Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 185 роз гу, один віз розсипався (Н.-Лев.); Коли одного дня пішла [Гінда] знімати кошик із шафи, він в її руках розкришився і розсипався (Кобр.); Така руїна [баронеса], просто розсипається від старості, а все їй ліки потрібні та купелі (Л. Укр.)]; ^сипатися порохом (на порох) разг. рассыпаться прахом (в прах); (перен. — ещё) пойти прахом; 4) разг. родить (несо- верш. и соверш.), разрешаться, разрешиться (кем и без дополнения); уст. разрешаться от бремени, разрешиться от бремени [У мене жінка розсипалась (Лохе. у. — Сл. Г р.); Ми молили собі у господа хлопчика, а молодиця розсипалась дівчинкою! (Стор.) ]; 5) страд, з. (несоверги.) рассыпаться; просыпаться; рассариваться; ср. розсипати. розсипище геол. у перен. россыпь [Хлопець не мав ніякого сумніву, що казкове золоте розсипище в глухому й неприступному закутку сахалінської тайги справді існує (Донч.); Задумливо шумлять віковічні дуби, виблискуючи розсипищем сонячних скалок (Куч.)]. розсипка торг. рассыпка [Переважили. — Скільки? — 620 [пудів цукру]! Але справді 600, бо ті двадцять із усушки., і з розсипки набрались... (Вишня)]. розсипка (действие) рассыпка. розсипний рассыпной [Геологи розвідали тут [в Якутії] багатющі корінні і розсипні родовища алмазів (Наука і життя, 1958, 3)];~нйй стрій воен. рассыпной строй. розсипом нар. 1) россыпью; вантажити зерно f*~>M (без тары, в навалку) грузить зерно россыпью; 2) (о сплаве леса) спец. росплывью, россыпью, молем; (реже) молью. розсйпчастий рассыпчатый, рыхлый [Кашу варять різної густоти: розсипчасту, в'язку і рідку (Укр. страви); Земля під ногами суха, розсипчаста, виснажена (Куч.)]. розсипчастість, -тості рассыпчатость, рыхлость [На якості твору негативно відбиваються композиційна розсипчастість, розтягненість, велика кількість картин (Літ. газ., 1958, II)]. розсйпчасто нар. рассыпчато, рыхло. розсисання мед. рассасывание. розсисати, -саю, -саєш, розіссати, -ссу, -ссеш рассасывать, рассосать. розсисатися, -сається, розіссатися, -ссеться рассасываться, рассосаться. розситити, -сичу, -ситиш разг. развести водой, разбавить водой [Розсити [мед] так, як би в продажу (Чуб.)]. розсихання рассыхание. розсихатися, -хається, розсохнутися, -неться рассыхаться, рассохнуться [Цебер розсох- ся і розсипався (Рудч.)]. розсів, -ву с.-х. рассев. розсівальник спец. рассевальщик, рассевщик. розсівальниця спец. рассева л ьщица, рассёв- щица. розсівання с.-х. рассевание, рассев [Для рівномірного розсівання до дрібного сипкого насіння мускатної шавлії додають сухого річкового піску (Олійні культ.)]. розсівати, -ваю, -ваєш, розсіяти, -сію, -сієш 1) рассевать, рассеять [До схід сонця виходила в поле ланка розсівати попіл (Шиян); Розсіяв я пшениченьку рідко (народна пісня)]; 2) (размещать,' заставлять расходиться, а также перен.) рассеивать, рассевать (уст.), рассеять [Ліси розсівають таємничі шерехи (Ст.); З вершин надхмарних ми униз зійшли.., знання між люд ми розсівати стали... (У.Кравч.); Електрики світла заграва Нічну розсівала пітьму (Дор.); На тлі чорного оксамиту золото й коштовні камінці ще дужче розсівали своє чарівне проміння (Куч.); Так доверши ж [господи] до краю тую зраду, розбий, розсій нас геть по цілім світі (Л. Укр.); Наша піхота та артилерія одрізали автоматників од танків, розсіяли й винищують їх (Головко); Незабаром, наче щоб розсіяти наші сумніви, убік від плантацій кукурудзи відкривається лугова широчінь, видніються величезні смуги очеретів (Гонч.)]; см. ещё розсіювати 2. розсіватися, -вається, розсіятися, -сіється 1) рассеиваться, рассеяться [Передня лава атакуючих одразу розсіялась (Гонч.); Повертаючись у Крим з-під Жванця, татари згідно з договореністю з [польським] королем знову розсіялися по Поділлю для грабежу (Іст. Укр. РСР); І разом з тим, як та імла розсівалася, в голові йому немов світало, а на серце налягала вага безнадійності (Коцюб.); День сьогодні був хмурий і туманний. А зараз туман розсіявся, стало видно тремтливі спалахи далеких вогнів десь за обрієм (Шовк.)]; см. ещё розсіюватися 2; 2) страд, з. (несоверги.) рассеваться; рассеиваться; рассеваться [Вітром розсівається перемішане з землею вапно (Ст.)]; ер. розсівати 1—2. розсідатися, -даюся, -даєшся, розсістися, -сядуся, -сядешся 1) рассаживаться, рассесться; (раскинувшись —обычно) разваливаться, развалиться [Гості розсідалися по лавках (Харьк. — С л. Г р.); Дівчатка чинно розсілися спереду, поспиравшись на бильця (Ільч.); Ось розсівся в кріслі здоровенний колоритний куркуль як намальований (Довж.)\; 2) (сидеть долгое время) разг. рассиживаться, рассидеться [І те, і друге засідання проводилися нагально, ..нашвидкуруч. Не було часу розсідатися (Ле); До хлібних складів підійшов нагля- дач-американець. — Чого розсілися? Пора до роботи! (Цюпа)]; 3) (только соверги.: занять место) обл. расположиться, разместиться [По обох боках річки розсілося велике підгірське село Грушатичі (Фр.)\ Під жовтою осикою, блискучі та слизькі, родиною великою розсілись маслюки (За* біла); Ратушнякова хата червоніє черепицею, розсілась серед зелених яблунь, мов перекупка на базарі (Цюпа)]; 4) (давать трещину) расседаться, рассесться; (разрушаться, рассыпаться) распадаться, распасться, разваливаться, развалиться, уст. раздаваться, раздаться; (перен.—о бурном проявлении какого-либо чувства разг. — обычно) лопаться, лопнуть [Лазар схопив м'який фотель і кинув долі. Крякнув фо- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)