Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 183 роз [Розсадосадильна машина СР-6М призначена для садіння безгорщечкової розсади тютюну, махорки, а також капусти і помідорів рядковим способом (Колг. вироби, енцикл.)]. розсапувати, -пую, -пуєш, розсапати, -паю, -паєш с.-х. размотыживать, размотыжить. розсварити см. розсварювати. розсваритися см. розсварюватися. розсварювати, -рюю, -рюєш, розсварити, -варю, -вариш разг. рассоривать, рассорить [Коли 22 червня 1941 р. фашистська Німеччина підступно напала на нашу землю, то однією з її ставок у жахливій грі — грі мільйонами людських життів — була надія розсварити, розбратати наші народи (Рил.)]. розсварюватися, -рююся, -ртоєшся, розсваритися, -варюся, -варишся разг. рассориваться, рассориться; (соверш. — ещё) разбраниться, расцарапаться, разругаться, разлаяться. розсвербітися, -биться разг. раззудеться [Кость: ..А в мене оце саме язик розсвербівся (Вас.)]. розсвердлений рассверлённый; разверченный; разбуравленный. Ср. розсвердлювати. розсвердлення рассверловка; развёртка. Ср. розсвердлювати. розсвердлити см. розсвердлювати. розсвердлитися см. розсвердлюватися. розсвердлювання рассверливание, рассверловка; разверчивание, развёртка; разбуравли- вание. Ср. розсвердлювати. розсвердлювати, -люю, -люєш, розсвердлити, -лю, -лйш рассверливать, рассверлить; (вертя, расширять) разверчивать, развертеть; (буравом) разбуравливать, разбуравить. розсвердлюватися, -люється, розсвердлитися, -литься рассверливаться, рассверлиться; разверчиваться, развертеться; разбуравливаться, разбуравиться. Ср. розсвердлювати. розсвінути см. розсвітати. розсвіт, -ту, редк. розсвітанок, -нку рассвет [Місяць скотивсь із неба, зорі поховалися, соловейки позмовкали, ..розсвіт почав рожевіти (Вовч.); Охрім Іванович на розсві- танку Виходить в поле, де блищить роса (Шп.)]. розсвітання рассветанье [І зливались в синіх далях 3 ясновидим розсвітанням Над Дніпром вогнів заграви, Дальні сяйва Дніпроге- су (Ус.)]. розсвітанок см. розсвіт. розсвітати, -тає и розсвітатися, -тається, розсвінути (розсвіло и розсвінуло) преим. безл. рассветать, рассвести [Гей, товаришу, вставай, Розсвітає..! (Шер.); Світ вже біленький розсвітавсь, як ми з того весілля повертали додому (Вовч.); І я життям багатим розсвітаюсь, ..Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу (Тич.); Устала [Маруся] (бо вже і розсвіло) і зараз прийнялась поратись (Квітка); Так рано встала, що аж на порозі розсвінуло (Ном.)]. розсвітйти см. розсвічувати. розсвітйтися см. розсвічуватися. розсвічувати, -чую, -чуєш, розсвітйти, -вічу, -вїтиш разг. зажигать, зажечь, разжигать, разжечь; (заливать светом, а также пе- рен. — обычно) освещать, осветить, озарять, озарить [Адам: ..Прошу вас, дуже прошу, не розсвічуйте світла... боюсь... Вони [поліцаї] можуть повернутися... (Ірч.); Шеремета: ..Подержи-но, друже, рушницю, хай розсвічу сірник (Ірч.); — Запали в печі! ..От вона розсвітила (Рудч.); Так оповідав старий той гуцул, І словам його я здивувався, Бо здались вони мені мов ясний світич, Що розсвічує нічну темряву (Фр.); Хай тут на низини, де холод, тінь, ..упаде блиск, що нам розсві- тить шлях... (У. Кравч.)]. розсвічуватися, -чується, розсвітйтися, -ві- титьсяразг. разгораться, разгореться [Тільки що зірочки засяли., на небесах, тільки що розсвітились (Квітка)]. розсекретити см. розсекречувати. розсекретитися см. розсекречуватися. розсекречений рассекреченный. розсекречення рассекречивание [— Але чому професор Черепанов боїться розсекречення харківських вогнетривів? — піддаючись настроєві дружньої бесіди, запитав Сотник (Руденко)]. розсекречувати, -чую, -чуєш, розсекретити, -речу, -рётиш рассекречивать, рассекретить [— Ви яке мали право розсекречувати таємні документи штабу? — сухо запитав я писаря (Збан.)]. розсекречуватися, -чуюся, -чуєшся, розсекретитися, -рёчуся, -рётишся рассекречиваться, рассекретиться [Зрештою довелося таки [Дубинцеву] розсекретитись (перекл. з Волошина)]. розселенець, -нця расселёнец. розселений расселённый [Більше 10 тис. молдаван, рятуючись від помсти турецьких поневолювачів, залишили [в 1711 р.] батьківщину і перейшли у володіння Російської держави. Вони були розселені, головним чином, на Україні (Іст. Укр. РСР)]. розселення расселение [В цю [палеолітичну] епоху сформувався сучасний фізичний тип людини і відбулося широке розселення людей по земній кулі (Нар. стар. іст. УРСР)]. розселити см. розселяти. розселитися см. розселятися. розселювання см. розселяння. розселювати см. розселяти. розселюватися см. розселятися. розселяння, розселювання расселение. розселянювання раскрестьянивание. розселяти, -ляю, -ляєш и розселювати, -люю, -люєш, розселити, -селю, -селиш расселить, расселить [Організаторів повстання заслали на каторгу, а всіх інших жителів села розселили по південному стопу України (Волош.)]. розселятися, -ляється и розселюватися, -люється, розселитися, -селиться расселяться, расселиться [Вона [мова] й повинна бути неоднаковою, як неоднакові краї, де живуть люди, неоднакові сторони, де вони розселилися (Мирн.)]. розсерджений рассерженный; разозлённый, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)