Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сам 252 сам самодійський самодийский; ~кі мови самодийские языки. самодійці, -ців самодййцы. самоділковий, самодільний разг. самодельный; разг. самоделковый [Дістала [Мася] самоділкової помади з-за шафи, розчесалась (Свидн.); Ось її величність королева ласкаво подає мені роблені власноручно квітки, їх багато лежить у неї на столі поруч з самодільною короною (Л. Укр,)], самодіючий самодействующий. самодіяльний самодеятельный [Поряд з мистецтвом професіопальним втілює силу народної талановитості самодіяльне мистецтво (Рил.); Для самодіяльного житлового будівництва вивільнюється велика кількість деревини, азбестового порошку, багато інших матеріалів (Рад, Укр,, 1957, II)], самодіяльник разг. редк. участник художественной самодеятельности [На тому концерті виступали і колективно, і індивідуально самодіяльники села: хор, танцюристи, співаки, декламатори (Смол.)]. самодіяльність, -ності самодеятельность [Для нас демократія — це справжня влада народу, це всемірний розвиток самодіяльності і активності трудящих мас, їх самоврядування (Матер. XXI з. КПРС)\ Організаторами і учасниками вечорів самодіяльності завжди були комсомольці (Шер.)]. самодіяльно нар. самодеятельно. самодовліючий книжн. самодовлеющий [Коли ж брати економічну боротьбу, як щось самодовліюче, то в ній немає нічого соціалістичного.. (Ленін)]. самодопомога самопомощь. самодостатній самодовлеющий (книжн.) [Пейзаж у творах Ю. Яновського ніколи не відігравав самодостатньої ролі. Він завжди був пов'язаний з людиною, з її настроєм і переживаннями (Іст. укр. літ.)]. самодур, -ра самодур [Ще те не вродилось Гостреє залізо, Щоб ним правду й волю Самодур зарізав! (Фр.)]. самодурка разг. самодурка. самодурство самодурство [За сліпоту і самодурство Горлова [з п'єси О. Корнійчука «Фронт»] доводилось платити людською кров'ю, людськими жертвами (Вітчизна, 1958., 8)]. самодурствувати, -ствую, -ствуєш самодурствовать; разг. самодурничать, самодурить. саможертва самопожертвование, самоотвержение, самоотверженность [Ти одна на світі мене любила щиро, до саможертви (Н.-Лев.)]. саможертовний редк. самоотверженный. самозабутній самозабвенный. самозабутньо нар. самозабвенно [Самозабутньо билися хлопці (Гонч.)]. самозабуття самозабвение, самозабвённость [Він., міг захоплюватися працею до самозабуття (Козач.)]. самозагартовування мет. самозакаливание, самозакалка. самозагартування мет, самозакалка. самозаглйблений самоуглублённый [Воі зупинились: одні в захваті, інші в мовчазному подиві, а ще інші в самозаглибленому спогляданні (Довж.)], самозаглибленість, -ності самоуглублённость [Змінюється весь дух його [М. Рильського] творчості: колишня самоспогля- дальність, самозаглибленість поступається місцем діяльному прагненню допомогти своїм словом революційному перетворенню світу (Іст, укр. літ.)]. самозаглиблення самоуглубление [Можна собі уявити, в якому стані внутрішнього напруження та самозаглиблення був Арсен під час концерту, якщо він нікого й нічого не бачив і не чув (Дмитр.)]. самозаглйблено нар. самоуглублённо [Весело було дивитись, як він самозаглйблено засукував рукава, робив надмірно серйозне обличчя (Кирил,)]. самозаглиблювання самоуглубление. самозагоратися, -рявться спец, самовозгораться [Таманські грязьові вулкани визначаються дуже інтенсивною діяльністю. Виверження в них проходить з виділенням великої кількості водяної пари і вуглеводнів, що часто самозагоряються (Курс заг, геол.)]. самозадоволений самодовольный [Самозадов олєна усмішка щезла з лиця грізного опришка {Фр.)]. самозадоволення 1) самоудовлетворение; 2) самодовольство; уст. самодовольствие [—Ось в цій тиші прожив я самітником два роки,— не без самозадоволення повчає професор своїх вихованців (Довж.)]. самозадовблено нар. самодовольно. самозаймання самовозгорание; самовоспламенение. Ср. самозайматися. самозайматися, -мається спец. самовозгораться; (в двигателях внутреннего сгорания — обычно) самовоспламеняться [Існують такі хімічні суміші, які мають властивість самозайматися (Донч.)]. самозаймистий спец. самовозгорающийся. самозаймистість, -тості спец. самовозгораемость. самозакоханий самовлюблённый [Ти — обмежена, а думаєш, що все знаєш, бо самозакохана (Донч.)]. самозакоханість, -ності самовлюблённость, самообожание [Гайдар: ..Ви, тобто деякі старі полководці, не хочете вчитись, ви хворі на самозакоханість і думаєте, що ви вже досить вчені (Еорн.)]. самозакохано нар. самовлюблённо [Генерал тільки самозакохано всміхнувся (Ле)]. самозакріплення самозакрепление. самозакріплювання самозакрепление. самозамикальний самозапирающийся. самозамилування самолюбование. самозапалення техн. самозажигание. самозапалювання техн. самозажигание. самозапалювач техн. самозажигатель. самозапальний техн. самозажигающийся. самозаперечення филос. самоотрицание. самозапйлений бот. самоопылённый. самозапилення бот. самоопыление [Самозапиленню [квіток арахісу] сприяє ще й те, що пиляки дозрівають до розкриття квітки (Олійні культ.)]. самозапилювання бот. самоопыление. самозапилюватися, -люеться бот. самоопыляться. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)