Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 214 роз розчулення умиление ІВсе те, про що розповідав мені в хвилину розчулення і самоспо- віді Батожчук, вразило мене до глибини душі (Збан.)]. розчулено нар. растроганно, умилённо [Вона промовила це., тихо, але тепло й розчулено (Баги); Грек розчулено посміхався (Руденко)]. розчулити см. розчулювати. розчулитися см. розчулюватися. розчулювати, -люю, -люеш, розчулити, -лю, -лиш трогать, растрогать, умилять, умилить; (вызывая слёзы разг. — ещё) прошибать, прошибить [Та ніжність дитяча розчулювала його, і він думав про дітей: що вони їдять, що вони мають? (Турч.); Вона знала, що її Іван не терпить сліз, вони не розчулювали, а дратували його (Ст.); Співчутливе ставлення до неї невідомих їй досі людей особливо вразило Ольгу, розчулило її ще дужче (Шиям)]. розчулюватися, -лююся, -люєшся, розчулитися, -люся, -лишся умиляться, умилиться, приходить в умиление, прийти в умиление; (соверш. — ещё) растрогаться, разг. расчувствоваться [Сам хлопчик так розчулився, що не міг більше грати і відклав скрипку (Іван.); Пилип Йовка до того розчулився, що обійняв її, поцілував при всіх (Скляр.)]. розчумати, -маю, -маєш обл. разобрать; книжн., ирон. уразуметь [Та як він не розглядів і не розчумав нічого? А тут усе видно (Квітка); Доки ми розчумали, що таке трапилось, дівчата вибігли з кімнати, а до дверей хтось постукав владно (Яков.)]. розчути, -чую, -чуєш расслышать [Повз юрбу чоловіків як проходять [дівчата], гукне хтось із них, але за піснею й не розчули (Головко)]. розчух, -ху расчёс. розчуханий расчёсанный. розчухати см. розчухувати. розчухатися см. розчухуватися. розчухраний 1) растрёпанный [Розчухраний, з піною на устах, задиханий, з переляканими очима, він міг вже самим своїм виглядом нагнати страху (Вільде)]; 2) разбитый; расчихвощенный. Ср. розчухрати 1—2. розчухрати, -раю, -раєш разг. 1) растрепать; 2) перен. разбить; разг. расчихвостить [Всі човники їх розчухрало, Багацько війська тут пропало (Котл.); Ой, вже ж тії, Турецькії, Війська розчухрали (Г.-Арт.)]. розчухування расчесывание. розчухувати, -чухую, -чухуєш, розчухати, -хаю, -хаєш 1) расчёсывать, расчесать [Турн собі розчухав литку (Котл.)]; 2) (только соверш.: понять, разобрать) перен. разг. расчухать [Насилу розчухав пан Микита, що писар хоче робити (Квітка)]. розчухуватися, -чухуюся, -чухуєшся, розчухатися, -хаюся, -хаєшся разг. расчёсываться, расчесаться. розшаленіти, -нію, -нієш прийти в неистовство [Розгуляється, розшаленіє буря, почне сікти, з корінням рвати кволі саджанці розшалілий обл. разбушевавшийся [По селах, по хатах, ..по душі народа йде шум не легший, як оцей шум розшалілої природи (Фр.)\. розшалітися, -ліюся, -лієшся обл. разбушеваться [Гей,розшалілась буря люта! (Фр.)]. розшарілий, обл. розширений раскрасневшийся, разгоревшийся; распылавшийся [— Весело зіграно! — гукав розшарілий Сагайда Чернишеві (Гонч.); — Ух, гарно! Ух, гарно! — тільки ухає Христя, пле- щучи воду в розшарене личко (Мирн.)]. Ср. розшарітися. розшарітися, -ріюся, -рієшся раскраснеться, разгореться; (сильнее — ещё) распылаться [Дівчата розцвілися, розшарілися після роботи — бачу, що жартувати їм хочеться (Гонч.); Марія розшарілась, кров барвила її лице гарячим рум'янцем (Смол.)]. розшаркатися см. розшаркуватися. розшаркування расшаркивание. розшаркуватися, -куюся, -куєшся, розшаркатися, -каюся, -каєшся прям., перен. расшаркиваться, расшаркаться [Розшаркується [Іван] перед Палажкою і подає їй руку (Мирн.); Мальований розшаркався, потиснув руки обом: спершу Каті, потім Андрію (Гур.)]. розшаровування расслаивание, расслоение; спец. расслойка. розшаровувати, -ровую, -ровуєш, розшарувати, -рую, -руєш расслаивать, расслоить [Капіталізм навмисне розшаровує робітників, щоб згуртувати з буржуазією мізерну купку верхівок робітничого класу,— з ними сутички будуть неминучі (Ленін)]. розшаровуватися, -ровується, розшаруватися, -рується расслаиваться, расслоиться. розшарпаний разорванный; растерзанный; оборванный; растрёпанный; истрёпанный [Пір'я з розшарпаних подушок літало по площі (Фр.); [Нартал] скривавлений, розшарпаний вибігає на видимий куток арени (Л. Укр.); Рука простяглась до книжки, що розшарпана лежала в купі, заготовленій на горище (Головко)]. Ср. розшарпувати. розшарпати см. розшарпувати. розшарпатися см. розшарпуватися. розшарпувати, -пую, -пуєш, розшарпати, -паю, -паєш разрывать, разорвать; терзать, растерзывать, растерзать; (резко, мгновенно) обрывать, оборвать; (книгу, одежду um. п.— обычно) трепать, растрёпывать, растрепать, разг. истрёпывать, истрепать [П'яний скрипаль, розшарпуючи струни, ..косив очима на двері (Ст.); — Скрізь, — каже [Kap- мель], — скрізь, де я не піду, де не поїду, скрізь бачу вбогих людей, бідаків роботящих. От що мою душу розриває! От що моє серце розшарпує! (Вовч.); — Піду втоплюсь, об камінь розіб'юся! Нехай звірі розшарпають моє тіло, а я все-таки втечу. Все одно мені пропадать! — сказав Микола (Н.-Лев.); Я не годен тепер глядіти на тебе, як давно, ти надто розшарпав мою душу! (Коб.)]. розшарпуватися, -пується, розшарпатися, -пається 1) трепаться, растрёпываться, рас- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)