Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
cap 263 сат сардонічно нар. сардонически. Сарема Сарема. сареіітський: ~ка гірчиця сарёптская горчйца [3 макухи сареитської гірчиці одержують гірчичний порошок, з якого виготовляють столову гірчицю (Олійні культ.)]. саржа текст, саржа [Перекажи Ровіцькому, хай він видасть тобі саржі на камзол (Ту- глуб)]. саржевий текст, саржевый. сарказм, -му сарказм [Павлюк.. відповідав коротко, різко, часто з гірким сарказмом (Коп.)]. саркастичний саркастический, саркастичный [Лице професора кривиться в саркастичній посмішці (Козач.)]. саркастичність, -ності саркастичность. саркастично нар. саркастически, саркастично [Тихий саркастично посміхнувся і встав (Доеж.)]. сарколема спец. сарколемма. саркома мед. саркома [Уже давно доведено, що такі злоякісні пухлини у тварин, як рак грудної залози у білих мишей або саркома у інших тварин, викликаються фільтрівними вірусами (Наука і життя, 1956,9)]. саркофаг саркофаг [Попереду везли саркофаг величезний порожній (Л. Укр.); У глибокому мовчанні проходять люди повз саркофаг, за прозорими стінками якого покоїться тіло великого Леніна (Рад. Укр., 1948, IV)]. сармат ист. сармат [Скіф і дикий сармат Бродять з краю у край (Черн.)]. сармати, -тів ист. сарматы [Сармати були степовими сусідами слов'янських племен на протязі шести століть (Архл., 1953, VIII)]. сарматка ист. сарматка. сарматський ист. сарматский [Перші відомості про окремі сарматські племена дають китайські і античні джерела (Нар. стар. іст. УРСР)]. сарна, (реже) серна зоол. 1) серна [Р і ч а р д: ..Душа моя вже все перемогла і вільна стала, наче сарна в горах (Л. Укр.)]; 2) обл. козуля, косуля [У гущавині захрустіли гілки, знак, що туди пробігла легконога серна або інша лісова звірюка (Фр.)]. сарненя, -няти, сарненятко, (реже) серненя, -няти, серненятко уменьги. 1) детёныш серны [Полохлива сарна з своїми сарне- нятками почула його присутність (Кол.)]; 2) детёныш козули, детёныш косули. Ср. сарна 1—2. сарпинка текст, сарпинка. сарпинковий текст, сарпинковый. сарпиноткацький текст, сарпиноткацкий. сарпиночник текст, сарпиночник. сарпйночниця текст, сарпйночница. сарсазан, -ну бот. (Halocnemum М. В.) сар- сазан. сатана миф., б ран. сатана [Не знаю, мій друже, Чи сатана лихо коїв? Чи я занедужав? (Шевч.); — Гвалт! Гвалт! — закричала Мелашка. — Якого ти дідька чіпляєшся до мене, сатано?! (Н.-Лев.)]. сатанинський, (реже) сатанічний, разг. сатанячий миф., перен. сатанинский; книжн. уст. сатанический [Молодь.. оглядала акробата, плескала в долоні, а бабусі хрестилися, вбачаючи в цьому вражу, сатанинську силу (Шиян); Капралова лайка змінилась на сатанячий сміх (Досв.)]. сатанізм, -му рел., перен. сатанизм. сатаніти, -нїю, -нїєш разг. сатанеть; (приходить в неистовство — ещё) шалеть, (сильнее) беситься [Олександра сатаніла. її дратувало мовчання Настине (Коцюб.); Він навіть не чув, як буря сатаніла, ревла та свистіла (Н.-Лев.)]. сатанічний см. сатанинський. сатанюка разг. сатанюка [Давайте, каже [коваль], сюди сатанюку, Я з ним по-своєму поговорю (Мал.)]. сатаня, -няти разг. сатанёнок; сатанята, -нят мн. ч. сатанята [Ех ви! Чорти називаєтесь?! Сатанята ви наївні! (Вишня)]. сатанячий см. сатанинський. сателіт астр., техн., перен. сателлит [Йду. Невідступно за мною летить хмарка дрібненьких мушок. Можу подумать, що я планета, яка посувається разом із сателітами (Коцюб.); Під натиском грізної радянської зброї відступала гітлерівська Німеччина з усіма своїми сателітами (Довж.)]. сатин, -ну текст, сатин [Глафіра розгорнула шматок зеленого сатину (Чорн.)]. сатинет, -ту текст, сатинет. сатинетовий текст, сатинетовый. сатинований спец. сатинированный. сатиновий текст, сатиновый [Ваня був у чорній сатиновій косоворотці (Шер.)]. сатинувальник спец. сатинировщик. сатинувальниця спец, сатинировщица. сатинування спец. сатинирование, сатини- ровка [Сатинування — обробка шпалерів (обоїв) тальком (Архт. Рад. Укр., 1941, 5)]. сатинувати, -ную, -нуеш спец. сатинировать. сатинуватися, -нується спец. сатинироваться. сатир, -ра миф. и пр. сатир [Грецькі фавни і сатири можуть собі бути які хочуть бридкі, а проте ми любуємося ними в скульптурі (Фр.)]. сатира сатира [Остап Вишня — видатний український радянський письменник, зачинатель української радянської сатири й гумору (Рад. літер., 1957, 5); Його [І. Франка] сатири — «Дума про Меледикта Пло- сколоба» і «Дума про Наума Безумовича», видані окремими книжечками, ходили по всій Галичині (Кол.)]. сатирик сатирик [Почесне місце серед українських публіцистів і сатириків посідає Ярослав Галан (Іст. укр. літ.)]. сатиричний сатирический [Суть сатиричного реалізму Гоголя, як вказував Бєлінський, полягала у виявленні невідповідності суспільних форм російського життя народним сподіванням (Рад. літер., 1955, 18)]. сатиричність, -ності сатирйчность. сатирично нар. сатирически [Незаперечне виховне значення мають і сатирично зображені негативні персонажі (Вітчизна, 1958, 8)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)