Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
рад 8 рад частотного мас*спектрометра {Рад. Укр., 1968, III)]. радіочутливість, -вості радиочувствительность. радіошйфр, -ру радиошйфр [У холодне безмежжя неслись gbhct, і виття, і вищання радіошифрів (Довж.)]. радіошуми, -мів радиошумы. радіощогла радиомачта [А на морі така буря, що стогне радіощогла на палубі (Донч.)].о радісінький, редк. раднісінький разг. очень рад; разг. радёхонек, радёшенек [Мати радісінька, мов родині якій, аж зачервоні- лась стара (Вас); Ні, братику, не піду і тебе не пущу, бо й я радісінький твого вареника хоч покуштувати (Квітка); Я ж думала, що й ти так любиш свою Оксану! Аж, бачу, ти раднісінький згубити її, світ зав'язати (Квітка)]. радісний радостный; (только выражающий радость) обрадованный; (при переживании восторга) ликующий; (сулящий счастье um. п.) радужный [Хліб на рушнику — це народний символ радісної зустрічі (Вологи.); 1 у сонячну путь люди радісні йдуть. О, якби-то я міг жити вічно між них! (Сос.)]; ~ний кому, чому редк. рад кому, чему (Як теперки спогадаю — яка була вона бліда і яка радісна мені (Вовч.)]. радісність, -ності радостность; радужность. Ср. радісний. радісно нар. радостно; (охотно — ещё) с радостью; (при глаголах со значением встречать, принимать кого—ещё) с распростёртыми объятиями [Задумане завжди лице його на сей раз грало якоюсь усмішкою, очі радісно блищали (Мирн.); Радісно вітав революцію 1905 року Іван Франко (Важан); У ліс ішли радісно. Як прийшли, сіли відпочивати (народна казка); Тепер радісно нам жити: не панам — собі робити (приказка)]. радість, -дості радость; ликование [Очі в нього грали, лице радістю пашіло (Мирн.); Проста річ — людська радість, але для неї власне живемо, для неї робимо революції (Туд.); Спасибі тобі, моя ти радосте, доленька моя хороша! (Коцюб.); В нашого старости три радості: корова здохла, хата згоріла Та жінка вмерла (приказка)]; з г^дості, від ^дості от радости [Маленька Галя плескала з радості, дивлячись на картини (Козл.)]; з г^дістю (охотно, с удовольствием) с радостью [Оксана: Я з радістю приймаю ваш привіт, товариші (Корн.)]; старість не ~ть см. старість; теляча ^>ть ирон. телячий восторг. Ср. радіти. радіти, -дію, -дієш радоваться; (восторженно — ещё) ликовать [Сонце заходить, гори чорніють. Пташечка тихне, поле німіє, Радіють люди, що одпочинуть (Шевч.); Радійте, співайте! Гучна перемога! Вже ворог тікає—відкрилась дорога! (Тич.)]; г^ти з кого, з чого и кому, чому радоваться кому, чему [Чуєш? і досі радіють з жарту лихого чайки (Л. Укр.); До мене на святках наїхало гостей: Дядьки, брати та дехто із людей... Як милим гостям не радіти? (Гл.)]; ~ти за кого, за що радоваться кому, чему [Твої праці всіх зацікавили, як в Галичині, так і тут, і я дуже радію за мою кохану авторку (Коцюб.)]; г^ти ким разг. гордиться кем, радоваться кому [Стара взяла на свої руки Тетяниних дітей, жила й раділа ними — це було все, що завершувало її житейське коло (Ле)]; г^ти чим (быть довольным чем) разг. радоваться чему [Радянська влада ніби могутнім крилом змела кривду і несправедливість, наче порох змела все, що стояло на шляху трудівників і не давало їм жити, радіти світом (Коб.)]; см. ещё радуватися. радітися, -діється безл. разг. редк. [быть] радостно [Галі раділось, що не буде її обидчика дома, менша буде буча, докори (Мирн.)]. радіус мат., перен. радиус [Екватор Землі не має вигляду правильного кола. Один його радіус довший від другого на 212 метрів (Наука і життя, 1957, 1); Радіус дії атомного криголама, призначеного для плавання в полярних широтах, буде практично необмежений (Наука і життя, 1956, Щ]. радіус-вектор (род. радіуса-вектора) мат. и пр. радиус-вектор [Швидкість повороту радіуса-вектора, який з'єднує центр нашої планети з ракетою, зменшувалась обернено пропорціонально квадрату від центра Землі (Наука і життя, 1959, 2)]. радіючий радующийся; ликующий [І урочисті звуки маршу, і радіючі в небі голуби, і гамір святкового натовпу — все веселило Родіона (перекл. з Мальцева)]. Ср. радіти. раднаргбсп, -пу (рада н ар одного господарства) совнархоз (совет народного хозяйства) [Раднаргоспи наділяються всіма правами, необхідними для здійснення господарської і фінансової діяльності (Рад. Укр., 1957, V)]. Раднаркбм, -му (Рада Народи их К о- м і с а р і в) ист. Совнарком (Совет Народных Комиссаров). раднаркбмівський совнаркомовский. Ср. Рад- нарком. радний1 предик, обл. рад [Він уже радніший був їх [думки] забути, покинути,^-та самі вони лізли, як мара, в його голову... (Мирн.)]; 0 з г^ної душі (как) уст. с удовочь- ствием, охотно (нар.); (реже разг. — ещё) в охотку, за милую душу [Поїхала б, синку, з радної душі (Федьк.)]. радний2, -ного сущ. см. радник 1. радник 1) советник [Він, не криючись, висловлював своє захоплення радникові (Ковач.)]; г^к посольства советник посольства [У глибокому м'якому кріслі на- півлежить сухорлявий радник посольства (Козач.)]; надвірний *^к см. надвірний; статський ^к см. статський; таємний <^к дорев. тайный советник; 2) (тот, кто советует) редк. советчик, советник [Горький — радник і критик, друг і спільник [М. Коцюбинського) (Янов.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)