Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
рад 9 pas радниця 1) советница; 2) советчица [Жінка тягне з переділки нитку тонку й безкраю, самотня в непередумних удовиних думах. Хіба що тінь на стіні. Та яка з тіні радниця (Головко)]. Ср. радник 1—2. раднісінький см. радісінький. радніше 1) см. радний1; 2) нар. охотнее; (предпочтительнее — ещё) скорее, скорей [Щораз рідше перескакував він темної ночі огорожу знайомого виноградника, щораз радніше задивлявся на других дівчат (Коцюб.)]; він /^ше загине, ніж зрадить свої переконання он скорее погибнет, чем изменит своим убеждениям. радніший см. радний1. радо нар. радушно; (охотно — ещё) с радостью; (с удовольствием — ещё) радостно, довольно; (с выражением готовности — ещё) готовно; (при глаголах со значением встречать, принимать кого ^— ещё) с распростёртыми объятиями [Хмельницький: ..Князь Трубецькой і боярин Пушкін, ми вас радо слухаємо (Корн.); Все йшло як слід. Радів Гальчук, Санжар сміявся радо: — Це ж академія наук, з усіх бригад бригада! (Дор.); І він потягся, як дитина, радо І мовив: добре бути молодим (Рил.); Білоруські партизани радо зустріли українських братів (Шер.)]. радон, -ну хим. радон [Є в повітрі у дуже мізерній кількості., радіоактивний газ радон (Наука і життя, 1957, 2)], радоновий хим. радоновый; г*>ві ванни радоновые ванны [Лікування ревматиків провадиться головним чином., радоновими ваннами (Наука і життя, 1958, 2)]. радонька фольк. уменьги., ласк, от рада 2—З [Закрякали ворононьки над Батурином, Ідуть козаки на радоньку з паном гетьманом (Боров.); Ой умер старий батько І старенькая мати, Та нема кому щирої Тії радоньки дати (ІПевч.)]. радощі, -щів радость; (о событиях, предметах, вызывающих это чувство — ещё) радости; (торжествование — обычно) ликование [Коли чоловік пише для себе, виливає своє горе й радощі, то йому легше стає (Коцюб.); Люди проходять — живі люди; чути їх мову — живий голос... їх бідкання, регіт, радощі, сльози (Мирн.)]; н а ^щах, (реже) з «-^щів разг. на радостях, от радости [Аж три пари на радощах Кумів назбирали Та ввечері й охрестили, І Марком назвали (Шевч.); Хома з радощів сам себе не тямить! (Квітка)]. радпартшкола (радянська партійна школа) разг. совпартшкола (советская партийная школа) [На кінець відбудовного періоду в УРСР була 41 радпартшкола з 5 тис. слухачів (Іст. КПРС)]. радпрацівнйк, -ка (радянський працівник) разг. уст. совработник (советский работник). рад-раднісінький см. радий-радісінький. радторгелужбовці, -ців (радянські і торгові службовці) разг. уст. совторгслужащие (советские и торговые служащие). радторгфлот, -ту (радянський торговий флот) совторгфлот (советский торговый флот). радувати, -дую, -дуєш радовать [Всюди спориться робота, Душу радують діла (Воскр.)]; ~ти око радовать взор, тешить взор, ласкать взор [Тече Псьол... Тече, на сонці вилискує, землю поїть, ліси годує, око радує... (Вишня)]. радуватися, -дуюся, -дуєшся радоваться; (восторженно — ещё) ликовать [Скільки того народу вчиться!.. Як глянеш — серце радується (Гонч.)]; /^тися ким разг. радоваться кому [Старі тішаться та радуються своєю дитиною (Вовч.)]; литися чому, з чого разг. редк. радоваться чему [Не радуйся чужому лихові (приказка); Ми ж, радянські письменники, з гордістю кажемо, що партія найбільше піклується про нас, уболіває, виправляв недоліки і, як великий друг, радується з наших успіхів (Мал.)]. радуга см. райдуга, радужка анат. радужка, радужная оболочка, радужина; уст. раёк. радужний см. райдужний, радужно см. райдужно. радуниця этн. уст. радуница [У слов'ян був ряд свят; вони влаштовувалися на честь богів або були зв'язані з основними етапами сільськогосподарських робіт, збільшенням і зменшенням тривалості дня, зміною пір року (коляда.., радуниця.. та ін.) (Іст. Укр. РСР)]. радця уст. см. радник 2. радше 1) нар. охотнее; 2) (в значении выделительно-ограничительной частицы) лучше; (вернее, точнее um. n. — обычно) скорее [Слухай радше, а відтак і сам побачиш! (Коб.); Природа і виховання зробили його радше дрібним злодієм, ніж розбишакою широкої руки (Фр.)]. радянйн редк. советский человек [Хоч б» скоріше ранок, та й вирядити за Збруч, до радян (Кундз.)]. радянізація ист. советизация. радянізувати, -зую, -зуєш ист. советизировать. радян ізуватися, -зується ист. советизироваться. Й , Радянська Армія Советская Армия. радянський советский [Перед величчю, благородством і духовною красою радянської людини схиляється все передове людства (Рад. Укр., 1951, VI)]; ~ка влада советская власть [Молодиця не змовчала Діденкові: «Ти гадаєш, що радянська влада тобі дорожча, ніж мені?! А може ж у мене брат і чоловік на фронті!» (Янов.)]; г^ка- держава советское государство [Фермер хотів з уст рядового бійця, такого ж, як і він, хлібороба, почути правду про радянську державу (Гонч.)]. Радянський Союз Советский Союз. раж, -жу разг. раж; ввійти (прийти) в ^ж войтй (прийти) в раж. раз1 1) (род. разу) сущ. раз [Мірошник той Хомою звався І був він чоловік такий, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)