сам 251 сам [Андромаха: ..Як я те чую й бачу, то здається мені, що то повстав з безодні хаос, що ні людей нема вже, ні богів, а тільки смерть панує самовладно (Л. Укр.)]. самовладство см. самовладність. самовластя уст. редк. самовластие [Цей міст прославсь Для тих, що на руїнах самовластя Будову щастя виведуть міцну! (Рил.)]. самоволець, -льця самовольник (разг.), своевольник (разг.) [Лихе життя із тими самовольцями (Вовч.); Бач, які самовольці: самі роблять як знають (Черк. у.—Сл. Гр.)]. самоволя самоволие, своеволие [І він зазнав нужди та голоду, притиску, самоволі (Фр.)\ Бездушну помсту звали правосуддям, А самоволю деспотичну — правом (Л. Укр.)]. самовольство самовольство (разг.), своевольство (разг.) [Тільки щоб нікуди більше не смів без мого дозволу. Що це за самовольство? (Шер.)]: самовпевнений самоуверенный; (полагающийся на собственные силы — ещё) самонадеянный [Він нікому не говорив нічого, але вигляд у нього був самовпевнений і навіть гордовитий (Панч)]. самовпевненість, -ності самоуверенность; самонадеянность [Спокійною самовпевненістю світилися його очі (Грим.)]. Ср. самовпевнений. самовпёвнено нар. самоуверенно; самонадеянно [— Доручіть мені, товаришу начдив,— самовпёвнено сказав комбриг-один (Панч)]. Ср. самовпевнений. самовродок, -дка редк. самородок [Ото снилось йому, що в нього був трус, що при трусі тому знайдено кілька примірників тоненького збірника творів українського поета-самовродка Рябоклячки (Коцюб.)]. самоврядний самоуправляющийся [Ольвія, Тіра, Херсонес і ряд інших колоній на всьому протязі свого існування були самоврядними містами-державами (Нар. стар. іст. УРСР)] самоврядність, -ності самоуправляемость. самоврядовуваний самоуправляющийся. самоврядування самоуправление [Організація революційного самоврядування, обрання народом своїх уповноважених є не пролог, а епілог повстання (Ленін); В кабінеті глави міського самоврядування йому доводилось бути вперше (Смол.)]. самовтіха самодовольство [Оксана з певною самовтіхою: Аякже, я перша братчиця в дівочім братстві (Л. Укр.)]. самовтішно нар. самодовольно [Нещодавно визволений з турецького полону Стефан Потоцький сидів на першій лаві, гордовито й самовтішно всміхаючись (Тулуб)]; самовчитель, -теля самоучитель. самов'яз самовяз [По сорочці стелеться сіруватих тонів самов'яз (Кундз.)]. самогальмування техн. самоторможение. самогартівний мет. самозакаливающийся; г^на сталь самозакаливающаяся сталь, самокал; разг. самокалка. самогіпноа, -зу самогипноз, самовнушение [Доктор вивчив пацієнтку і вирішив лікувати її самогіпнозом (Смол.)]. самоговірний спец. самоговорящий. самогон, -ну, самогонка самогон; разг. самогонка [Спиртова рідина, яку одержують при варінні самогону, не піддається очищенню і містить вчетверо більше сивушного масла, ніж горілка (Колг. Укр., 1959, 2); Ось чуєте, як я розмовляю, — це від отру- ти,яку мені підсипали до самогонки (Янов.)]. самогонний самогонный [— Будемо робити обшук. — А то для чого? — Може, самогонний бак у соломі ховаєте (ІПиян)]. самогонник, разг. самогонщик самогонщик (разг.) [Подавали заяву — не прийняли в сільраді. А в район поткнулись: — А, обу- хівські, знаємо: бандити, самогонщики (Головко)]. самогонниця, разг. самогбнщиця самогонщица (разг.) [А на ранок Векла, ..колишня красуня.., а тепер — самогонщиця, шепотіла молодиці: — І дурна будеш, як з ним ти не зійдешся! (Головко)]. самогоноваріння самогоноварение, самогонокурение. самогонщик см. самогонник. самогбнщиця см. самогонниця. самограй, -раю разг. шутл. самовар; разг. самогрей, самограй. самогубець, -бця самоубийца [Особливо накинувся він на переселенців.. — Хіба можна в таку далеч їхати з їхніми лахами і нещасними копійками? Це вже не люди, а купа самогубців! (Ст.)]. самогубний самоубийственный [Як чужаниця у своїй землі, Він навіть самогубної петлі Був зажадав у дикому відчаї, — Та смерть сама до страдника прийшла (Рил.)]. самогубство самоубийство [Під ранок в мені виріс план самогубства (Коцюб.)]. самогубця м. и ж. р. самоубийца [В свіжій могилі., лежав похований сьогодні вранці самогубця (Смол.)]. самодвигун, -на мех. самодвйгатель. самодержавець, -вця дорев. разг. самодержец [Ач якого Собі ми виблагали в бога Самодержавця (Шевч.)]\ см. ещё самодержець. самодержавний, (реже) самодержавницький полит, самодержавный [Самодержавна Росія завжди була оплотом всієї європейської реакції (Ленін); І тікав [політкаторжанин] удало, а також і невдало, легені йому одбито самодержавницькими чобітьми, нирки потрощено прикладами (Янов.)]. самодержавно -кріпосницький самодержавно- крепостнйческий [Радіщев виступив грізним обвинувачем самодержавно-кріпосницького ладу (Вісник АН УРСР, 1949, 9)]. самодержавство полит, самодержавие [Самодержавство є верховна, безконтрольна, безвідповідальна, невиборна влада однієї особи (Ленін)]. самодержець, -жця дорев. самодержец [Нема, нема вже господа на небі! Немає творця, ані самодержця, Нема того, що всемогучим словом Усе з нічого вивів! (Фр.)]. самодержиця дорев. самодержица. сам-один разг. одйн-одинёхонек, одйн-оди- нёшенек [Не дорікне вже ніхто мені. Сам- один зостаюся! (Довж.)]. самодисципліна самодисциплина.
|