Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 189 роз соху осики та аж на ліктя підвівся (Головко); Щоб вона [гілка] не відчахнулася під вагою фруктів, Бондаренчиха підперла її дубовою розсохою (Сенч.); Біля порога козак прив'язав хортів до розсохи, обвішаної глечиками (Ланч)]. розсохатий см. розсохуватий. розсохлий рассохшийся [Обіч криниці — роз- сохлий довгий жолоб (Риб.)]. розсохнутися см. розсихатися. розсохуватий, (реже) розсохатий развилистый; обл. сохатый [Розсохуватий дуб (Сл. Гр.); Закричали сови і круки, що гніздилися в його [дерева] розсохатій короні (Фр.)]. розсбчуватися, -чується, розсочйтися, -чй- ться редк. разрежаться, разредиться; {ло- степенно исчезать) расходиться, разойтись; перен. рассредоточиваться, рассредоточиться [За Дніпром на шляхах клубочилась курява.. Лише над Дніпром вона трохи розсочувалась, розвіювалась (Баш)]. розспів, -ву муз. распев [Древньоруська церковна музика мала свій особливий стиль, ..так званий знаменний розспів (Нар. стар. іст. УРСР)]. розспіваний 1) распетый; ср. розспівувати; 2) распевшийся [Гульлива, розспівана повідь, Веселих людей течія Іскриться, шумить, славословить, Сміється, співає, сія (Бажан)]; ер. розспівуватися 1. розспівати см. розспівувати. розспіватися см. розспівуватися. розспівувати, -півую, -півуєш, розспівати, -ваю, -ваєш муз., разг. распевать, распеть [Ще навіть уранішні півні не вспіли Зорі розспівати як слід на селі, — А в степ з MTG трактори наспіли (Вирг.)]. розспівуватися, -півуюся, -півуєшся, розспіватися, -ваюся, -ваєшся 1) распеваться, распеться [Перш ніж розучувати нові твори, хор розспівувався — виконував різні вправи, гами (Мист., 1958, 6); Мамо, ті сиві пташки.. — Бач — розспівалися як! (Л. Укр.); Пішли гуртом до клубу, розспівалися, розвеселилися, де й поділась ота досада (Цюпа)]; 2) страд, з. (несоверш.) распеваться. Ср. розспівувати. розставання расставание [Сердечно попрощалися розвідувачі з дідом. Особливо було тепле в нього розставання з Черняєвою (Донч.)]. розставатися, -таюся, -таєшся, розстатися, -тішуся, -танешся расставаться, расстаться [Вміє розставатись той, хто вмів любить (Рил.)- Вони розсталися як добрі давні друзі (Собко); Канапка стала для неї другом, і вона наважила не розставатися 8 нею: її одну мала взяти Софія з батьківської хати (Л. Укр.); Вже був ранок, коли вона з жалем розсталася з книжкою (Дмитр.)]. розставити см. розставляти. розставитися см. розставлятися. розставлений 1) расставленный; расстановленный; уставленный; установленный; расположенный [В світлій кімнаті., були розставлені столики (Панч); Було й так, що пан, не знаходячи довго чого-небудь з своїх розставлених по столу цяцьок, — присікувався до хлопця та бив за те, що той ніби покрав (Мирн.); Сміх її набирав сили ще й від того, що блискала., гострими, дрібними зубами, які здавалися ще гострішими, бо були рідко розставлені (Вільде)]; 2) расставленный; раскинутый [Стаха хлипала не дуже переконливо, бо крізь розставлені пальці, якими затуляла лице, хитро блимало синє, як намистинка, око (Вільде); Лялька тим часом сиділа на великій канапі., з безпомічно розставленими руками (Л. Укр.)]. Ср. розставляти 1—2. розставлення расстановка; установка; расположение [Головну увагу правління і партійна організація колгоспу приділяють доборові і розставленню кадрів, зміцненню трудової дисципліни (Колг. Укр., 1957, 1)]. Ср. розставляти 1. розставляння расстановка; установка; расположение. Ср. розставляти 1. розставляти, -ляю, -ляєш, розставити, -влю, -виш 1) расставлять, расставить, разг. расстанавливать, расстановить; (кого, что— ещё) уставлять, уставить, разг. устанавливать, установить; (размещать — ещё) располагать, расположить [Після прибиральниці вона сама розставляла стільці, провітрювала кімнату (Хижн.); Школярі розставляли на полицях клітки з птахами (Донч.); Знову їх [некрутів] обдивлялися, розставляли, переставляли, як було треба (Мирн.); Він розставив кулемети так, щоб заховати їх від ворожих прожекторів (Трубл.); Усюди чати розставили, сторожу постановили (Мирн.)]; «^>ти сіті прям., перен. расставлять, расставить сети; 2) (раздвигать) расставлять, расставить; (разводить в стороны — ещё) раскидывать, раскинуть [— Олександра, Саш-ка! — здивовано мовив Василь, розставляючи руки. — Яким побитом! (Мирн.); Дід стояв, широко розставивши ноги і намагаючись зберегти моряцьку виправку (Трубл.)]; 0 <^вити вуха (уші) фам. развесить уши [X р а п к о: Дурепо! дурепо! Він каже, а ти — віриш? Розставила уха, слухаєш? (Мирн.)]; ^ти носки воен. развёртывать, развернуть носки. розставлятися, -ллється, розставитися, -виться 1) расставляться, расставиться; разг. расстанавливаться, расстановиться; 2) страд, з. (несоверш.) расставляться; расстанавливаться; уставляться; устанавливаться ; располагаться; расставл яться; раскидываться [На довгих столах до приходу поїздів розставлялись тарілки з гарячим борщем (перекл. з Федіна)]; ср. розставляти 1—2. розстання расставание, разлука [Ніколи не здається милий таким милим, дорогим, як у саму годину розстання (Н.-Лев.); Почулась команда: «В дорогу!» І впала хвилина розстання: У неї пробилась сльозина, У нього зірвалось зітхання... (Стар.)]. розстанова обл. см. розстановка. розстановити см. розстановлювати. розстановка расстановка [Він говорив про розстановку комуністів і комсомольців на |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)