Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сам 250 сам самовдовблено пар, самодовольно; самоудо- влетворённо [Боженька, здавалося, само- вдоволено посміхався собі в бороду, дивлячись, як гинуть його супротивники {Донч.)]. Ср. самовдовблений. самовдосконалення самосовершенствование, самоусовершенствование [Радянський час веде нашу людину по щаблях зростання і самовдосконалення (Рад. Укр., 1959, VI)]. самовдосконалювання самосовершенствование, самоусовершенствование. самовивантажувач техн. самовыгружатель. самовидець, -дця очевидец; уст. самовидец [Я чув про неї [подію], але з десятих вуст, а., треба записати її саме з першого джерела, від самовидця (Куч.)]. самовизволення самоосвобождение. самовизначатися, -чаюся, -чаєшся, самовизначитися, -чуся, -чишся полит, самоопределяться, самоопределиться [Щоб виділитися з загальнодемократичного руху, робітничий клас [Росії] повинен був чітко протипоставити себе іншим класам, ідейно і політично самовизначитися (Іст. КПРС)]. самовизначення полит, самоопределение [Самовизначення націй є те саме, що боротьба за повне національне визволення, за повну незалежність.. (Ленін)]. самовизначитися см. самовизначатися. самовикривання самообличение. самовикриття самообличение [Муравйов: ..Та все-таки прошу вас пояснити, що значить ваше самовикриття, яке, по суті, рівне самогубству (Голов.)]. самовйкрут, -ту мед. самоизворот. самовиліковування мед. самоизлечение. самовилікування мед. самоизлечение. самовинищення самоистребление. самовинищування самоистребление. самовиправлення самоуправление. самовипробування самоиспытание. самовипробування самоиспытание. самовипромінювання физ. самоизлучение. самовисисання самовысасывание. самовисихання самовысыхание. самовисмоктування самовысасывание. самовихваляння самовосхваление [Це ж був не звіт, а самовихваляння! (Донч.)]. самовиховальний самовоспитательный. самовиховання самовоспитание. самовиховання самовоспитание [Не пролетаріатові, а деяким інтелігентам в нашій партії бракує самовиховання в дусі організації і дисципліни, в дусі ворожості і презирства до анархічної фрази (Ленін)]. самовиховний самовоспитательный. самовідвід, -воду самоотвод. самовідданий самоотверженный; (исполненный самозабвения — ещё) беззаветный, самозабвенный [Своею самовідданою боротьбою за справу робітників і селян, за комунізм партія заслужила безмежну любов і довір'я всього радянського народу (Рад. Укр., 1954, І)]. самовідданість, -ності самоотверженность, самоотвержение; беззаветность, самозабвён- ность, самозабвение [Він був безмежно вдячний матері за її чуйність і самовідданість (Вільде)]. Ср, самовідданий. самовіддання самоотвержение. самовіддано нар. самоотверженно; беззаветно, самозабвенно [Радянський народ самовіддано бореться за дальший розквіт і зміцнення могутності нашої соціалістичної Батьківщини (Рад. Укр., 1949, III)]. Ср. самовідданий. самовідречення самоотречение; самоотрешение, самоотрешённость [Я не перечу, що досі я був татові тягарем, ..і не забуду ніколи, як багато я татові винен подяки за те, що ви так терпливо і з таким самовідреченням несли той тягар (Фр.)]. самовідчування самоощущение. самовідчуття самоощущение [Міцний і запашний дим [сигари]., повернув їй самовідчуття (Смол.)]. самовілля самоволие, своеволие. самовільний самовольный, своевольный; (совершаемый по собственному желанию — ещё) произвольный, уст. самопроизвольный [Про самовільний захват [паном] сільської землі знало все село (Горд.); Спам'ятайся, донько, та й слухай мені, не будь самовільна (Черемш.)]. самовільник уст. самовольник (разг.); своевольник (разг.). самовільниця уст. самовольница (разг.); своевольница (разг.). самовільність, -ності самовольность, своевольность; произвольность; самопроизвольность [Така самовільність молодої дівчини здавалась для неї трохи не проступством (Н.-Лев.)]. Ср. самовільний. самовільно нар. самовольно, своевольно; произвольно; самопроизвольно [Лицар: ..Адже король того не подарує, що ви йому всю гору покопали, покинули замовлену роботу, до іншої взялися самовільно (Л. Укр.)]. Ср. самовільний. самовільство разг. самовольство, своевольство. самовладання, (реже) самовлада самообладание [Він у найкритичніші хвилини не втрачав розважливого спокою та самовладання (Гонч.); — Не вбивайте мене, дядьку, — сказав хлопець і заплакав, остаточно втрачаючи самовладу (Янов.)]. самовладдя уст. самовластие; своевластие. самовладець, -дця, самовладник уст. самовластитель [Ти [поезія], що Шекспірові вказала шлях, Як самовладця і тирана Ліра Перетворить в дитину-чоловіка, — Навчи й мене (Фр,)]. самовладний уст. самовластный; своевластный [О в л у р: Не забувай, небоже, що ось тут Я пан, я самовладний цар у лісі, А ти в моїх руках (Фр.)]. самовладник см. самовладець. самовладність, -ності, (реже) самовладство уст. самовластность, самовластие; своевластие [В поезії «Щира молитва» письменник [І. Манжура] дотепно, в дусі народної сатири, викриває самовладність багатіїв, показує безправність простої людини (Іст. укр. літ.); К а й Л є т і ц і й: То тільки так здається, самовладства ніколи в Римі не було й не буде. Законові корився і Нерон (Л. Укр.)]. самовладно нар. уст. самовластно; своевластно |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)