Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 181 ро& й кілька разів махнув мечем так, що коли б хтось попав під нього, то був би враз розрубаний... {Скляр.)], Ср. розрубувати. розрубати см. розрубувати. розрубка разрубка. розрубування разрубка, разрубание. розрубувати, -бую, -буєш, розрубати, -баю, -баєш разрубать, разрубить; (сильным ударом разг. — обычно) рассаживать, рассадить [Він навіть махав мечем, — так, ніби вів двобій, розрубував ту силу, що гнала на воїв море важкого повітря, хмари жовтої пилюки... (Скляр.)', Якби хтів їй [Жар-птиці] волю дати хто з хоробрих юнаків, мусить перше розрубати сімдесят ще й сім замків... (Л. Укр.); Горленкові стало погано. Шабля Потоцького розрубала йому плече, ключицю і перші ребра (Тулуб)]; 0 ~бати вузол разрубить узел, рассечь узел [Коцюбинський вирішив розрубати вузол одним махом (Сміл.)]. розруйний редк. разрушительный [Аж піднявся вітер буйний, Понад степом полетів; Рвав кущі й траву розруйний (Щог.)]. розруйнований разрушенный [В Катеринославі міст через Дніпро був розруйнований, ремонтові його не видно було кінця (Гонч.)]. розруйновувати, -новую, -новуєш, розруйнувати, -ную, -нуєш разрушать, разрушить [А м ф і о н: Ти заспокойся! Ну, що ж, ну, в крайнім разі, прийде ворог. Не може він всього розруйнувати (Л. Укр.); А тим часом стародавню Січ розруйнували: Хто на Кубань, хто за Дунай, Тілько і остались, Що пороги серед степу (Шееч.)]. розрум'янений разрумяненный, разрумянившийся [Гупають сінешні двері, потім, без стуку, відчиняються хатні, і на порозі стає розрум'янена з свіжого повітря та швидкої ходи Марта Гаврилівна (Козач.)]. розрум'янити см. розрум'янювати. розрум'янитися см. розрум'янюватися. розрум'янювати, -нюю, -нюєш, розрум'янити, -ню, -ниш разрумянивать, разрумянить [Ходить полем щедре літо, ..Наливає колоски, Розрум'янює садки (Ст.)]. розрум'янюватися, -нююся, -нюєшся, розрум'янитися, -нюся, -нишся разрумяниваться, разрумяниться [Андрійкові очі блищали, личко розрум'янилося (Собко)]. розрух, -ху 1) смятение; (беспорядок — ещё) смута; (раздор, несогласие — ещё) разруха [Се оголошення зробило відразу чималий розрух серед капіталістів віденських (Фр.); В юрмі зчинився розрух (Коцюб.); Такий там розрух, що батько сина, а чоловік жінку забувають, як звати... (Вовч.)]; 2) (обычно мн. ч.: розрухи, -хів) уст. волнения; дорее. беспорядки [Університет [Київський у 1884 р.] справляв ювілей свого існування, який закінчився студентськими розрухами й замкненням університету на півроку (Самійл.)]; селянські г^хи дорее. крестьянские волнения, крестьянские бунты. розруха 1) разруха; (полное расстройство) развал [I трудно ж було тоді! Щоб подолати розруху, доводилось напружувати всі свої сили, всі здібності (Шовк.); І навіть в тих умовах господарчої розрухи, ..війни фронтової — справа освіти не нехту- валася (Ел.)]; 2) (мятеж; раздоры) смута, смятение; уст. разруха. розрухати см. розрахувати. розрухатися см. розрухуватися. розрахувати, -рухую, -рухуєш и обл. розру- шати, -шаю, -шаєш и, обл. розр ушу вати, -шую, -шуєш, розрухати, -хаю, -хаєш и обл. розрушити, -шу, -шиш и обл. розру- шати, -шаю, -шаєш расшевеливать, расшевелить, приводить в движение, привести в движение; разг. растрясать, растрясти [Умів і кожне він дитя Розрушать, взяти мов за руку, Збудити власні в нім думки (Фр.)]. розрахуватися, -рухуюся, -рухуєшся, розрухатися, -хаюся, -хаєшся расшевеливаться, расшевелиться. розрушати, розрушувати, розрушити, роз- р у шати см. розрахувати. розрюматися, -маюся, -маєшся и розрюмсатися, -саюся, -саєшся разг. разрюмиться, распустить нюни [Чи зітхне вона, чи сльоза покотиться — Тимоха і вчепиться: — Чого зітхаєш? чого розрюмсалась? (Свидн.)]. розряд1, -ду 1) разряд; уст. статья [Імперіалізм має тенденцію і серед робітників виділити привілейовані розряди і відколоти їх від широкої маси пролетаріату (Ленін); Селяни, які належали монастирям, були переведені [за указом 1786 р.] в розряд так званих економічних, а пізніше державних селян (Іст. Укр. РСР)]; вищий (нижчий) ~д высший (низший) разряд; віднести до г^ду чого отнести к разряду чего; ~д рослин бот. разряд растений; 2) мат. разряд [Кожна електронна лічильна машина має певну кількість розрядів. Усі числа, з якими доводиться мати справу при обчисленнях, повинні укладатися в цю кількість розрядів (Наука і життя, 1956, 1)]; 3) (учреждение) ист. разряд. розряд2, -ду (действие) разряд, разрядка [Огнев..: Як зв'язок? Капітан: Заважають розряди, німці підняли галас в ефірі, але тримаємо (Корн.); І вибуха, як постріл, рух, Розряд міцних натуг (Бажан)]; електричний ~д электрический разряд [Ще смикаються над краєм яру електричні розряди, та гуркіт грому вже запізнюється, показуючи, що грозова машинерія пропливла далі (Янов.)]. Ср. розряджати1 и розряджатися1. розряджання разряд, разрядка. Ср. розряджати1. розряджати1, -джаю, -джаєш, розрядити, -ряджу, -рядиш прям., перен. разряжать, разрядить [Запах горілого хліба піднімав в комісара непереборне бажання — розрядити свій маузер в розкислу фізіономію Тіфенбаха, винного в кепській обороні барж (Дм. Бедз.); — Ні, нема що говорити, хороший хлопець Артем! — щоб розрядити гнітючу мовчанку, підібрала Маруся обірвану нитку розмови про Артема (Головко)]; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)