p раб, -ба раб [[Н є о ф і т - р а б:] Я честь віддам титану Прометею, що не творив своїх людей рабами (Л. Укр.); Колишній раб землі — тепер повновладний її господар (Вишня)], раба раба [Не смійся раба рабі, — буде й тобі (Ном.)]. рабарбар, -ру см. ревінь. рабатка сад. рабатка [Рабатка — паркове насадження квітів вздовж., доріжок, навкруги клумб (Архт. Рад. Укр., 1941, 3)]. рабин, редк. раввін раввйн [Часто по алеях гуляє якийсь рабин, певно єврейський святий або якийсь пророк-чудотворець (Н.-Лев.); У синагогу Зайшла благать благого бога, Щоб син її найшовсь. Аж глядь, Межи раввінами дитина, її хлоп'яточко, сидить (Шевч.)]. рабйнин, -на, -не рабыни (род. п. от рабыня). рабйнський раввинский [Я пропоную зараз же виробити інструкцію по всій нашій попівській, ксьондзівській та рабинській агентурі (Ел.)]. рабиня рабыня [Поліксен а: ..Мої рабині під вікном були, сушили вовну, чули ненароком розмову нашу (Л. Укр.); В усіх цивілізованих країнах, навіть найбільш передових, становище жінок таке, що недаром їх називають домашніми рабинями (Ленін)]. раб і вник, -ка см. грабіжник. рабівницькии см. грабіжницький. рабований см. награбований. рабовласник рабовладелец [Рабовласники і раби — перший великий поділ на класи (Ленін)]. рабовласництво рабовладение [В першій половині і в середині І тисячоліття н. є. слов'яни відіграли важливу роль в історії Східної Європи, зокрема у поваленні рабовласництва у Східно-Римській імперії і у феодалізації Візантії (Нар. стар. іст. УРСР)]. рабовласниця рабовладелица. рабовласницький рабовладельческий [В IV ст. до н. е. у скіфів склалася перша держава рабовласницького типу, яка заступила військово-демократичну організацію суспільства часів Геродота (Нар. стар. іст. УРСР)]. рабоволодіння рабовладение. раболішшй раболепный. ра бол in но нар. раболепно. раболіпство раболепие, раболепство [Ленін викрив раболіпство і низькопоклонство російських махістів перед реакційною буржуазною філософією Заходу (Біогр. Леніна)]. раболїпствувати и уст. рабствувати, -ствую, -ствуєш раболепствовать; уст. рабствовать. работоргівля работорговля [У період колоніальних загарбань., виступи Міклухо- Маклая проти капіталістичного розбою, работоргівлі були належним чином оцінені передовими людьми того часу (Наука і життя, 1958, 3)]. работорговець, -вця работорговец. рабство рабство [Навіть при рабстві і при кріпосному праві ніколи не було такого страшного пригноблення робочого люду, до якого доходять капіталісти.. (Ленін); Руфін: ..Мене той стиль простацький, безладдя в доказах і рабство думки аж до живого серця порива! (Л. Укр.)]. рабствувати см. раболіпствувати. рабськи нар. рабски, по-рабски; ^>ки н а- слідувати (кого, що) рабски следовать (кому, чему), рабски подражать (кому, чему). рабський рабский; уст. рабий , [При рабській праці навіть та частина робочого дня, протягом якої раб заміщає лише вартість своїх власних життєвих засобів, протягом якої він фактично працює тільки на самого себе, являє собою працю на хазяїна (Маркс); Франко закликав українських письменників не до рабського копіювання і наслідування творчості російських письменників, а до творчого продовжування кращих традицій російської літератури (Рад. літер., 1955, 18)]. рабування см. грабіж. рабувати, -бую, -буєш см. грабувати. рабунок, -нку см. грабунок. раввін см. рабин. равелін, -ну воен. уст. равелин. равендук, -ку текст, равендук, равентух. равлик улйтка [Лізе, лізе равлик по моріжку, виставляє равлик довгі ріжки (Забіла); І з того дня Валя, як равлик, заховалася в себе (Совко)]. р а геля обл. редкая сеть для ловли раков ІТи нам краще рагелю здійми із повітки Та найди широченні рибальські штани (Ст.)]. рагу нескл. сущ. ср. р. кул. рагу.
|