничать; начать манежиться; разг. разломаться. розмарин, -ну 1) бот. (Rosmarinus officinalisL.) розмарин [Згодом Зоня вийшла до салону, щоб ущипнути кілька гілочок мирта й розмарину на найменший зелений віночок (Л. Укр.)]; 2) сад. розмарин [А от зимовий сорт яблуні розмарин білий — незимостійкий, придатний лише для південних районів України (Колг. Укр., 1957, 2)]. розмариновий бот. розмариновый, розмарин НЫЙ. розмаритися, -рюся, -ришсяразг. размечтаться. розмаркірбваниіі спец. размаркированный [Кукурудзу в усі роки висівали по зябу, після озимої пшениці, ручними кукурудзосаджалками, на розмаркірованій заздалегідь площі (Колг. Укр., 1957, 2)]. розмаркірувати, -рую, -руєш спец, размарки- ровать [Садили кукурудзу квадратно-гніздовим способом. По зябі. Вчасно вологу закрили, провели як слід культивацію, старанно на квадрати розмаркірува їй (Виуїня)]. розмарніти, -нію, -нієш (о человеке) разг. стать расслабленным, стать вялым, обмякнуть, размякнуть [Вся вона, стоячи коло печі, розшарілася, розмарніла (Мирн.)\. розмастити см. розмащувати. розмах, -ху размах [Високо плаває самітний орел, широкими розмахами крил здіймається вгору (Фр.)\ Перелетів [човен] затоку, поминув мол і загойдався широкими розмахами (Л. Укр.)\ Півля карпатських пейзажів, де стиснуті шапки гір зменшують віддаль неба од землі, вражає і розмах засніженої рівнини, і голуба височінь (Ст.); Небувалого розмаху досягла в Радянському Союзі справа видання творів Шевченка як по-українськи, так і в перекладах (Рил.)]; з [усього] ~ху с размаха (размаху), со всего размаха (размаху); (размахнувшись, а также перен.: не раздумывая разг. — ещё) с маху, со всего маху; (только прям. — ещё) наотмашь [Лікар з розмаху ударив її головою об дерево, і гадюка остаточно завмерла (Трубл.); От ніяк не звикну, Іване Степановичу, до твоєї звички з розмаху, не подумавши, до всього підходити (Шовк.)]. розмахати, -хаю, -хаєш разг. размахать [Еней чимдуж спис розмахав І Турну, гадовому сину, На вічний поминок послав (Котл.)]. розмахатися,* -хаюся, -хаєшся разг. размахаться [Прокіп пройшов ручку на вівсі й, не розбираючи, що то він косить, і розмахавшись, махав та махав грабками (Н.-Лев.)\. розмахнути см. розмахувати. розмахнутися см. розмахуватпся. розмахувати, -махую, -махуєш, розмахнути, -ну, -нёш 1) размахивать, размахнуть; (кверху — обычно) взмахивать, взмахнуть [Чіпка кричав, розмахував руками; гаряча його річ огнем пашіла (Мирн.); На центральному майдані села, де колись розмахував дерев'яними крилами вітряк, височить нова колгоспна десятирічка (Рад. Укр., 1958, І); Скрикнула, розмахнула руками та по колисці, — й прокинулась (Барв.)]', 2) (махать чем-либо для нанесения удара, толчка и т. п.) разг. размахивать, размахнуть; (перен.: рассеивать) развеивать, развеять; (махая, удалять что — изредка) вымахивать, вымахать, вымахнуть [Тато розмахнув бартку і вдарив плазом комусь по чолі (Коцюб.); А лукавих, нечестивих І слід пропадає, — Як той попіл, над землею Вітер розмахає (Шевч.); Ой я туго чорну хмару Крилом розмахаю... Перебуду сей поговір, Перебуду й славу (народна пісня)\\ вітром ~хало безл. разг. ветром раздуло, Еётром разнесло [Попіл вітром розмахало, І сліду не стало (Шевч.)]. розмахуватися, -махуюся, -махуєяіся, розмахнутися, -нуся, -нёшся 1) размахиваться, размахнуться; (для нанесения удара, а также перен. разг. — ещё) разворачиваться, развёртываться (редк.), развернуться [Повну жменю набирає [Катерина] жита, розмахується рукою і плавно випускав зерно крізь пальці (Чорн.); Якби навколо було не так тісно і розмахнись Потоцький трохи ширше — не жити б Горленкові на білому світі (Тулуб); Кілька вільних днів, а потім свято, та й не було коли й розмахнутися (Коб.); За блакитними плесами граба Розмахнулось привілля в житах |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)