Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
рад З рад радесенький ласк. разг. радёшенек, радёхонек [Довго слухала Маруся і не знала, як Олену спинить, бо та радесенька була хоч до вечора товкти про свого боярина (Квітка)]. раджа раджа [Мені губи фарбують дівчата, обертають мене на раджу (Сос.)]. раджин, -на, -не раджин, раджи (род. п. от раджа) [Гарун взяв під руку Саїба і повів його в раджині скарбниці (Н.-Лев.)]. радзнак (радянський знак) фин. ист. совзнак (советский знак). ради предл. ради, для; (по причине чего-либо — еще) из-за [Як маєш ти кого карати, Карай мене, — карай! — я мати, Я все стерплю ради дітей! (Котл.); Дора трохи підтяглася ради гімназії, раніше лягає, раніше встає і трохи більше за порядок доає, хоча при науці досить лінується (Л. Укр.); Стида ради не зможе вимовити ні словечка (Квітка); Ану, заспіваєм Проби ради! (Шевч.)]; г^ди красного слівця см. красний; ^ди мене (себе) ради меня (себя) [Саня: ..Пам'ятати про різні спадки варто хіба ради себе, щоб своє здоров'я берегти, жити гігієнічно... (Л. Укр.)]; ~ди шматка (куска) хліба из-за куска хлеба; чого [це] ~ди? чего [это] ради? [Чого це ради я віддаватиму вам мед? (Іван.)]; О <^ди бога (бога ^ди) (при усиленной просьбе) разг. ради бога (бога ради) [— Федоре! Федоре! Іди ради бога скоріше, — стоячи на ливні-дощі, кричить Уля- на (Мирн.); Грицько всміхнувся... —Ну, що тобі до того, Чіпко? скажи мені, бога ради... (Мирн.)]; «-~ди Христа (Христа ~ди) см. Христос. Радивон см. Родіон. радий, рад, -да, -де рад; (испытывающий удовлетворение, удовольствие) довольный [I радий я, і веселий, І бога благаю, Щоб не приспав моїх діток В далекому краю (Шевч.); Я шуткувать давно привик І рад, як діти веселяться... (Гл.)]; радий (~"Д) на в с е готов на всё; радий [чи] не радий (~д н є ^>д) разг. рад [йли] не рад; разг. хочешь не хочешь, хоть рад, хоть не рад [До всього потрібна звичка, а звичку викликає бідота: радий не радий, а треба (Мирн.); Дід рад не рад, бере та й веде бабину дівку в той ліс, що свою був відвів (народна казка)]; радий (<-~д) с т а р а т и- с я! разг. рад стараться!; дуже (в ё л ь- м и) радий!, дуже (вельми) ~>д! очень (весьма) рад!; [і] с а м не ~д [и]сам не рад; чим багаті, тим і ~ді погов. чем богаты, тем и рады [Яворська насипала в миску гарячого борщу, накраяла хліба і посадовила її., обідати. — Не гребуйте, чим багаті, тим і раді, — гомоніла вона (Чррн.)]. # радий-радісінький, редк. рад-раднісінький разг. рад-радёхонек, рад-радёшенек [Жінка моя гаряче обійма Вас і запрохує до своєї власної хати, що на підгір'ї пишному примостилася і рада-радісінька прикрити Вас (Мирн*)]. радикал1 полит., перен. радикал [Погано, що на таку малу країну, як Галичина, зібралось аж чотири партії (тверді, народовці, угодовці і радикали) (Л. Укр.)]. радикал2 мат., хим. радикал. радикалізм, -му полит., перен. радикализм. радикал-соціаліст полит, радикал-социалист, радикальний1 радикальный [Пакт [про ненапад] вніс би радикальні зміни в усю міжнародну обстановку (Рад. Укр., 1956, XI); Радикальна інтелігенція розпадається остаточно [в 1901 р.] на ліберальну, революційно-буржуазну і соціал-демократич- ну (Ленін)]. Ср. радикал1. радикальний2 радикальный. Ср. радикал2. радикал ьничати, -чаю, -чаєш разг. радикальничать, радикальствовать [Ліберали теж нерідко радикальничають на думській трибуні не гірше відрізних коло-марксист- ських або хитких елементів (Ленін)]. радикальність, -ності книжн. радикальность. радикально нар. книжн. радикально [Сими днями кінчаю друге оповідання і радикально міняю життя (Коцюб.)]. радикуліт, -ту мед. радикулит [На грязьових курортах успішно лікують., радикуліти (Наука і життя, 1956, 7)]. радимичі, -чів ист. радимичи [Між верхів'ями Дніпра і р. Сожем розміщалися радимичі (Іст. Укр. РСР)]. радирувати, -рую, -руєш радировать [— Хто цей відважний хлопець, що радирує з крижини? — запитують Майку її товариші (Янов.)]. радист радист [Радист прийняв з флагманського корабля радіограму (Ткач)]. радистка радистка [Радистка закинула антену на дерево, зв'язалася з центром і передала радіограму (Верш.)]. радити, -джу, -дшп (кому и реже кого) советовать (кому); книжн. рекомендовать (кому); (вразумлять) разг. надоумливать (кого) [Горький, Чехов, Франко, Коцюбинський завжди радили молодим авторам вчитися, наполегливо поліпшувати свою письменницьку техніку (Літ. газ., 1951, VI); Де то моя Катерина, Моя чорноброва!.. Вона мене все радила І тепер порадить!.. (Шевч.)]; ~ти ким разг. уст. распоряжаться кем (Не моя то воля: родинонька мною радить, нещаслива доля (Чуб.)]; ~ти (над чим) обл. советоваться (о чём), обмениваться советами [Ніхто не знав, що се буде за нарада, над чим будуть радити, хто скликає (Фр.); Робочі зібрались і радять. Треба і нам скликати людей (Коцюб.)]; г~ти раду см. рада; ~ти [собі) (о способе разрешения каких-либо mpych ностей) выходить из [затруднительного] положения; искать (находить) выход из [затруднительного] положения [Нехай радять собі, як уміють, а ми завчасу збираймося відси (Фр.)]; треба щось ~ти надо искать выход [Треба щось радити, а не сумувати... (Коцюб'.)]. радитися, -джуся, -дишся (з ким, у кого и редк. кого) советоваться (с кем), просить совета (у кого); (обмениваться мнениями — ещё) совещаться, редк. держать совет [Майже всю першу зміну Голубар обдивлявся, вивчав місця праці, говорив і радився з |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)