Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
себ 283 сей замикатися 2; і собі в свой черёд [Хлопці такої гарної співають; а дівчата й собі... (Мирн.)]; не по собі кому не по себе кому [І помчала [жінка], креснувши по студентах таким поглядом, що від нього Тані стало аж не по собі (Гонч.)]; не при собі хто не в себе кто [М о л и б о г а: Не гнівайся на них, Федотику. Вони ж зараз не при собі (Мик.)]; очі на себе бере см. брати 1; показати ~бе см. показувати 3; приходити, прийти до себе (в себе) приходить, прийти в себя [Я ще не прийшов до себе по дорозі, груди трохи болять, кашляю (Коцюб.); Катерина: ..Після операції, коли ви ще не прийшли в себе від наркозу, -до вас підійшла Ганна (Корн.)]; про себе (тихо; не вслух) про себя [Джонатан: ..Не розберу! Ось прочитай лиш ти. Р і ч а р д читає про себе, далі одсовує книгу (Л. Укр.)]; сам не при собі см. сам 1; сам по собі см. сам 1; с а- м о собою розуміється см. сам 1; с а м собою см. сам 1. себёлик ихт. обл. уклейка [Микався себелик, плітка викидалась: Всюди лютий ворог здобич сторожив... (Щог.)]. себелюб, себелюбець, -бця себялюбец; разг. себялюб [Не минали, себелюби, Та все жалкували, Що сироти таким добром Старців годували! (Шевч.)]. себелюбний себялюбивый [Себелюбних, запопадливих і боягузливих Нерчин зустрічав. Він знав, чим їх лікувати (Риб.)]. себелюбність, -ності, себелюбство себялюбие [Ми звикли все і всіх судить, Що сміливість душі палкої Для себелюбності дрібної Образлива або смішна, Що вільна думка нам страшна (перекл. Рильського); Від панів, у яких вона раніше служила, Кайдашиха сприйняла гордовите ставлення до бідніших від себе, заздрість, мстивість, себелюбство (Іст. укр. літ.)]. себель, -беля ихт. обл. уклейка [Інший краснопірок потягає, той себелів та пліточок (Морд.)]. себорея мед. себорея. себто ель. цебто. Севастіана Севастиана. Севастіян см. Севастян. Севастополь, -ля Севастополь. севастопольський севастопольский. Севастян, Севастіян Севастиан. севільський севйльский. Севілкя Севйлья. севр, -ру (изделия из фарфора, изготовленные в городе Севре) собир. севр. Севр, -ра геогр. Севр. севрський севрский [Мідний кофейник вилискує на таці в руках у Франсуа. Він ставить на стіл пощерблену севрську чашку і завченим, точним рухом наливає в неї каву (Риб.)]. севрюга ихт. севрюга [Каспій славиться такими цінними породами риб, як осетер і севрюга (Веч. Київ, 1957, V)]. севрюжачий севрюжий. севрюжина (мясо севрюги) севрюжина; разг. севрюжка. сегельба обл. место, где выкорчеван и выжжен лес [Гляньте, ген по горах, по узбіччях, На верхах, сегельбах недоступних, Всюди гуцул гніздиться, ґаздує (Фр.)]. сегідилья муз. сегидилья [На горішньому рундуці донна Анна танцює сегідильї (Л. Укр.)]. сегмент мат., анат. и пр. сегмент. сегментарний зоол., анат. сегментарный. сегментаційний зоол. сегментационный. сегментація зоол. сегментация [Багаті на хроматин ядра клітин мали витягнуту форму і деяку схильність до сегментації (Мед. ж., 1949, XIX, 1)]. сегментний спец. сегментный. сегрегаційний 1) сегрегационный; 2) сегрегационный. Ср. сегрегація 1—2. сегрегація і) хим. сегрегация; 2) (вид расовой дискриминации) сегрегация. Седан Седан. седмиця (неделя) уст. седмица [На сонці дуже запеклась, Та й занедужала. Лежала Недовго щось, седмиці з три (Шевч.)]. сезам, -му бот. (Sesamum L.) сезам. Сезам: #^м, одчинись! разг. шутл. Сезам, откройся (отворись)! сезамовий бот. сезамовый, сезамный. сезон, -ну сезон [їду в гори тепер, не ждучи до осені, ..іменно тепер найкращий сезон для життя в горах (Л. Укр.); Нестір охоче вступав в переговори, докладно розпитуючи про умови, про ціни на сезон (Гонч.); Ганні Петрівні [Затиркевич] запропонували грати зимовий сезон в Одесі (Минуле укр. театру); Вже осінь, і купальний сезон закінчився давно (Смол.); Давно вже настав [на Кубані] сезон полуниць (Самійл.)]; не по ~ну не по сезону [Клекоче станція.. Хто напівголий, хто в шкірянці, хто в багатій шубі не по сезону (Гонч.)]. Сезон см. Созон. сезонний сезонный [Сезонний робітник, він весну й літо працює на будівлях, а під осінь виїжджає на село (ІПиян)]. сезонник сезонник [Новоприбулих сезонників., не міг вмістити ніякий барак (Гонч.)]. сезонниця сезонница [— А дівчат тут хватає!— сказав кореспондент. — Триста сімдесят шість на сьогодні. Самих сезонниць (Головко)]. сезонність, -ності сезонность [В комплексній бригаді зменшується сезонність.., праця колгоспників протягом року тут використовується більш рівномірно (Колг. Укр., 1956, 7)]. сезонно нар. сезонно [Прибулих оглядав Санжар і прикидав резонно, хто з них на все життя шахтар, а хто прибув сезонно (Дор.)і сей см. цей. сейм, -му полит, сейм [Сейми, сеймики ревіли, Сусіди мовчали, Дивилися, як королі Із Польщі втікають (Шевч.); Осолін- ський зібрав у своєму палаці, як він сам жартома висловлювався, маленький сейм (Риб.)]. Сейм, -му геогр. Сейм. сеймик полит, ист. сеймик [Під тискоіч шляхти сейми в 60-х роках XVI ст. ухва- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)