€ИН 305 сия (Бажай); 1 хмарка лебедем пливе по синизні, Вся біла, наче сніг, а по краях багряна (перекл. Рильського)]. синило разг. синяя краска; (неточно) синька [Усякі в його пляшечки: де глина наколочена, де цегла, де яке синило {Барв.)]. синильний1 (красильный) спец. синильный. синильний2: г^на кислота хим. синильная кислота [Синильна кислота — одна з найсильніших отрут, яка навіть у мізерних дозах (менше 0,05 г) діє смертельно (Заг. хім.)]. синити, -ню, -нині синить. синитися, -ниться синиться. синиця орн. синйца [Синиця співала по- весняному (Донч.)]; голуба ^ця орн. лазоревка; краще ^ця в руках (у жмені), ніж (як) журавель у небі погов. лучше синйца в руках, чем журавль в нёбе или не сулй журавля в нёбе, а дай синицу в руки [Народна мудрість каже — краще синиця в руках, ніж журавель у небі (Собко)', Мудрі люди кажуть, що краще синиця в жмені, як журавель у небі (Чорн.)]. синича, -чати птенец синицы [їй дуже жаль було маленьких синичат (Збан.)]. синичка уменьш., ласк, синичка [Пробує свій весняний голос синичка (Коп.)]. синичник синичник [Усім подобалося робити спальні для пташок.. Діти повісили синичники на яблуньці (Іван.)]. синиччин, -на, -не синички (род. п. от синичка) ; синичий [За мить він уже був біля синиччиного гніздечка (Збан.)]. синів, -нова, -нове сына (род. п. от сын); разг. сынов; сыновний, сыновий [Урочистий тон синової мови не здивував Василя Семеновича (Собко)]. синівство разг. сыновние права [Він знав, що гроші ті ні в якім разі не стануть легально його власністю, тим більше, що перед судом годі йому буде покликатися на своє синівство, в котре і сам він не вірив синівський сыновний, сыновий [Ми завжди з почуттям захоплення, вдячності і синівської любові згадуємо нашого незабутнього, великого і мудрого Ілліча (Літ. газ., 1957, III)]. синій сйний [Поплив човен в синє море (Шееч.)\ Синє небо було всипане зорями (Коцюб.)]. синіти, -нію, -нієш синеть [Високі верби шуміли над ровом, і небо між ними синіло, наче емаль (Коцюб.)', Палажка все мовчить, тільки синіє (Н.-Лев.)]. синітися, -ніеться (выделяться сипим цветом) синеть; разг. синеться [Синіється тут прозора вода (Фр.)]. синітка род плахты [Плахта була на синьому пітканні — синітка, і малюнок на ній — папороть (Янов.)]. , синішати, -шаю, -шаеш синеть, становиться более синим [Холодна з дня на день сині- шає^ ріка (Рил.)]. синкліналь, -лі геол. синклиналь. синклінальний геол. синклинальный [Синклі- | і нальні складки — це найпростіший тип дислокацій (Курс заг. геол.)]. синкліт, -ту ист., перен. шутл. синклйт [Ублагала [мати] Капітолійський той синкліт, Щоб первенця її вітали Святії ідоли (Шевч.)]. синкопа муз., лингв, синкопа. синкопічний муз., лингв, синкопический. синкопбваний муз., лингв. синкопированный. синкопувати, -пую, -пуєш муз., лингв, синкопировать. синкопуватися, -пуеться муз., лингв, синкопироваться. синкретизм, -лгу научн., филос. синкретизм. синкретичний научн., филос. синкретический, синкретичный [Синкретична вистава поєднує в собі окремі елементи театрального мистецтва: спів, танок, драматичне мистецтво (Минуле укр. театру)]. синова, -вої (жена сына) обл. невестка [На її приїзд мати судді сама приготовила красний, як звичайно, обід, щоб за ним ще трохи поговорити зі всіма і потім від'їхати, лишаючи сина і синову і внуків на опіку І другої матері (Мак.)]. синовець, -вця обл. 1) сын [Чи ти купчик, чи купець, Чи купецький синовець? (народна пісня)]', 2) сын брата, племянник [Серед тяжкого бою великому гетьманові принесено вістку, ..що обидва молоді Жолкев- ські — син Ян та синовець, оточені турками, опинилися в безвиході (Ле)]. синовйця обл. дочь брата, племянница. синовіальний анат. синовиальный. синовія анат. синовия. синовній сыновний, сыновий [Воскресни, мамо! І вернися В світлицю-хату; опочий, Бо ти аж надто вже втомилась, Гріхи синовні несучи (Шевч.)', Вітчизно-мамо! Рідна! Урочисто синовню клятву на шаблях даєм (Тич.)]. синод, -ду церк. синод [Найсвятіший синод відлучив Толстого від церкви (Ленін)]. синодальний церк. синодальный. синодик церк. синодик. синодичний астр, синодический [Проміжок часу між двома послідовними однаковими фазами Місяця називається синодичним місяцем (Астр.)]. синодський церк. синодский. синок, -иккласк., разг. ирон. сынок [Місяць за хмари сховався давно... Спи ж, мій маленький, слухняний синок! (Сос.)', Скільки в лісі пеньків, щоб в тебе було стільки синків! (приказка); Загукали «славу» гімназисти, студенти, чиновничі й куркульські синки, простодушні вчителі й вчительки (Довж.)]\ матусин «-^к см. матусин; п о ~нку шапка см. шапка 1. синолог филол. синолог. синологічний филол. синологический. синологія филол. синология. синонім лингв, синоним [Синоніми.. — слова різні за звучанням, але близькі або тотожні за значенням (Словн. лінгв. терм.)\. синоніміка лингв, синонимика. синонімічний лингв, синонимический, синонимичный [Я. Галан глибоко знав і май- 20-2225
|