Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
рад 2 РЛД рад 1) см. радий; 2) (редк.: склонен, расположен) готов [Від тебе не одстану зроду, З тобою рад в огонь і в врду, На сто смертей піду з тобой (Котл.)]. рада 1) (орган государственной власти в социалистическом обществе) совет [У радах в нас люди трудящі, Народу і дочки й сини (Мур.)]; Ради Советы; Верховна Рада GPCP (У Р С Р) Верховный Совет СССР (УССР) [Верховна Рада УРСР обирає голову Верховної Ради УРСР і двох його заступників (Конст. УРСР)]; вся влада Радам! вся власть Советам!; з'ї з д Рад съезд Советов; м і с- цеві Ради местные Советы; міська (сільська, селищна) Рада городской (сельский, поселковый) Совет; 2) (коллегиальный орган; совещание, обсуждение каких-либо вопросов) совет; ист. рада [Технічна рада зібралася через три дні в просторому залі червоного кутка сталеливарного цеху (Собко); Ось одкрилась і Земська рада. На раду прибули одні пани; селяни не поїхали (Мирн.); Центральна рада, не відкладаючи справи в довгу шухляду, одразу продала Україну німцям (Вишня)]', Рада Безпеки ООН Совет Безопасности ООН; ^да дружини школън. совет дружины [I от коли рада дружини обговорювала це питання, до нас прибіг комсомолець, учень восьмого класу Дмитро Савченко (Донч.)]; Рада Міністрів С Р С Р (УРСР) Совет Министров СССР (УССР); Рада Н а- ціональностей Совет Национальностей ; Рада Союзу Совет Союза; Рада старійшин см. старійшина 2; військова ^>да военный совет; Всесвітня Рада Миру Всемирный Совет Мира; педагогічна <^да педагогический совет, педсовет; Переяславська г^да ист. Переяславская рада; п і к л у- вальна ~да попечительский совет; учёна «-^да учёный совет; 3) (наставление, указание, как поступить) совет [Моя байка, добрі люди, У пригоді, може, буде; Я додам вам раду щиру: І при щасті знайте міру (Гл.); Добра та рада, де щирая правда (прислів'я)]; 0 ^да в ^ду уст. посоветовавшись, посовещавшись [Треба нам [птахам] вислати на звідини до ворожого табору, щоб ми знали, хто у них генерал і яке їх гасло. Рада в раду, вислали Комаря, бо сей найменший і найхитріший (Фр.)\; ^ду радити (уст.), держати ~ду (редк.) держать совет (редк.)> совещаться [Подобав йому в короля служити, в короля служити, раду радити, раду радити, суди судити (Чуб.); Держали ми знов раду з Лукашем і з батюшкою, що мені робить і що починати (Вовч.)]; давати, дати ~ду (кому, чому) разг. помогать, помочь (кому, чему); (уметь выполнять, делать что) справляться, справиться (с чем); (изредка) успевать, успеть (в чём) [Ой, лишечко, біда — коня вкрадено, чоловіка привезли п'яного, без пам'яті, ще й гроші у нього витягли.. Йдіть до нас, давайте яку раду (Коцюб.); Побачу ще, як там буде; Коли не дам ради, То тоді вже, певне, треба Іти в найми знову... (Шевч.)]; д а- вати, дати собі ~ду (^ди), знаходити, знайти собі і^ду разг. находить, найти [для себя] выход [из положения]; (перен.: не теряться— ещё) находиться, найтись [Мною не турбуйтеся: я собі даю раду (Коцюб.); Д є в і: Я й сам собі як-небудь дав би ради (Л. Укр.)]; засягти г^/ди у кого обл. редк. получить (разг. заполучить) совет у кого [— Що, — питаю, — підновив кров свою трохи? — ..Нема в кого ради засягти (Коцюб.)]; не було іншої (д р у- г о ї) ^ди, я к... не было другого- выхода (исхода), как... [Не було другої ради, як признатися у всьому матері, прохати в неї поради (Коцюб.)]; не дати собі г^ди разг. не знать, что делать (как поступить); не справиться; разг. ума не приложить; перен. потерять голову [Я не можу собі ради дати; мої думки згасають, не спалахнувши полум'ям радості (Кол.)]; немає (нема) ^ди разг. ничего не поделаешь; (только для выражения безысходного состояния) нет выхода» безвыходное положение [А Максим на пожарище Та на попелище Подивився. Нема ради! Тілько вітер свище У димарі та в комині (Шевч.); І чим ясніше ставало, що нема ради, що не можна навіть втекти, бо нема коней, люди почали вірити в чудо (Коцюб.)]; приставати на [чию] <^>ду см. приставати 5; сім баб — сім ~д [а дитя б є з п у п є] см. баба1 1. Рада (имя) Рада. радапарат, -ту (радянський апарат) соваппарат (советский аппарат). радар, -ра спец, радар [Комсомолець Павло Коваль—військовий моряк, класний спеціаліст по радарах і взагалі по найточніших приладах та механізмах (Куч.)]. радарний спец. радарный. радбудівнйцтво (радянське будівництво) совстройтельство (советское строительство). радвлада (радянська влада) разг. соввласть (советская власть) [Радвлада- мати не дасть бідноті погибати (приказка)]. радгосп, -пу (радянське господарство) совхоз (советское хозяйство) [Центральний Комітет партії вжив важливих заходів по зміцненню старих і будівництву нових радгоспів (Матер. XX з. КПРС)]. радгбспівець, -вця рабочий совхоза. Ср. радгосп. радгоспівський разг. совхозный. Ср. радгосп. радгоспний совхозный [Доцільно переглянути систему планування в радгоспах.. Це поставить на більш реальний грунт завдання зниження собівартості радгоспної продукції і перетворення кожного радгоспу у високодоходне господарство (Матер, XX з. КПРС)]. Ср. радгосп. раденький ласк. разг. радёшенек, радёхонек [Вона була раденька, що весна настала тепла з квітками та з пахучими з Іллями (Вовч.); Раденький, що дурненький (приказка)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)