роз 182 роз «•wth атмосферу перен. разряжать, разрядить атмосферу [Від'їзд Барабаша і Бородавки розрядив атмосферу (Тулуб)]. розряджати2, -джаю, -джаєш, розрядити, -ряджу, -рядиш (нарядно одевать) разг. разряжать, разряживать, разрядить. розряджатися1, -джається, розрядитися, -рядиться разряжаться, разрядиться [Чути, як., б'ють німецькі самоходи. Мовби працюють самі, без людей, автоматично розряджаючись і знову автоматично заряджаючись (Гонч.)', Але пам'ятайте: найменший непослух, ..підозрілий рух — і в ту ж мить% наші револьвери розрядяться у ваші го-' лови (Трубл.); Де досі був Стороженко, невідомо, але він вдерся до кабінету в той момент, коли гнів Морозова вже розрядився (Баш)]. Ср. розряджати1. розряджатися2, -джаюся, -джаєшся, розрядитися, -ряджуся, -рядишся разряжаться, разряживаться, разрядиться [Він знав її дівкою здоровою, повновидою, ..сьогодні розрядиться, а завтра ще лучче (Квітка); П а л а ж к а: ..Він, наче снігур той, розрядився (Мирн.)]. Ср. розряджати2. розряджений1 разряжённый, разряженный [Він кинув на сніг розряджену, вже знешкоджену міну (перекл. з Полевого)]. Ср. розряджати1. розряджений2 разряженный [Розряджена, вимита, вибілена, як пава та — горда та пишна, випливла вона насеред двору стрівати панича (Мирн.)]. Ср. розряджати2, розрядження разряжение, разряд; перен. разрядка [Невже він [Север] не бачить, не відчуває, що атмосфера довкола нас починає згущуватись і що саме від нього повинно прийти розрядження цієї атмосфери? (Вільде)]. розрядити1 см. розряджати1. розрядити2 см. розряджати2. розрядитися1 см. розряджатися1. розрядитися2 см. розряджатися2, розрядка 1) тип. разрядка [Філософська ідея твору [«Похорон друга» П. Тичини] ..підкреслюється, відтіняється і виділяється у виділених самим автором розрядкою поданих абзацах (Рил.)]; ^кою (в значений нар.) вразрядку; 2) (действие) разряд, разрядка [Вони [фугаси] вибухають., внаслідок розрядки спеціального годинникового механізму на зразок будильника (Трубл.); Цілий день він чекав цієї зустрічі, як необхідної душевної розрядки (Бат)]', ср. розряджати1 и розряджатися1. розрядний1 эл. разрядный; «-^ний струм разрядный ток. розрядний2 1) спорт, разрядный; 2) разрядный [Оболенський: ..Дайте мені розрядну книгу, ось у запічку лежить (перекл. з О. Толстого)]; г^ний приказ разрядный приказ, разряд; ср. розряд1 З. розрядник1 эл. разрядник. розрядник2 спорт, разрядник. розсада с.-х., сад. рассада [Нимидора поливала розсаду на грядках; Микола носив воду з Раставиці (Н.-Лев.); Прийшла до могили Македониха, принесла цілу корзину квіткової розсади (Шиян)]. розсаджений рассаженный [Розкинулись широкими гілками Поважні дерева, розсаджені рядами (перекл. Рильського); Ой гаю, мій гаю, розсаджений зрідка! (народна пісня)]. розсадження рассадка [Скінчивши свою працю, мати прикликала мене, передаючи мені кільканадцять чудових братків до розсадження (Коб.)]. розсаджування 1) рассаживание [Почався звичайний порядок першої години: укладання каталога, знайомлення вчителя з учениками, розсаджування по місцях (Фр.)]; 2) с.-х., сад. рассаживание, рассадка. розсаджувати, -джую, -джуеш, розсадити, -саджу, -садиш и разг. розсадовити, -дов- лю, -дбвиш 1) рассаживать, рассадить [Коли восени зібралися учні до школи, вчителька Віра Марківна почала їх розсаджувати (Коп.); Молодиць розсадила, де якій як по черзі припало, а чергу зробила сама ж таки Явдоха (Квітка); Хай розсадять [саджанці] колгоспи в степах восени, — Як вінки, навкруг сіл розростуться вони (Нагн.); Так люди, думок наловивши, по кліточках розсад овивши, їх заходились чепурить (Л. Укр.)]; 2) (соверги. только розсадити) (перен.: разбивать) раскалывать, расколоть; разг, рассаживать, рассадить [Блискавиці летіли в смереки, розколювали без милосердя найкращі пні, а грім пробував розсаджувати гори (Коб.); Гладкий майже невпізнанний, так розсадило йому вилицю (Довж.)]. розсаджуватися, -джуюся, -джуешся, розсістися, -сядуся, -сядешся 1) рассаживаться, рассесться [— Дорогі гості! Прошу до столу, — командував голова. Люди повагом розсаджувались F. Кравч.); Не встигли всі розсістися навколо стола, як владний і впевнений голос по вінця переповнив кімнату (Ст.)]; см. ещё розсідатися 1; 2) страд, з. (несоверги.) рассаживаться; раскалываться; рассаживаться; ср. розсаджувати 1—2. розсадити см. розсаджувати. розгадка с.-х., сад. рассадка. розсадний (относящийся к рассаде) с.-х., сад. рассадный [У західних областях [України] кавуни і дині вирощують переважно розсадним способом (Колг. вироби, енцикл.)]. розсадний (предназначенный для рассаживания) с.-х., сад. рассадный. розсадник 1) с.-х., сад. рассадник, питомник [Минулої осені колгоспний садівник Петро Шкільний заклав розсадник волоських горіхів на три тисячі сіянців (Вологи.)]; 2) перен. рассадник, питомник [Але роздута особиста власність при певних умовах може перетворитися, і часто перетворюється, в гальмо суспільного прогресу, в розсадник приватновласницьких нравів, може повести до дрібнобуржуазного переродження (Матер. XXII з. КПРС); — Кире Єлисею, — заговорив він.. — Треба, щоб Київ став таким же розсадником освіти, яким колись був Острог (Тулуб)]. розсадницький с.-х., сад. питомнический. розса довити см. розсаджувати. розсадосаджалка с.-х., сад. рассадосажалка. розсадосадильний спец. рассадопосадочный
|