Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
син 304 син прощає блудного сина (Вишня)]; яке дерево — такий клин, який батько — такий ~н поел, яблоко от яблони недалеко падает; Обісів (вражий, гаспидський, іродів, чортів) ~н бран. чёртов сын [До суду потягли [Ведмедя], Прогнали злодія старого Та ще й приказ дали: Заперти бісового сина На цілу зиму в берлозі (Гл.); — Чом же ти не доливаєш, вражий сину!— крикнув Микола (Н.-Лев.)]; до <-~на (много) разг. до чёрта [Та ну, цур тобі із твоїми грішми, що, мабуть, у тебе їх до сина, що так злякався! (Квітка)]; на якого ^на разг. на кой чёрт; н е взяв його ~н разг. чёрт его не взял [Добре було старому Макусі, що увірився дочці, та ще й розумній, так тим і не взяв його син (Квітка)]; сучий (сукин, собачий, песький) ~н бран. сукин (собачий) сын [Нащо се ти, собачий сину, Тут каламутиш берег мій..? (Гл.); А щоб ні одного поганого чоловіка не було, — то дурниця, і бажати цього задаремно, бо, як то кажуть, нема лісу без вовка, а села без сукиного сина (Коцюб.)]; який «^н! разг. кой чёрт! синавий редк. синеватый [По обличчях розливались мертві синаві тони (Коцюб.)]; см. ещё синявий. синагога рел. синагога [У синагогу Зайшла благать благого бога, Щоб син її найшовсь (Шевч.)]. синантроп антр. синантроп [До цього часу [раннього палеоліту] відноситься існування найбільш ранніх фізичних типів людини— пітекантропа і синантропа Aст. Укр. РСР)]. синап сад. синап. синаш, -ша, синашко ласк, сынок, сыночек, сынишка [Кріпись, синашу. Служив досі громаді, послужи ще востаннє (Коцюб.); Люляй, люляй, козацький синашку (народна пісня)]. сингармонізм, -му лингв, сингармонизм. сингармонічний лингв, сингармонический. сингенетичний геол. сингенетический [Забарвлення континентальних відкладів може бути сингенетичне, або первинне (Курс заг. геол.)]. синдактилія мед. синдактилия. синдесмологічний спец. синдесмологический. синдесмологія спец. синдесмология. синдетикон, -ну синдетикон. ,синдик синдик. синдикалізм, -му полит, синдикализм. синдикаліст полит, синдикалист. синдикалістка полит, синдикалистка. синдикалістський полит,, синдикалистский [Очевидно, всі товариші готувалися до цього [X] з'їзду і всі повинні знати, що синдикалістський ухил — це і є анархічний ухил (Ленін)]. синдикальний полит, синдикальный. синдикат, -ту синдикат [Імперіалізм, як найвища і остання стадія капіталізму, характеризується пануванням монополій — синдикатів, трестів, союзів капіталістів-міль- йонерів (Іст. КПРС)]. синдикатний синдикатний. синдикований ж. синдицированный [Панування синдикованої промисловості привело до значного зростання продажних цін (Іст. Укр. РСР)]. синдикувати, -кую, -куєш эк. синдицировать. синдикуватися, -кується эк. синдицироваться. синдром мед. синдром. синедріон, -ну ист., перен. синедрион [Иоганна: ..Сестро, тихше! ще почує хто з люду й донесе синедріону (Л. Укр.)]. синекдоха поэт, синекдоха. синекура книжн. синекура [Ця молода жінка., чимало доклала зусиль, щоб служба Адама Адамовича стала для нього синекурою (Донч.)]. синель, -лі спец. синель; разг. синелька [Безконечною стрічкою виходить з машини пухнаста нитка — синель, яка потрапляє в завивальний апарат (Наука і життя, 1955, 1)]. синелька разг. синелька [Ти б, Софійко, наділа на шию рожеву синельку (Л. Укр.)]. синельний спец. синельный, синелевый. синемаскоп синемаскоп. синематограф уст. синематограф [Не пам'ятаю, чи я писав тобі, що ми з Горьким попали в синематограф і нас будуть показувати (Коцюб.)]. синеня, -няти ласк. разг. сыночек, сынишка. синенька 1) прил. см. синенький; 2) (род. синенької: пятирублёвая ассигнация) сущ. уст. синенькая, синяга, синю га [Хтось вивів Мар'яна в сіни і тихцем сказав: — Дай цьому дерилюду синеньку, бо він такий, що здере з живого й мертвого (Ст.)]. синенький уменыи., ласк. разг. синенький [На висках синенькі жили набрякли, билися, кидались (Мирн.)]. синёнько нар. разг. синим цветом [Ой на горі, ненько, зацвіло синенько — Ніхто мене так не любить, як той Коваленко (народна пісня)]. синерама синерама [Живу на набережній Анатоля Франса. Навпроти — Лувр. Праворуч — Нотр-Дам. І синерама, де в кіносеансах Паризьку плівку демонструють нам (Дмитр.)]. синерезис, -су хим. синерезис [3 часом драглі можуть зазнавати значних змін, зменшуючись в об'ємі і виділяючи з себе рідину. Це явище має назву синерезису (Заг. хім.)\. синесенький разг. уменъш., ласк, от синенький [Ой, заграй, заграй, синесеньке море, Та під тими байдаками, Що пливуть козаки (Шевч.)]. синець, -нця 1) синяк, подтёк, кровоподтёк; (под глазом — от побоев фам. — ещё) фонарь; (обычно мн. ч. #^нці, -ців: тёмные круги под глазами от усталости и т. п.) синяки, обл. синевы [Положили Дон-Кі- хота У покою на постелі, Кинулися ран шукати — Ран немає, лиш синці (Фр.); І малі камінці роблять синці (приказка); У матері синці під очима і очі глибоко запали (Донч.)]; 2) бот. (Centaurea cyanus L.) василёк голубой [Такими [кореневищними] бур'янами є пирій, синець (Колг. вироби, енцикл.)]. синизна синева [Лице Івана вкрите синизною |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)