Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 212 роз і рощини, як кіт лінивий на печі, міцно заліг у пекарні (Коцюб.)]. розчинати, -наю, -наєш, розчати (розічну, розічнеш) обл. начинать, начать [Трохи згодом, оддихавіпи, Мирон знову розчи- нає [розповідь] (Мирн.); Лишень що роз- чала [попадя] вечерю (Март.)]. розчинений1 1) раскрытый; растворенный, распахнутый [Порожні шафи з розчиненими дверцятами абияк приткнуто до стін (Шовк.); З розчинених дверей [кузні] лунали ритмічний дзенькіт заліза й гупання молотів (Досв.)\ В широко розчинені ворота заводу щодня тягнуться довгі поїзди (Собко); Змінялися дні вечорами, світанки за нічками йшли, та ранки в розчинені брами повільно ступали з імли (Уп.)]; 2) вскрытый; выпотрошенный. Ср. розчиняти1 1—2. розчинений2 1) растворённый; разведённый [Обмін речовин можливий лише при умові, коли живильні речовини і продукти обміну розчинені і перебувають у русі (Наука і життя, 1959, 8)]; 2) растворённый; заквашенный. Ср. розчиняти2 1—2. розчинення растворение; разведение [Останнім часом почали виготовляти вітамінні сиропи розчиненням в соку 60% цукру на холоді без варіння (Укр. страви)]. Ср. розчиняти2 1. розчинити1 см. розчиняти1. розчинити2 см. розчиняти2. розчинитися1 см. розчинятися1. розчинитися2 см. розчинятися2. розчинний хим. растворимый [[Фосфоробактерин] містить бактерії, які здатні збільшувати у грунті кількість розчинних сполук фосфору (Наука і життя, 1959, 3)]. розчинник хим. растворитель [Гексахлоран не розчиняється у воді, але розчиняється в багатьох органічних розчинниках (Шкідн. і хвор. с.-г. рослин)]. розчинність, -ності хим. растворимость, растворяемость [Взаємна розчинність металів у твердому стані залежить від їх хімічної природи, а також від температури (Наука і життя, 1955, 1)]. розчиномішалка растворомешалка [При механізованому веденні робіт для приготування суміші використовують бетономішалки або розчиномішалки, а при ручному користуються лопатами і граблями (Колг. Укр., 1958,4)]. розчинювальний хим. растворяющий. розчиняльник спец. растворщик. розчиняльниця спец, раствбрщица. розчиняння 1) растворение; разведение; 2) растворение; творение; заквашивание. Ср. розчиняти2 1—2. розчиняти1, -няю, -няєш, розчинити, -чиню, -чйниш 1) раскрывать, раскрыть; (широко — ещё) растворять, растворить, распахивать, распахнуть [Шестірний кинувся, наче слуга, розчиняти двері Петрові Петровичеві (Мирн.); Вартовий позіхнув, широко розчинив рота, немов копіював двері вартової будки (Скляр.); Ти проснись, моє кохання, розчини у сад вікно! Вже з квіток росу світання сонце випило давно (Сос.)', Ліс неначе сам іде назустріч, розчиняє синьо-зелену браму, вітає співом ранньої пташини (Ст.)]; 2) (анатомировать) разг. вскрывать, вскрыть; (очищать от потрохов — обычно) потрошить, выпотрошить [Приїхали; ножі беруть, І генерала розчиняють, І яд находять в животі (Шевч.); Стали розчинять рибу (Сл. Гр.)]. розчиняти2, -няю, -няєш, розчинити, -чиню, -чйниш 1) растворять, растворить; (разбавлять — ещё) разводить, развести [Потрапляючи в грунт, вода розчиняє в ньому багато речовин (Коле, вироби, енцикл.)', Як таємний єзуїт, він над усе цінує в людях покору, вміння розчинити свою волю і істоту у волі тих, хто керує і панує (Тулуб)]', 2) (приготавливать тесто) растворять, растворить; (известковое, бетонное и т. п. спец., а также из муки разг. уст. — ещё) творить, натворить; (вызывать кислое брожение — обычно) заквашивать, заквасить [Одна діжа зійшла, саджають, другу замішують, третю розчиняють (Янов.)', Під припічком воду брала, Гречаники розчиняла (народна пісня)', Мамо, я пироги розчиню... У мене питльованої [муки] трохи в і дрова сухі в печі лежать (Куч.)]. розчинятися1, -няяться, розчинитися, -чиниться раскрываться, раскрыться; растворяться, раствориться, распахиваться, распахнуться [Ворота розчинялися дедалі ширше, туди втягувався обоз (Шер.); Нараз вона [хмара] розчиняється, мов поли широкого кафтана, і в тім отворі робиться ясно (Фр.)\ Двері хатні розчинилися й увійшов Кар- мель у хату (Вовч.)]. Ср. розчиняти1 1. розчинятися2, -няється, розчинитися, -чиниться 1) растворяться, раствориться; разводиться, развестись [Весняне боронування озимини сприяло загортанню в грунт внесених добрив, завдяки чому вони швидше в ньому розчинялись (Колг. Укр., 1957, 3); Без кінця мрячило, поля сивілися, далекі дерева, телеграфні стовпи, скирти— все розчинялося в імлі, тануло (Гонч.)\ Смеркло. Село почало зникати і, врешті, зовсім розчинилось у темряві (Борз.)]; 2) страд, з. (несоверш.) растворяться; разводиться; растворяться; твориться; заквашиваться. Ср. розчиняти2 1—2. розчисляти, -ляю, -ляеш, розчислити, -лю, -лиш разг. расчислять, расчислить; (сосчитав, подводить итог — обычно) подсчитывать, подсчитать [Я ж тії гроші розумом розчислю (Чуб.)]. розчистити см. розчищати. розчиститися см. розчищатися. розчйстка расчистка [На всю роботу— на розчистку великої площі,., на побудову, стадіону, трибун і всіх приміщень залишається чотири місяці (Собко)]. розчищання расчистка; уст. расчищёние. розчищати, -щаю, -щаєш, розчистити, -чищу, -чистиш расчищать, расчистить [Партизани розчищали площадки для побудови зимових приміщень (Збан.); Розчищають ліси у Карпатах, Чуть розмову пили й топірця (Мур.); Одержав [сапер] бойове завдання |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)