Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

роз 181 ро&
й кілька разів махнув мечем так, що коли б
хтось попав під нього, то був би враз
розрубаний... {Скляр.)], Ср. розрубувати.
розрубати см. розрубувати.
розрубка разрубка.
розрубування разрубка, разрубание.
розрубувати, -бую, -буєш, розрубати, -баю,
-баєш разрубать, разрубить; (сильным
ударом разг. — обычно) рассаживать,
рассадить [Він навіть махав мечем, — так, ніби
вів двобій, розрубував ту силу, що гнала
на воїв море важкого повітря, хмари
жовтої пилюки... (Скляр.)', Якби хтів їй
[Жар-птиці] волю дати хто з хоробрих
юнаків, мусить перше розрубати
сімдесят ще й сім замків... (Л. Укр.); Горленкові
стало погано. Шабля Потоцького
розрубала йому плече, ключицю і перші ребра
(Тулуб)]; 0 ~бати вузол
разрубить узел, рассечь узел [Коцюбинський
вирішив розрубати вузол одним махом
(Сміл.)].
розруйний редк. разрушительный [Аж
піднявся вітер буйний, Понад степом полетів;
Рвав кущі й траву розруйний (Щог.)].
розруйнований разрушенный [В
Катеринославі міст через Дніпро був
розруйнований, ремонтові його не видно було кінця
(Гонч.)].
розруйновувати, -новую, -новуєш,
розруйнувати, -ную, -нуєш разрушать, разрушить
[А м ф і о н: Ти заспокойся! Ну, що ж,
ну, в крайнім разі, прийде ворог. Не може
він всього розруйнувати (Л. Укр.); А тим
часом стародавню Січ розруйнували: Хто
на Кубань, хто за Дунай, Тілько і
остались, Що пороги серед степу (Шееч.)].
розрум'янений разрумяненный,
разрумянившийся [Гупають сінешні двері, потім, без
стуку, відчиняються хатні, і на порозі
стає розрум'янена з свіжого повітря та
швидкої ходи Марта Гаврилівна (Козач.)].
розрум'янити см. розрум'янювати.
розрум'янитися см. розрум'янюватися.
розрум'янювати, -нюю, -нюєш, розрум'янити,
-ню, -ниш разрумянивать, разрумянить
[Ходить полем щедре літо, ..Наливає
колоски, Розрум'янює садки (Ст.)].
розрум'янюватися, -нююся, -нюєшся,
розрум'янитися, -нюся, -нишся
разрумяниваться, разрумяниться [Андрійкові очі
блищали, личко розрум'янилося (Собко)].
розрух, -ху 1) смятение; (беспорядок — ещё)
смута; (раздор, несогласие — ещё) разруха
[Се оголошення зробило відразу чималий
розрух серед капіталістів віденських (Фр.);
В юрмі зчинився розрух (Коцюб.); Такий
там розрух, що батько сина, а чоловік
жінку забувають, як звати... (Вовч.)];
2) (обычно мн. ч.: розрухи, -хів) уст.
волнения; дорее. беспорядки [Університет
[Київський у 1884 р.] справляв ювілей свого
існування, який закінчився студентськими
розрухами й замкненням університету на
півроку (Самійл.)]; селянські г^хи
дорее. крестьянские волнения,
крестьянские бунты.
розруха 1) разруха; (полное расстройство)
развал [I трудно ж було тоді! Щоб
подолати розруху, доводилось напружувати
всі свої сили, всі здібності (Шовк.); І
навіть в тих умовах господарчої розрухи,
..війни фронтової — справа освіти не нехту-
валася (Ел.)]; 2) (мятеж; раздоры) смута,
смятение; уст. разруха.
розрухати см. розрахувати.
розрухатися см. розрухуватися.
розрахувати, -рухую, -рухуєш и обл. розру-
шати, -шаю, -шаєш и, обл. розр ушу вати,
-шую, -шуєш, розрухати, -хаю, -хаєш и
обл. розрушити, -шу, -шиш и обл. розру-
шати, -шаю, -шаєш расшевеливать,
расшевелить, приводить в движение,
привести в движение; разг. растрясать,
растрясти [Умів і кожне він дитя Розрушать,
взяти мов за руку, Збудити власні в нім
думки (Фр.)].
розрахуватися, -рухуюся, -рухуєшся,
розрухатися, -хаюся, -хаєшся расшевеливаться,
расшевелиться.
розрушати, розрушувати, розрушити, роз-
р у шати см. розрахувати.
розрюматися, -маюся, -маєшся и
розрюмсатися, -саюся, -саєшся разг. разрюмиться,
распустить нюни [Чи зітхне вона, чи сльоза
покотиться — Тимоха і вчепиться: — Чого
зітхаєш? чого розрюмсалась? (Свидн.)].
розряд1, -ду 1) разряд; уст. статья
[Імперіалізм має тенденцію і серед робітників
виділити привілейовані розряди і відколоти
їх від широкої маси пролетаріату (Ленін);
Селяни, які належали монастирям, були
переведені [за указом 1786 р.] в розряд
так званих економічних, а пізніше
державних селян (Іст. Укр. РСР)]; вищий
(нижчий) ~д высший (низший) разряд;
віднести до г^ду чого отнести
к разряду чего; ~д рослин бот.
разряд растений; 2) мат. разряд [Кожна
електронна лічильна машина має певну
кількість розрядів. Усі числа, з якими
доводиться мати справу при обчисленнях,
повинні укладатися в цю кількість
розрядів (Наука і життя, 1956, 1)]; 3)
(учреждение) ист. разряд.
розряд2, -ду (действие) разряд, разрядка
[Огнев..: Як зв'язок? Капітан:
Заважають розряди, німці підняли галас в ефірі,
але тримаємо (Корн.); І вибуха, як постріл,
рух, Розряд міцних натуг (Бажан)];
електричний ~д электрический разряд
[Ще смикаються над краєм яру електричні
розряди, та гуркіт грому вже запізнюється,
показуючи, що грозова машинерія
пропливла далі (Янов.)]. Ср. розряджати1 и
розряджатися1.
розряджання разряд, разрядка. Ср.
розряджати1.
розряджати1, -джаю, -джаєш, розрядити,
-ряджу, -рядиш прям., перен. разряжать,
разрядить [Запах горілого хліба піднімав
в комісара непереборне бажання —
розрядити свій маузер в розкислу фізіономію
Тіфенбаха, винного в кепській обороні
барж (Дм. Бедз.); — Ні, нема що говорити,
хороший хлопець Артем! — щоб розрядити
гнітючу мовчанку, підібрала Маруся
обірвану нитку розмови про Артема (Головко)];

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)