Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
син 307 сип синюхові, -вих сущ. бот. синюховые. синюшний мед. синюшный [Все обличчя у нього якесь підозріло синюшне (Козач.)]. синюшність, -ності мед. синюшность. синява синева, синь [Весна у вікна заглядає, хмарки у синяві пливуть (Сос.)]. синявий синеватый [Село в синявім сутінку лежало, мов вимерло (Фр.); Твердий синявий сніг грав на сонці самоцвітами (Коцюб.)]. синявість, -вості синеватость. синяво нар. синевато. синяво-сірий синевато-серый, йссиня-сёрый [Двоє великих синяво-сірих... ні, зелених очей вп'ялилося сполохано в мене... (Коб.)]. синяк, -ка 1) синяк, подтёк, кровоподтёк; (под глазом — от побоев фам. — ещё) фонарь; (обычно мн. ч. /^кй, -кїв: тёмные круги под глазами от усталости um. п.) синяки, обл. синевы [— Де це в мене взялися синяки на лобі!— крикнула Марія (Н.-Лев.); Дома я лежав увесь в синяках, як розмальований (Козач.); Обличчя в неї змучене, бліде.., під сірими очима — глибокі синяки (Десн.)]; 2) бот. (Echium L.) синяк, румянка [Там [на горі] синяк стояв, виставивши свої колючі ості (Мирн.)]. синяковий кровоподтёчный. синятка обл. род плахты [Скільки синяток було, хусток, ряден — все повиволікали (Барв.)]; см. ещё синітка. синятко ласк, сыночек, сынишка [Пригорнула Олеся синятко до серця, облили її дрібнії сльози (Вовч.)]. синь, -ні 1) синь, синева [Вечірня синь поволі спадала на широкий, пройнятий духотою степ (Кач.); Ой високо журавлі піднялися в синь (Шпак)]; 2) геол. синь; молібденова ~нь молибденовая синь [Молібденова синь легко адсорбується рослинними і тваринними волокнами і застосовується для фарбування пір'я, волосся, хутра, шовку і т. п. (Заг. хім.)]. синьйор, -ра синьор ['-— Синьйор оглядає наші руїни? —Я озирнувся. Коло мене стояв якийсь чорний панок з блідим обличчям (Коцюб.)]. синьйора синьора [Р і ч а р д: ..Синьйорі Кароліні перекажіть, як зайде річ про мене, привіт мій вдячний і глибоку шану (Л. Укр.)]. синьйорина синьорина [Співала з акцентом її [пісню] синьйорина, Та слухали люди й заслухались птахи (Дмитр.)]. синька 1) синька [І обрій той був синій-си- ній, як та синька, що нею Василькова мати підводить комин (Донч.)]; 2) (бумага) спец, синька [Коли Зоя Василенко зайшла до кабінету, несучи в руках цілий сувій синьок, двері навіть не рипнули.. Вона підійшла до столу і поклала перед Басовою креслення (Собко)]. синьо 1) нар. синим цветом [Льон процвітає синьо (Коцюб.)]; 2) (взначении сказуемого) сине [І зелено, й червоно, ..й синьо, й рожево коло тої ха.тки...(Вовч.); В тихім парку синьо і сумирно, ніби чуть хвилин прозорий літ... І листочки падають покірно, одриваючись од рідних віт (Сос.)]. синьоблузник синеблузник [Які ясні навколо лиця! То синьоблузники прийшли.. Вони підвалини із криці під мур республік підвели (Сос.)]. синьожупаннийч сииежупанный [На вулицю вдерлась богунська кіннота і врізалася прямо в синьожупанний натовп (Довж.)]. Ср. синьожупанник. синьожупанник (участник сформированных в Германии в 1918 г. контрреволюционных войск из числа пленных украинцев) синежу- панник [Проходить загін синьожупанник і в темною вулицею. Вороги оточують арсенал (Довж.)]. сйньо-зелёиий сине-зелёный [Над трамвайними дугами займались і погасали синьо- зелені спалахи (Дмитр.)]. синьому ндйрний, синьомундирий (жандармский) дорев. синемундйрный [Синьомундир- ні часові Перекликаються ліниво (Рил.);. Край станції непорушно і масивно стоїть- синьомундйрий жандарм, законними очима їсть переселенців (Сиг.)]. синьомундйрник (жандарм) дорев. синемун- дйрник. синьоокий синеглазый [Єдино, чим могло привабити її чисте, синьооке обличчя, — це своєю милою простотою (Грим.); Я пролісок синьоокий весною зірву (Сос.)]. синьота обл. синий цвет; синева [На плахті синьоти багато, то й звуть: плахта-синітка (Волч. у. — Сл. Г р.)]. сйньо-фіолетовий сйне-фиолётовый. сипай (индийский солдат) уст. сипай. сйпанець, -нця обл. амбар [Сипанець — гуцульська господарська будівля у вигляді комори (Архт. Рад. Укр., 1941, 5)]. сйпаний редк. усаженный драгоценными камнями [А йому на руці такий-то вже перстень срібний, сипаний! (Федьк.)]. сйпанка обл. деревянная тара для хранения зерна [Із моєї сипанки смачна страва буде, Поливку і маслечко дадуть добрі люди! (Гл.); Воно [насіння] в нас було скрізь, де не повернись: в горщиках, ..в сипанках, в мішках та мішечках (Довж.)]. сипати, -плю, -плеш 1) сыпать; (об обильном снеге разг. — ещё) валить; (о листьях, лепестках um. п.) ронять; (о свете) лить [Якийсь дідок маха рукою і сипле чорнеє зерно (Гл.); Живим ланцюгом обступили монголи хату і ненастанно сипали на неї градом стріл (Фр.); Сипле іскри малинові Піонерський наш костер (Мал.); Ще звечора сипав густий і лапатий сніг (Козач.); Сипала вишня білий цвіт (Риб.)]; ~ти грішми (грошима) разг. сыпать (сорить) деньгами [Суди усі сполошили [багачі], сиплячи грішми (Вовч.)]; морозом (снігом) ~пле безл. дрожь (холод) пробегает [Як було заспіває [Гриць] Нечая, то тобі здається, що от-от козаки вийдуть! по плечах так і сипле морозом (Вовч.)]; г^тп солі на рану перен. бередить рану [Старий заледве оклигав після втрати доньки, а ти йому сиплеш солі на рану! (Янов.)]; 2) (о жидкой пище и напитках) наливать, лить; (раздавать) разливать [— А сип, жінко, галушки та бу- 20*- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)