Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 184 роз обозлённый, озлённый; раздосадованный [Баронеса почала читати, її розсерджене обличчя стало випогоджуватись, либонь щось приємне читала (Л. Укр.)]. Ср. розсердити. розсердити, -джу, -диш рассердить; разг. уст. осердить; {сильно) разозлить, обозлить, озлить; (вызвав чувство досады) раздосадовать [Чи не розсердила я вас чим? (Квітка)', Розсердити його — як раз плюнути; а коли розсердився — як реп'ях той учепиться (Мирн.); —Цього Марка треба тільки розсердити, — пересвідчилися дівчата, — тоді він страшний та лютий стає (Горд.)]. розсердитися, -джуся, -дишся рассердиться; разг. осерчать; осердиться; разозлиться, обозлиться, озлиться; раздосадоваться [Платон Платонович не знав, чи йому треба розсердитись, чи все обернути на жарт {Донч.)\ А пороги Меж очеретами Ревуть, стогнуть, розсердились, Щось страшне співають (Шевч.)] —А я так розсердивсь, що мало не побив Хому! їй-богу!— хвалився Андрій (Коцюб.); Бувало інколи, що Катя вередує, не слухається, мама розсердиться й почне на неї кричати (Забіла)]. Ср. розсердити. розсиджуватися, -джуюся, -джуешся, розсидітися, -джуся, -дишся разг. рассиживаться, рассидеться. розсилання рассылание, рассылка. розсилати, -лаю, -лаєш, розіслати (розішлю, розішлеш) рассылать, разослать [Хто був молодший та завзятіший, пішов світ за очі в Дике Поле козакувати або подався до міста у ремісники. Стали тоді пани розсилати листи, ловити втікачів та повертати додому (Тулуб); Забажалось королеві Звоювать чужеє царство, Розіслав він скрізь герольдів На війну скликать лицарство (Л. Укр.)]. розсйлка рассылка. розсильна, -ної сущ. рассыльная [Він розшукав розсильну депо Аню Степову (Бойч.)]. розсильний, -ного сущ. рассыльный [Від кубрика до кубрика бігав розсильний, нахилявся над круглими люками, пронизливо свистів у мідну боцманську дудку (ТкачI розсильний прил. 1) рассыльный; ~на к н й- г а рассыльная книга; 2) (предназначенный для рассылки) рассылочный; ^нё відділення поштамту рассылочное отделение почтамта. розсип, -пу 1) (действие) россыпь, рассыпка, рассыпание; разг. рассып; 2) (то, что рассыпано или рассыпалось) россыпь [Дрібний розсип камінців сунеться під ногами вниз (Донч.)] Щедра осене! В засіках розсип жовтого зерна (Рил.)] Дивимося — свіжий розсип: видно, брав хтось зерно вночі (Новомосковск, у. — Сл. Гр.)]] 3) (о потере в весе) торг. россыпь, рассыпка; 4) геол. россыпь [На золотоносних розсипах у долині річки Селемджі та її приток працюють плавучі фабрики-драги (Веч. Київ, 1957, VII)]; 5) тип. сыпь. розсипальник спец. рассыпщик, рассыпальщик. розсипальниця спец. рассыпщица, рассыпальщица. розсипаний рассыпанный; просыпанный; рассорённый [На збитому копитами снігу — недокурки, віхті сіна і розсипаний овес (Донч.); Розсипаний цукор хрустів під ногами (Коцюб.)]. Ср. розсипати. розсипання рассыпание, рассыпка, россыпь; разг. рассып. розсипати, -паю, -паєш, розсипати, -плю, -плеш рассыпать, рассыпать; (нечаянно) просыпать, просыпать; (ронять, разбрасывать) разг. рассаривать, рассорить [Он уже Максим і Яків., зсипали пісок на купу, а Дарка з Улянкою розносять і розсипають його по стежках (Л. Укр.)] Розгортаючи обома руками віття, розсипаючи з кухля ягоди, Тихозоров, озираючись, ступив кілька кроків назад (Донч.)] Матері ішли і діти, І білявеньке дівча Розсипало сині квіти Із батьківського плеча (Мал.)] Вона принесла з хижки зав'язані в хустці квітки та стрічки і розсипала їх по столі, застеленому білою скатертю (Н.-Лев.)] Почав Шкандибенко готуватися до весілля. ..чимало грошей розсипав на всякі убори та прибори (Вовч.)]] ~пати подяки (компліменти) рассыпаться в благодарностях (комплиментах), расточать благодарности (комплименты). розсипатися, -паюся, -паєшся, розсипатисяг -плюся, -плешся 1) рассыпаться, рассыпаться; (откуда-нибудь, сквозь что-нибудь— ещё) просыпаться, просыпаться; (падая понемногу — еще) рассариваться, рассориться [Любов., кидає скриньку на землю, фарби і пензлі розсипаються (Л. Укр.)] Ольга повільно знімає берет, і волосся розсипається по її чолі (Гал.)] Народ помалу виходив із церкви і розсипався по майдану (Тулуб)] Двері гримнули сумно, і біля порога опала й розсипалася біла глина (Епік)] Десятки невеличких банд Мишки Япончика розсипалися по місту і почали громити та грабувати крамниці, склади і гамазеї (Смол.)] Там окунь Заплямкає по-хижому — і рибки Розсиплються сріблястим водограєм, Тікаючи від. нього (Рил.)] Горох розсипався (Сл. Гр.)] Василь з усієї сили натяг рептух, вірьовка увірвалася, і сіно розсипалось (Чорн.)]; 2) (в чому и чим) (преим. о похвалах, комплиментах) рассыпаться, рассыпаться (в чём) [Обідали втрьох. Савицький розсипався в похвалах з приводу всього, що подавала Тетяна Хомівна (Гур.); Обережно здмухнувши з книжки порох, він [крамар] розсипався в компліментах то книжці, то мені (Л. Укр.)]] 3) (разрушаться) рассыпаться, рассыпаться, распадаться, распасться; (раздробляться) разваливаться, развалиться [Над землею летять літа, Дніпро висихає, Розсипаються могили (Шевч.)] Чорна рілля розсипалася під сонцем (Стеф.)] Чорні окуляри важко брязнули на підлогу й розсипалися чорними іскрами (Смол.)] Тільки що вози виїхали на доро- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)