Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 187 роз розсіятися1 см. розсіватися. розсіятися2 см. розсіюватися. розскавчатися и розскавучатися, -читься и розскавулітися, -литься разг. развизжаться. розскакатися, -скачуся, -скачешся разг. расскакаться. розскакуватися, -куюся, -куєшся, розскочитися, -чуся, -чишся разг. 1) разбегаться, разбежаться; (расходиться во есе стороны — ещё) рассыпаться, рассыпаться; (перен. и образно — обычно) разлетаться, разлететься [Овечки бекали та мекали, розскакувались на всі боки й піднімали з шляху страшенну пилюгу... (Мирн.); Коли на той же турнік забирався він, Степура, то під ним металева перекладина аж вгиналась, вся споруда турніка скрипіла й бряжчала, і дівчата з лящанням розскакувались—їм все вдавалося, що Степура з своєю вагою ось-ось вірветься і вб'є когось (Гонч.); Млин над річкою. Величезне колесо обертається звільна без туркоту; вода., бризкає та розскакується мільйонами перед (Фр.); —Вон! назад! — крикнув Забіяка, розлютувавшись. Народ розскочився (Мирн.); Він зачепив тарілку, і тарілка брязнула об підлогу і розскочилась (Н.-Лев.)]; 2) (распадаться на частщ разламываться) лопаться, лопнуть, разрываться, разорваться; (соверш. — ещё) треснуть; (давать трещины) расседаться, рассесться, разг. уст. расскакиваться, расскочйться [Голова йому розскакується (Стеф.); Вона держить себе руками за голову, мов боїться, щоб голова її не розскочилася (Фр.); Воно [серце] й так у неї як не розскочиться! (Мирн.)]. розскёлина обл. см. розщілина. розскиглитися, -люся, -лишся разг. развыться; (о собаках — ещё) развизжаться, начать скулить; (о человеке прен. — обычно) начать [жалобно] плакать, начать ныть. розскочитися см. розскакуватися. розскубаний расщипанный. розскубувати, -бую, -буєш и розскубати, -баю, -баєш, розскубти, -бу, -беш и розскубати, -баю, -баєш расщипывать, расщипать [Посадив Антона., розскубувать руками випрані й висушені руна вовни (Н.-Лев.); Пуху в ній [подушечці], правда, ще багато: якби розскубти та розбити, і на велику б стало (Мирн.)]. розскубувач текст, расщипщик. розскубувачка текст, расщйпщица. розслабити см. розслаблювати. розслаблена 1) прич., прил. см. розслаблений 1; 2) (род. розслабленої) сущ. уст. расслабленная. розслаблений 1) прич., прил. расслабленный [Ганна, розслаблена, в'яла, якась ніби побита, чистила на кухні картоплю (Ко- зач.)]; 2) (род. розслабленого) сущ. уст. расслабленный. розслабленість, -ності расслабленность. розслаблення расслабление [На Безбородька найшло розслаблення, і він відчув неприємний осадок на серці (Вільде)]. розслаблювати, -люю, -люєш и розслабляти, -ляю, -ллєш, розслабити, -блю, -биш расслаблять, расслабить [Завирував неп, треба було не розслаблювати бойового, класового духу комсомоли, гартувати її до нових боїв (Ус.); Успіхи не повинні розслабляти нашу волю, наполегливість, прагнення до дальшого піднесення народного господарства, до розвитку науки і техніки (Хрущов); Старий замовк. Молитовна екзальтація розслабила його вкрай, зігнула, згорбила (Ле)]. розслабляння расслабление. розслабляти см. розслаблювати. розславити см. розславляти. розславлення разглашение. розславляння расславливание, разглашение. розславляти, -ляю, -ляєш, розславити, -влю, -виш расславлять, расславить, разглашать, разгласить [Миркнув [Чайченко] там якесь слово чи друге до шинкарки, хтось цікавий підхопив та розславив по селу — от і поговір став недобрий (Вовч.)]. розслинювати ^ -тою, -нюєш, розслинити, -ню, -ниш фам. размусоливать, размусолить. рбзслід, -ду расследование [Одного докера забито. Ім'я забитого Майкл Клаве. До «спілки» ніякого відношення, на жаль, не мав. Розслід ведемо далі (Собко)]. розслідйти см. розслідувати. розслідуваний расследуемый, расследованный. розслідування расследование [..всякий громадянин має право і повинен вимагати розслідування будь-якого факту, що мав громадське значення (Ленін)]. розслідувати, -дую, -дуєш (несоверш. и соверш.), обл. розслідйти, -джу, -дйш 1) расследовать (несоверш. и соверш.); 2) юр. ист. разыскивать, разыскать. розслухати, -хаю, -хаєш расслышать; разг. расслушать [Неясно горіло в нашій хаті світло — ніхто зразу не впізнав. Тільки ж розслухали мову, так усі в один голос загомоніли: — Хома! Хома приїхав (Вас); Перш був розсердивсь [Наум], а далі як розслухав, що йому Настя, стогнучи, розказала, та й замовк (Квітка)]. розслухатися, -хаюся, -хаєшся разг. 1) расслышать; разг. расслушать; 2) (выведать что-либо) разузнать [Чи не збігав би ти, слідом за ним [захожим], у волость та розслухався б, що воно за чоловік (Мирн.)]. розельотйтися, -тйться безл. разг. размокропогодить, размокропогодиться. розсмакувати, -кую, -куєш разг. распробовать [на вкус]; (перен. — ещё) войти во вкус [Сахно обережно сьорбнула бурої, з неприємним запахом юшки.. — Тут є хлор? — запитала вона, розсмакувавши. Гальванеску розсміявся (Смол.); Чого вже, чого, а панувати дуже легко. А ти ще й досі того не розсмакувала? (Н.-Лев.)]. розсмиканий раздёрганный; измочаленный. Ср. розсмикувати1. розсмикати см. розсмикувати1. розсмикнути см. розсмикувати2. розсмикнутися см. розсмикуватися2. розсмикувати1, -кую, -куєш, розсмикати, -каю, -каєш раздёргивать, раздёргать; (истрёпы- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)