Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
рад 4 рад робітниками (Ле); Майже біля кожних воріт збирались люди і про щось радились (Панч); Чоловік: От про се я й раджуся тебе (Л. Укр.)]; гатися за кого, за що уст. советоваться о ком, о чём [Вкупі набивали калиточку і радились за преосвященного, за празники й за церкву (Вовч.)]. радицйрування мат. радицйрование. радіальний спец. радиальный. радіальність, -ності спец. радиальность. радіально нар. спец, радиально. радіально-осьовий техн. радиально-осевбй. радіально-поршневий техн. радиально-порш- невой. радіально-свердлильний техн. радиально- сверлильный [Широко розкинулись корпуси Одеського заводу радіально-свердлильних верстатів (Наука і життя, 1956, 6)]. радіан мат. радиан. радіант астр, радиант [Практично точки перетину численних шляхів [метеорів] зосереджені на невеликій площі, яка називається площею радіації, а центр цієї площі — радіантом даного метеорного потоку (Розв. науки в УРСР)]. радіатор, -ра техн., физ. радиатор [Машина зупинилася пружно, наче увіткнулась радіатором у густу, непроходиму масу повітря (Собко)]. радіаторний техн., физ. радиаторный [3 яким душевним трепетом юнак уперше проходив заводську прохідну, турботно озираючись, чи не відстав майстер радіаторного цеху товариш Моторний {Лі)]. радіаційний физ. радиационный [Радіаційні зміни в речовині треба враховувати при проектуванні і експлуатації реакторів (Наука і життя, 1956, 1)]. радіація физ. радиация [Надзвичайно велику роль відіграє в нашому житті, в загартуванні організму сонячна радіація (Наука і життя, 1956, 7)]. радієвий хим. радиевый. І радій, -дію хим. радий [Повідомлення про відкриття радію було опубліковано в грудні 1898 року (Наука і життя, 1956, 3)]. радіння 1) радость; ликование [Але Сашко Птаха поставився до радіння Галі й Шурки дещо скептично: — Що ж тут такого?—сказав він (Смол.)]; ер. радіти; 2) (обряд в религиозных сектах) радение. Радінформбюрб нескл. сущ. ср. р. (Радянське інформаційне бюро) ист. Совинформбюро (Советское информационное бюро) [Інколи їм щастило будь-яким способом одержати зведення Радінформ- бюро або підібрати листівку, скинуту з нашого літака (перекл. з І. Козлова)]. радіо нескл. сущ. ср. р. радио [Радір принесло і нову вражаючу звістку про політ косміч- І ної автоматичної станції до планети Венера (Рад. Укр., 1961, II)]; п о ^діо по радио. радіоавтограф радиоавтограф. радіоавтографічний радиоавтографйческий. радіоавтографія радиоавтография. радіоаеронавігаційний радиоаэронавигационный. І І радіоаеронавігація радиоаэронавигация. радіоактивний хим., физ. радиоактивный [Успіхи у використанні атомної та термоядерної енергії зумовлені насамперед досягненнями в дослідженні радіоактивних елементів (Наука і життя* 1956, 11)]. радіоактивність, -ності хим., физ. радиоактивность [Відкритий елемент, що мав високу радіоактивність, був названий радієм (Наука і життя, 1956, 11)]. І радіоакумулятор, -ра радиоаккумулятор [Упавши, він міг розбити карафку, і все, що він робив, стало б марним і безглуздим, а радіо акумулятори лишилися б без електроліту (Ткач)]. радіоакустичний радиоакустический. радіоальтиметр, -ра радиоальтиметр. радіоаматор, -ра радиолюбитель [Як відомо, Савченко — радіоаматор. Несподівано він упіймав якісь таємничі позивні (Донч.)]. радіоаматорство радиолюбительство. радіоаматорський радиолюбйтельский. радіоантена радиоантенна [В повітрі, неначе батоги, майнули дроти. То від фок-щогли відірвалася радіоантена (Ткач)]. радіоапарат радиоаппарат. радіоапаратна, -ної сущ. радиоаппаратная. радіоапаратура радиоаппаратура [Вакуленко перевіряв, як зберігається радіоапаратура (Ткач)]. радіоастроном радиоастроном [Посилаючи з Землі радіосигнали, радіоастрономи зуміли визначити не тільки відстань до метеорів, а й їх швидкість, а також відстань до Місяця (Наука і життя, 1958, 1)]. радіоастрономія радиоастрономия [Радіоастрономія налічує не більше десяти років свого існування (Наука і життя, 1956, 6)]. радіобудинок, -нку радиодом. . радіобюрб нескл. сущ. ср. р. радиобюро. радіовимірювальний радиоизмер йтельный. радіовимірювання радиоизмерёние. радіовипромінювання радиоизлучение [Добре відомо, що в періоди значної активності Сонце є джерелом досить інтенсивного радіовипромінювання в метровому діапазоні (Допов. АН УРСР, 1954, 1)]. радіовиробнйцтво радиопроизводство [Виникли [в нашій країні] такі нові галузі промисловості, як виробництво хімічних добрив, ..радіовиробнйцтво (Іст. Укр. РСР)]. радіовиступ, -ну радиовыступлёние. радіовйшка радиовышка. радіовітромір, -ра радиоветромер. радіовузол, -зла радиоузел [Щороку збільшується кількість радіовузлів і радіоточок (Київська пр., 1950, X)]. радіо газета радиогазета [Радіогазета регулярно випускається на шахті № 1-біс, тресту «Кадіїввугілля» (Рад. Укр., 1951, VI)]. радіогенний радиогенный [Незважаючи на те, що аргон у слюдах., є радіогенним, питання про його походження ще не з'ясоване (Геол. ж., 1956, XVI, 2)]. радіогідрометеорологічний радиогидрометеоро- ло г йческий. радіогоніометр, -ра радио гониометр, радіограма радиограмма [Поміж двома материками Ліг многоводний океан. Пливуть |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)