Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

€ИН
305
сия
(Бажай); 1 хмарка лебедем пливе по
синизні, Вся біла, наче сніг, а по краях
багряна (перекл. Рильського)].
синило разг. синяя краска; (неточно)
синька [Усякі в його пляшечки: де глина
наколочена, де цегла, де яке синило
{Барв.)].
синильний1 (красильный) спец. синильный.
синильний2: г^на кислота хим.
синильная кислота [Синильна кислота — одна з
найсильніших отрут, яка навіть у
мізерних дозах (менше 0,05 г) діє смертельно
(Заг. хім.)].
синити, -ню, -нині синить.
синитися, -ниться синиться.
синиця орн. синйца [Синиця співала по-
весняному (Донч.)]; голуба ^ця орн.
лазоревка; краще ^ця в руках
(у жмені), ніж (як) журавель
у небі погов. лучше синйца в руках,
чем журавль в нёбе или не сулй журавля
в нёбе, а дай синицу в руки [Народна
мудрість каже — краще синиця в руках,
ніж журавель у небі (Собко)', Мудрі люди
кажуть, що краще синиця в жмені, як
журавель у небі (Чорн.)].
синича, -чати птенец синицы [їй дуже жаль
було маленьких синичат (Збан.)].
синичка уменьш., ласк, синичка [Пробує свій
весняний голос синичка (Коп.)].
синичник синичник [Усім подобалося робити
спальні для пташок.. Діти повісили
синичники на яблуньці (Іван.)].
синиччин, -на, -не синички (род. п. от
синичка) ; синичий [За мить він уже був біля
синиччиного гніздечка (Збан.)].
синів, -нова, -нове сына (род. п. от сын);
разг. сынов; сыновний, сыновий [Урочистий
тон синової мови не здивував Василя
Семеновича (Собко)].
синівство разг. сыновние права [Він знав,
що гроші ті ні в якім разі не стануть
легально його власністю, тим більше, що
перед судом годі йому буде покликатися на
своє синівство, в котре і сам він не вірив
синівський сыновний, сыновий [Ми завжди
з почуттям захоплення, вдячності і
синівської любові згадуємо нашого
незабутнього, великого і мудрого Ілліча (Літ. газ.,
1957, III)].
синій сйний [Поплив човен в синє море
(Шееч.)\ Синє небо було всипане зорями
(Коцюб.)].
синіти, -нію, -нієш синеть [Високі верби
шуміли над ровом, і небо між ними синіло,
наче емаль (Коцюб.)', Палажка все
мовчить, тільки синіє (Н.-Лев.)].
синітися, -ніеться (выделяться сипим цветом)
синеть; разг. синеться [Синіється тут
прозора вода (Фр.)].
синітка род плахты [Плахта була на синьому
пітканні — синітка, і малюнок на ній —
папороть (Янов.)]. ,
синішати, -шаю, -шаеш синеть, становиться
более синим [Холодна з дня на день сині-
шає^ ріка (Рил.)].
синкліналь, -лі геол. синклиналь.
синклінальний геол. синклинальный [Синклі- |
і нальні складки — це найпростіший тип
дислокацій (Курс заг. геол.)].
синкліт, -ту ист., перен. шутл. синклйт
[Ублагала [мати] Капітолійський той
синкліт, Щоб первенця її вітали Святії ідоли
(Шевч.)].
синкопа муз., лингв, синкопа.
синкопічний муз., лингв, синкопический.
синкопбваний муз., лингв.
синкопированный.
синкопувати, -пую, -пуєш муз., лингв,
синкопировать.
синкопуватися, -пуеться муз., лингв,
синкопироваться.
синкретизм, -лгу научн., филос. синкретизм.
синкретичний научн., филос. синкретический,
синкретичный [Синкретична вистава
поєднує в собі окремі елементи театрального
мистецтва: спів, танок, драматичне
мистецтво (Минуле укр. театру)].
синова, -вої (жена сына) обл. невестка [На її
приїзд мати судді сама приготовила
красний, як звичайно, обід, щоб за ним ще
трохи поговорити зі всіма і потім від'їхати,
лишаючи сина і синову і внуків на опіку
І другої матері (Мак.)].
синовець, -вця обл. 1) сын [Чи ти купчик, чи
купець, Чи купецький синовець? (народна
пісня)]', 2) сын брата, племянник [Серед
тяжкого бою великому гетьманові
принесено вістку, ..що обидва молоді Жолкев-
ські — син Ян та синовець, оточені
турками, опинилися в безвиході (Ле)].
синовйця обл. дочь брата, племянница.
синовіальний анат. синовиальный.
синовія анат. синовия.
синовній сыновний, сыновий [Воскресни,
мамо! І вернися В світлицю-хату; опочий,
Бо ти аж надто вже втомилась, Гріхи
синовні несучи (Шевч.)', Вітчизно-мамо!
Рідна! Урочисто синовню клятву на
шаблях даєм (Тич.)].
синод, -ду церк. синод [Найсвятіший синод
відлучив Толстого від церкви (Ленін)].
синодальний церк. синодальный.
синодик церк. синодик.
синодичний астр, синодический [Проміжок
часу між двома послідовними однаковими
фазами Місяця називається синодичним
місяцем (Астр.)].
синодський церк. синодский.
синок, -иккласк., разг. ирон. сынок [Місяць за
хмари сховався давно... Спи ж, мій
маленький, слухняний синок! (Сос.)', Скільки в
лісі пеньків, щоб в тебе було стільки
синків! (приказка); Загукали «славу»
гімназисти, студенти, чиновничі й куркульські
синки, простодушні вчителі й вчительки
(Довж.)]\ матусин «-^к см. матусин;
п о ~нку шапка см. шапка 1.
синолог филол. синолог.
синологічний филол. синологический.
синологія филол. синология.
синонім лингв, синоним [Синоніми.. —
слова різні за звучанням, але близькі або
тотожні за значенням (Словн. лінгв. терм.)\.
синоніміка лингв, синонимика.
синонімічний лингв, синонимический,
синонимичный [Я. Галан глибоко знав і май-
20-2225

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)