Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 186 роз тель і розсівся на всі чотири ноги (Коцюб.)] Екіпаж.. заторохтів, наче сухі кістки, розломився й розсівся пополовині (Н.-Лев.); Тільки що принесли канапку, а вона вже й розсілася! (Л. Укр.); На воластій шиї блищало у неї стільки намиста, що челядь з заздрощів аж розсідалась (Коцюб.)]; «-^датися від сміху разг. лопаться от смеха. розсідланий рассёдланный [Лунко покотилось межигір'ями гучне іржання розсідланих коней (Гонч.)]. розсідлати см. розсідлувати. розсідлатися см. розсідлуватися. розсідлувати, -лую, -луєш, розсідлати, -лаю, -лаєш рассёдлывать, расседлать [— Де ваш чоловік? — спитала Ольга зблідлу, як полотно, жінку. Та глянула на неї непритомними очима і почала мовчки розсідлувати коня (Гал.); Кобза, привітавши сестру, оддав їй свого коня розсідлать, а сам із матір'ю увійшов у хату (Стор.)]. розсідлуватися, -луеться, розсідлатися, -лається рассёдлываться, расседлаться. розсійник, -ка техн. рассев. розсікання рассекание, рассечение. розсікати, -каю, -каєш, розсікти, -січу, -січеш рассекать, рассечь [Гірська земля тверда, мов камінь. Кожну грудку Катерина розбивала, розсікала на дрібні шматочки (Чорн.); Зіна з розгону плигнула в озеро., і легко попливла від берега. Руки красиво розсікали поверхню води (Десн.); Попереду машини, навпіл розсікаючи знайомі степи, ..ліг широкий рівний грейдер (Козач.); Осколок розсік усю щоку навідникові Нетребі (Ст.); І враз каганець тьму горища розсік (Hex.)]. розсікатися, -кається, розсіктися, -січеться рассекаться, рассечься. розсікти см. розсікати. розсіктися см. розсікатися. розсіл, -солу рассол [Прохожий жадібно кусав хліб і спорожнілі від пересолу й давності огірки, випиваючи з них розсіл (Ле)]. розсілина обл. расселина, трещина [Герман ще раз похилився до стіни., і побачив у ній тоненьку, як нитка, розсілину (Фр.)]. розсільний рассольный. розсістися1 см. розсаджуватися. розсістися2 см. розсідатися. розсічений рассечённый; уст. рассеченный [Сотник Дронжковський блискавично вихопив шаблю, і перший найретельніший гайдук повалився, розсічений нею навпіл (Ле); Кордоном, ніби шаблею, село Сарпі розсічене (Заб.)]. розсічення рассечение. розсипка, (реже) розсішок, -шка уменьш. развйлинка; рогулька; рассошинка [У гайочку при доріжці Ледве оком я схопив: Хтось на гілці у розсішці Дивний кошик почепив (Біл.); Гостре лезо [сокири] лягло в розсішок яблуні (Шиян)]. Ср. розсоха. розсіювання 1) (действие и состояние) рассеивание [Використовуючи явища тропосферного розсіювання, можна здійснити систему далекого зв'язку на ультракоротких хвилях (Наука і життя, 1956, 8)]; ср. розсіювати 1 и розсіюватися 1; 2) (действие) рассеивание; рассевание; распыление; ср. розсіювати 2. розсіювати, -сіюю, -сіюєш, розсіяти, -сію, -сієш 1) физ. рассеивать, рассеять [Туманності з безперервним спектром складаються з найдрібніших твердих частинок, які розсіюють в усіх напрямах світло, що падає на них від зірок (Наука і життя, 1961, 6)]; 2) (размещать на большом пространстве; разгонять, а также перен.) рассеивать, рассевать (уст.), рассеять; (мелкими частями — обычно) распылять, распиливать, распылить [Ніч. Темно. Тільки світло від вуличного ліхтаря розсіює трохи цю темряву (Коч.); Федоров [першодрукар]., вважав своїм життєвим покликанням освічувати народ: «Я мушу, — говорив він, — по світу розсіювати і всім роздавати духовний цей поживок» (Іст. Укр. РСР)]. розсіюватися, -сіююся, -сіюєшся, розсіятися, -сіюся, -сієшся 1) рассеиваться, рассеяться; 2) рассеиваться; рассеваться; рассеяться; распыляться, распыливаться, распылиться [На сході ледь-ледь спалахнула заграва, розсіювалась непроглядна нічна тьма (Збан.); Пройде ця ніч, розсіється темрява, зійде сонце, а він уже ніколи, ніколи його не побачить (Цюпа)]; 3) страд, з. (несоверш.) рассеиваться; рассеиваться; рассеваться; распыляться, распиливаться [Частина променів [Сонця] розсіюється атмосферою, хмарами, часточками пилу (Веч. Київ, 1957, VI)]. Ср. розсіювати 1—2. розсіяний 1) прич.рассеянный; ср. розсівати 1; 2) прич. рассеянный; распылённый [Завдяки відкриттю Менделєєва стало відомо, що одні й ті ж елементи розсіяні скрізь, у всьому світі (Наука і життя, 1957, 3); Що тих грошей по всіх усю дах розсіяно— і-і-і, не злічити! (Л. Укр.)]; ср. розсіювати 2; 3) прил. физ. рассеянный; ~не випромінення радио рассеянное излучение; rwHe світло рассеянный свет [Велике значення має раціональне освітлення приміщення. Найкращим є природне розсіяне денне світло (Наука і життя, 1956, 10)]; 4) (разбросанный на большом пространстве) прил. рассеянный; ^не н а- селения рассеянное население; 5) (невнимательный) прил. обл. рассеянный [Цілу днину був професор розсіяний (Коб.)]. розсіяність, -ності рассеянность. Ср. розсіяний 5. розсіяння 1) (действие) рассеяние; ср. розсіювати 1; 2) (действие и состояние) рассеяние; распиливание [Англійська буржуазія [в 90-х роках XIX ст.] підготувала ганебну вірменську різанину.. І почалась утеча вірменських трудящих, і почалось розсіяння вірмен по всьому світі! (Тич.)]; ср. розсіюватися 2. розсіяно нар. рассеянно [Тим часом я засів з його братом за шахи. Я грав розсіяно (Коб.)].Ср. розсіяний 5. розсіяти1 см. розсівати. розсіяти2 см. розсіювати. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)