Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 213 роз розчистити заміноване поле (Вологи.); Ді- І яльність групи «Визволення праці» розчищала шлях для створення марксистської робітничої партії в Росії (lern. КПРС)]. розчищатися, -щаеться, розчиститися, -тить- ся расчищаться, расчиститься [Тим часом небо і далі розчищалось; у лісі трохи-трохи світлішало (перекл. з Тургенева)]. розчищений расчищенный [Згодом на місці, розчищеному від руїн, буде розплановано сквер і запалено буде вічний вогонь на могилі Невідомого солдата (Гонч.); За річечкою лежав міський парк — чималий і дуже старанно розчищений сад (Собко)]. розчищення расчистка; уст. расчищение [Хімічне розчищення чагарників на Чернігівщині обіцяє колгоспам величезні економічні вигоди (Колг. Укр., 1967, 2)]. розчімханий расколотый, расколовшийся; рассечённый [Парк, очевидно, був вирубаний дуже давно. Високі розчімхані пні., свідчили, що дерева полягли не від господарської руки (Вільде)]. Ср. розчїмхати. розчїмхати, -хаю, -хавш обл. расколоть; пе- рен. рассечь [— Гей, люди, дайте мені сокиру, хай я цьому катюзі голову розчім- хаю! — кричала дужче всіх баба Палагна, що в неї трьох синів німці замучили (Козл.)]. розчіплювання расцепление. розчіплювати, -люю, -люєш и розчіпляти, -ляю, -ляєш, розчепити, -чеплю, -чёпиш расцеплять, расцепить [Іванко розчіплює кліщі і кладе їх на лавку (Хижн.); Зачепила гаплик за гаплик, а тепер ніяк не розчеплю (Харьк. — Сл. Г р.); Тамара розчепила свої пальці, і рука Олечки впала на нари (Хижн.)]. розчіплюватися, -лююся, -люешся и розчіплятися, -ляюся, -ляєшся, розчепитися, -чеплюся, -чёпишея расцепляться, расцепиться; перен. разг. отцепляться, отцепиться [У панночки повні жмені снігу, та за руки цупко держав її Ярошенко. Дивляться одно одному у вічі, сміються, а розчепитись — не розчепляться (Вас); Хай йому, з ним тільки заговори, потім не розчепишся (Цюпа)]. розчіпляти см. розчіплювати. розчіплятися см. розчіплюватися. розчіпний расцепи ой. розчіс, -чбсу разг. расчёс [Тендітне біле тіло [Параски] не тонкого льону сорочка прикриває, а матірка з десятки натирає до розчосу (Мирн.)]. розчіска расчёска. розчісування расчесывание; (шерсти, льна um. п. — ещё) расчёска. розчісувати, -сую, -суеш, розчесати, -чешу, -чёшеш расчёсывать, расчесать [Сидить Марина кінець стола, розчісує косу (Н.-Лев.); Кирило поставив свій посох, відкашлявся, розчесав пальцями бороду (Хижн.); Не спав [Фалька] ночами. Не давали спати тополі, що їхні крони розчісували степові вітри (Шиян)]. розчісуватися, -суюся, -сувшея, розчесатися, -чешуся, -чешешся расчёсываться, расчесаться [То було розчісувалися [дівчатка] і І тільки в суботу, а тепер по тричі на день зачісуються (Вишня); Галя устала ще до сонця, щоб., упоратися по хаті, розчесатися і нарядитися (Мирн.)]. розчленйти см. розчленовувати. розчленований расчленённый [Партія є організація робітничого класу, розчленована на цілу сітку всіляких місцевих і спеціальних, центральних і загальних організацій (Ленін)]. розчленованість, -ності расчленённость. розчленовування расчленение, членение. розчленовувати # -новую, -новуєш, розчленувати, -ную, -нуєш и редк. розчленйти, -ню, -нйш расчленять, расчленить; (несоверш.— ещё) членить [..мануфактурний поділ праці, в свою чергу, справляє вплив на суспільний поділ праці, розвиваючи і розчленовуючи його далі (Маркс); — А процес балансування треба розчленувати будь- що! Інакше без другої зміни не обійтися, — сказала Оксана (Авт.); Столяров і Овча- рук вирішили йти не лівим, а правим берегом заплави Інгульця — щоб ударити по залізниці Херсон—Миколаїв і розчленйти оборону противника (Смол.)]. розчленовуватися, -новується, розчленуватися, -нується расчленяться, расчлениться; (несоверш. — ещё) члениться. розчленування расчленение [Тим самим [возз'єднанням українських земель] ліквідовано історичну несправедливість, яка довго тяжіла над українським народом, покладено край його штучному розчленуванню (Наука і життя, 1959, 9)]. розчленувати см. розчленовувати. розчленуватися см. розчленовуватися. розчовгатися, -гаюся, -гаєшся разг. расходиться (шаркая ногами). розчовпати, -паю, -паєш разг. раскумекать; книжн., ирон. уразуметь [Мотря прокинулась і через сон насилу розчовпала, що свекруха вчить її розкладать дрова в печі (Н.-Лев.); Антон з радості так і не розчовпав, чи глузував Артьомов, радячи багатіти на Голій горі, чи від щирого серця бажав йому добра (Чорн.)]. розчолопати см. розшолопати. розчулений растроганный, умилённый, умилительный; расчувствовавшийся [Розчулений Омельковим співом, государ тільки сопів та кліпав лагідними блакитними очима (Ільч.); Розгарячений і розчулений, Юсип і собі обняв Лукина (Черемш.); — Як приємно давати радість простому народові! — сказала розчулена панночка, дивлячись крізь лорнетку на дівчат (Іван.)]. Ср. розчулювати и розчулюватися. розчуленість, -ності 1) растроганность, умилительность, умиление [Подихав теплий., вітрець, навіваючи м'яку розчуленість і ніжність до всього живого (Кач.); Якесь сильне й нове для нього почуття розчуленості пойняло його, коли вони йшли додому, (перекл. з Л. Толстого)]; 2) редк. чувствительность [Це були його перші й останні сльози на війні. Пізніше, іноді згадуючи їх, Черниш стидався своєї розчуленості і (Гонч.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)