Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

роз
185
роз
гу, один віз розсипався (Н.-Лев.); Коли
одного дня пішла [Гінда] знімати кошик
із шафи, він в її руках розкришився і
розсипався (Кобр.); Така руїна [баронеса],
просто розсипається від старості, а все їй
ліки потрібні та купелі (Л. Укр.)];
^сипатися порохом (на порох) разг.
рассыпаться прахом (в прах); (перен. —
ещё) пойти прахом; 4) разг. родить (несо-
верш. и соверш.), разрешаться,
разрешиться (кем и без дополнения); уст.
разрешаться от бремени, разрешиться от бремени
[У мене жінка розсипалась (Лохе. у. — Сл.
Г р.); Ми молили собі у господа хлопчика, а
молодиця розсипалась дівчинкою! (Стор.) ];
5) страд, з. (несоверги.) рассыпаться;
просыпаться; рассариваться; ср. розсипати.
розсипище геол. у перен. россыпь [Хлопець
не мав ніякого сумніву, що казкове золоте
розсипище в глухому й неприступному
закутку сахалінської тайги справді існує
(Донч.); Задумливо шумлять віковічні
дуби, виблискуючи розсипищем сонячних
скалок (Куч.)].
розсипка торг. рассыпка [Переважили.
— Скільки? — 620 [пудів цукру]! Але
справді 600, бо ті двадцять із усушки., і з
розсипки набрались... (Вишня)].
розсипка (действие) рассыпка.
розсипний рассыпной [Геологи розвідали тут
[в Якутії] багатющі корінні і розсипні
родовища алмазів (Наука і життя, 1958,
3)];~нйй стрій воен. рассыпной строй.
розсипом нар. 1) россыпью; вантажити
зерно f*~>M (без тары, в навалку)
грузить зерно россыпью; 2) (о сплаве леса)
спец. росплывью, россыпью, молем; (реже)
молью.
розсйпчастий рассыпчатый, рыхлый [Кашу
варять різної густоти: розсипчасту, в'язку
і рідку (Укр. страви); Земля під ногами
суха, розсипчаста, виснажена (Куч.)].
розсипчастість, -тості рассыпчатость,
рыхлость [На якості твору негативно
відбиваються композиційна розсипчастість,
розтягненість, велика кількість картин (Літ.
газ., 1958, II)].
розсйпчасто нар. рассыпчато, рыхло.
розсисання мед. рассасывание.
розсисати, -саю, -саєш, розіссати, -ссу,
-ссеш рассасывать, рассосать.
розсисатися, -сається, розіссатися, -ссеться
рассасываться, рассосаться.
розситити, -сичу, -ситиш разг. развести
водой, разбавить водой [Розсити [мед]
так, як би в продажу (Чуб.)].
розсихання рассыхание.
розсихатися, -хається, розсохнутися, -неться
рассыхаться, рассохнуться [Цебер розсох-
ся і розсипався (Рудч.)].
розсів, -ву с.-х. рассев.
розсівальник спец. рассевальщик, рассевщик.
розсівальниця спец. рассева л ьщица, рассёв-
щица.
розсівання с.-х. рассевание, рассев [Для
рівномірного розсівання до дрібного
сипкого насіння мускатної шавлії додають
сухого річкового піску (Олійні культ.)].
розсівати, -ваю, -ваєш, розсіяти, -сію, -сієш
1) рассевать, рассеять [До схід сонця
виходила в поле ланка розсівати попіл
(Шиян); Розсіяв я пшениченьку рідко
(народна пісня)]; 2) (размещать,' заставлять
расходиться, а также перен.) рассеивать,
рассевать (уст.), рассеять [Ліси
розсівають таємничі шерехи (Ст.); З вершин
надхмарних ми униз зійшли.., знання між
люд ми розсівати стали... (У.Кравч.);
Електрики світла заграва Нічну розсівала
пітьму (Дор.); На тлі чорного оксамиту
золото й коштовні камінці ще дужче
розсівали своє чарівне проміння (Куч.); Так
доверши ж [господи] до краю тую зраду,
розбий, розсій нас геть по цілім світі
(Л. Укр.); Наша піхота та артилерія
одрізали автоматників од танків, розсіяли
й винищують їх (Головко); Незабаром,
наче щоб розсіяти наші сумніви, убік від
плантацій кукурудзи відкривається
лугова широчінь, видніються величезні смуги
очеретів (Гонч.)]; см. ещё розсіювати 2.
розсіватися, -вається, розсіятися, -сіється
1) рассеиваться, рассеяться [Передня лава
атакуючих одразу розсіялась (Гонч.);
Повертаючись у Крим з-під Жванця, татари
згідно з договореністю з [польським]
королем знову розсіялися по Поділлю для
грабежу (Іст. Укр. РСР); І разом з тим,
як та імла розсівалася, в голові йому
немов світало, а на серце налягала вага
безнадійності (Коцюб.); День сьогодні був
хмурий і туманний. А зараз туман розсіявся,
стало видно тремтливі спалахи далеких
вогнів десь за обрієм (Шовк.)]; см. ещё
розсіюватися 2; 2) страд, з. (несоверги.)
рассеваться; рассеиваться; рассеваться
[Вітром розсівається перемішане з землею
вапно (Ст.)]; ер. розсівати 1—2.
розсідатися, -даюся, -даєшся, розсістися,
-сядуся, -сядешся 1) рассаживаться,
рассесться; (раскинувшись —обычно)
разваливаться, развалиться [Гості розсідалися по
лавках (Харьк. — С л. Г р.); Дівчатка
чинно розсілися спереду, поспиравшись на
бильця (Ільч.); Ось розсівся в кріслі
здоровенний колоритний куркуль як
намальований (Довж.)\; 2) (сидеть долгое время) разг.
рассиживаться, рассидеться [І те, і друге
засідання проводилися нагально,
..нашвидкуруч. Не було часу розсідатися
(Ле); До хлібних складів підійшов нагля-
дач-американець. — Чого розсілися?
Пора до роботи! (Цюпа)]; 3) (только соверги.:
занять место) обл. расположиться,
разместиться [По обох боках річки розсілося
велике підгірське село Грушатичі (Фр.)\
Під жовтою осикою, блискучі та слизькі,
родиною великою розсілись маслюки (За*
біла); Ратушнякова хата червоніє
черепицею, розсілась серед зелених яблунь,
мов перекупка на базарі (Цюпа)]; 4) (давать
трещину) расседаться, рассесться;
(разрушаться, рассыпаться) распадаться,
распасться, разваливаться, развалиться, уст.
раздаваться, раздаться; (перен.—о бурном
проявлении какого-либо чувства разг. —
обычно) лопаться, лопнуть [Лазар схопив
м'який фотель і кинув долі. Крякнув фо-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)