Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сат 264 сва сатиріаз, -зу, сатир іазис, -су мед. сатириаз, сатириазис. сатисфакція уст. удовлетворение; {в форме поединка — ещё) сатисфакция [Розуміється, більше бажано, щоб свої люди уміли цінити Вас як слід, але деяка сатисфакція мусить бути і в пошані чужих (Коцюб.)]; Пмага тлі «-^ції уст. требовать сатисфакции (удовлетворения). сатрап ист., перен. книжн. сатрап [Ч ер- нишевський: Так, її [волю] Приспати знов силкуються сатрапи, Коли ледь прокинулась вона (Коч.)]. сатрапія ист. сатрапия. сатуратор, -ра спец. сатуратор. сатураторний спец. сатураторный. сатураційний спец. сатурационный. сатурація спец. сатурация. Сатурн астр. Сатурн. сатурналії, -лій ист., перен. книжн. сатурналии [Аврелія: ..Я тільки безборонно бачу в вікна на вулицях., веселі сатурналії (Л. Укр.)]. сатурнізм, -му мед. сатурнизм. сафлор і) (род. сафлора) бот. сафлор [3 культурних рослин, крім соняшника, вовчок уражує сафлор, перилу, тютюн, махорку, помідори (Олійні культ.)]; 2) (род. сафлору) (краска) спец, сафлор. сафлоровий 1) сафлоровый [Сафлорова олія., сохне повільніше, ніж льонова, проте досить часто використовується для виготовлення оліфи (Олійні культ.)]; 2) сафлоро- вый. Ср. сафлор 1—2. сафранін, -ну спец, сафранйн. сафрол, -лу спец, сафрол. саф'ян, -ну см. сап'ян, саф'янець (род. саф'янця и саф'янцю) см. сап'янець 1—2. саф'янний, саф'яновий см. сап'янний. Сахалін, -ну Сахалин. Сахалінська область Сахалинская область. сахалінський сахалинский. сахар, -ру сахар [Матушка дала бабиним онукам коржиків та бубликів, печених з сахаром (Н.-Лев.)]. Сахара Сахара. сахарат, -ту хим. сахарат. сахарёць, -рцю ласк, сахарец, сахарок [Згадаються їм і бублички, і сахарець, і родзи- ночки, і усе, усе (Квітка)]. сахариметр, -ра спец. сахариметр, сахарометр. сахарин, -ну хим. сахарин [Трудівничі руки вмілі Все знаходять у вугіллі: І чудову речовину, Що розквітчує тканину, І кристали сахарину (Уп.)]. сахариновий сахариновый [На пероні, підпираючи спиною старий облуплений кіоск, стояла дівчина, пила воду з сахариновим сиропом (Руденко)]. і сахарйстий сахаристый. сахарйстість, -тості сахаристость. сахарйти (сахарю, сахарйш) сахарить. сахарний сахарный [Ераст Антипович світив, парубок носив і складав сахарні голови (Вовч.)]; <^>на хвороба см. хвороба, сахарник (рабочий) разг. сахарник. | І сахарниця (посуда для хранения сахара) сахарница [Сахару в сахарниці теж не було- (Н.-Лев.)]. сахарня (сахароваренный завод) уст. сахароварня [Вербівці стали на роботу в сахарні (Н.-Лев.); З старої сахарні зроблять ґуральню (Коцюб.)]. сахаровар, -ра спец. сахаровар [В залу увійшли два французи-сахаровари (Н.-Лев.)]. сахароваріння спец. сахароварение. сахароварний спец. сахароварный, сахароваренный; сахароварйтельный. сахароза хим. сахароза. сахарозаводчик дорев. сахарозаводчик [До Всеросійського товариства (синдикату) входили всі сахарозаводчики (Бурл.)]. сахароміцети, -тів биол. сахаромицеты. сахаронос бот. сахаронос. І сахароносний бот. сахароносный. сахатися, -хаюся, -хаешся, сахнутися, -нуся, -нёшся 1) пугаться, испугаться; (приходить в ужас — ещё) ужасаться, ужаснуться [Бідолашний професор сахався телефонних апаратів, немовби в кожному з них було заховано смертоносну зброю (Смол.)]; 2)(резко отстраняться от кого-либо) отскакивать, отскочить; отшатываться, отшатнуться, от- прядать, отпрянуть; разг. шарахаться, шарахнуться [Грубо сміється [Круста] і фамільярно плеще Руфіна по плечі. Той сахається від нього мимоволі (Л. Укр.); Марія сахнулась, як ужалена (Бат)]; 3) (только несоверш.: преднамеренно не встречаться с кем-нибудь) избегать (кого), сторониться (кого); (не общаться — егцё) чуждаться (кого), разг. шарахаться (от кого) [Пробували були нападати на малюка, але він давав їм такого чосу, що всі охочі до легких перемог стали його сахатись (Ільч.)]. сачовйця бот. обл. чечевица. сачок, -чка 1) сачок [Бицик ішов вулицею, обвішаний сачками, торбинками, з вудкою на плечі (Донч.)]; ловити ~чком см. ловити; 2) (жакет) сачок (разг.) [На голові її була у крапочку хустинка; сачок з грубенького сукна (Голов.)]. саше нескл. сущ. ср. р. саше [— А сьогодні я хочу докінчити оце саше, — і Софія показала свою роботу з тоненьких рожевих та блакитних стрічечок (Л. Укр.)]. сбір, -ра ист., перен. презр. сбир. свавілець, -льця своевольник (разг.), самовольник (разг.) [Грізний пан хотів скарать іще свавільця. «Як, у моїм гаю на птицю ставить сільця!..» (Рил.)]. свавілля своеволие, самоволие, самовластие; произвол [..справжнє визволення мас від гніту і свавілля ніде й ніколи на світі не досягалося ні чим іншим, як тільки самостійною, геройською, свідомою боротьбою самих цих мас (Ленін); Панському свавіллю не було меж. Жовніри пороли шомполами і нагаями безневинних, глумилися з дівчат і молодиць (Воскр.)]. Ср. свавільний, свавільний своевольный, самовольный, самовластный; (основанный па личном произволе — ещё) произвольный [Мати ніч пере- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)