Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сип 308 сир дем вечеряти. Жінка й насипала (народна казка); -г- Сип горілки, Галько! — гукнув [Чіпка] (Мирн.)]; 3) (перен.: быстро и много говорить) сыпать (чем), разг. тарахтеть; (говорить любезности разг. — ещё) рассыпаться (в чём) [В безсильній злості лишень плював [Хаджі] та сипав прокльони (Коцюб.); У центрі уваги була Оксана, яка весь час сипала дотепами, розповідала веселі історії з інститутського життя (Минко)]; ~ти компліменти рассыпаться в комплиментах [Банковський сипав компліменти, жартував (Н.-Лев.); Віміна щедро сипав компліменти (Риб.)\; 4) (перен.: быстро бежать) разг. сыпать [Сипте, хлопці, до пана гетьмана: нова здобич у руки нам пре (Тулуб)]] Q сип (сипте)! (побуждение к действию) разг. валяй (валяйте)! [— Чули? Сип — ура, хазяїнові! — Недружно, але голосно люди рявкнули ура (перекл. з Горького)]. сипатися, -плеться 1) сыпаться; (опадать — о листьях, зерне um. п.) осыпаться [3 хмарного неба сиплеться сніжок (Риб.); Перестигла пшениця сипалась (Н.-Лев.); Сипався з каштанів білий цвіт (Л. Укр.)]; 2) (перен. — о звуках, словах um. п.) сыпаться [Нарікання сипалися на діда Овсія (Коцюб.); Сміх, збуджений, радісний, все сипався з її вуст дзвінким., металом (Смол.)]. сипець, -пцю с.-х. сыпец [Грунт добре угноєний — на кожен гектар вивезено по 11 тонн сипцю (Рад. Укр., 1959, IV)]. сипіти, -плю, -пйш сипеть. сипкий1 1) сыпкий (разг.), сыпучий; (насыпной спец. — ещё) сыпной [Навколо скрізь був жовтий сипкий пісок (Л. Укр.); Мов велетенські коники, стрекочуть Там трактори, і люди на току Пшеницю перегортують сипку (Рил.)]; 2) (о картофеле um. n.) рассыпчатый [А дівча в сірячку — Сухорляве, бліде, Картоплину сипку Хапко в ротик кладе (Гойда)]. сипкий2 (о голосе) редк. сиплый [Коло його Іван Михалчевський потягує сипким., баритоном (Н.-Лев.)]. сипкість1, -кості 1) сыпучесть; 2) рассыпчатость. Ср. сипкий1 1—2. сипкість2, -кості сиплость. Ср. сипкий2. сиплий сиплый [— Я не хочу у лікарню, — сказав [Андрійко] глухим, сиплим голоском (Собко)]. сиплість, -лості сиплость; разг. сипота [Коли Турбай розмовляє, ..ледь-ледь чути сиплість (Волош.)]. сипло нар. сипло. сиплуватий сипловатый, сиповатый [Голос мав [Садовський]. сиплуватий (Минуле укр. театру)]. сипнути, -ну, -неш сипнуть. сипнутії и усилит, сипонути, -ну, -непі 1) сыпнуть (разг.), сыпануть (разг.); (политься сразу с силой— ещё) хлынуть [Юрко метнувся в хижку, набрав ячменю й сипнув курям (Донч.); Місяць піднявся вгору і сипнув промінням на море (Н.-Лев.); Вітер дужчав, і раптом., сипонув рясний дощ (Ільч.)]; О впнути наздогад намекнуть [Вона [Олеся] почувала, що Онися знов сипнула наздогад на нестатковитих господарів (Н.-Лев.)]; поза спиною (шкірою) морозом впнуло (г^понуло) безл. мороз по спине (коже) пробежал [Серце його мов хто у жмені здавив; поза спиною сипнуло морозом (Мирн.); В промисловця Співанова похолов хребет і сипонуло морозом поза шкірою (Смол.)]; 2) (перен.: двинуться всей массой — обычно о людях) сыпнуть (разг.), сыпануть (разг.), повалить, хлынуть; (на улицу — ещё) высыпать [В готель до нього сипнули репортери, фотографи (Ле); Після зборів молодь сипнула на майдан (Ст.); Народ з криком сипонув у глибину вулиці (Коч.)]. сипняк, -ку мед. разг. сыпняк [Ю р к е в и ч: ..Кепські діла, брат Таратуто. А тут ще переслабував на сипняк, охляв (Коч.)]. сипонути см. сипнути. сипуха орн. сипуха. сипучий 1) сыпучий [Колона забралася в сипучі піски (Гонч.)]; 2) (о картофеле um. n.) рассыпчатый [Його [дідова] хазяйка мила Сипучої для нас картоплі наварила (Рил.)]; 3) (о голосе) редк. сиплый. сипучість, -чості 1) сыпучесть; 2) рассыпчатость. Ср. сипучий 1—2. сипучка разг. 1) снежок; пороша; 2) сыпучее вещество. сир, -ру творог; сыр [Славний обід у тітки. Простий: борщ з сметаною, вареники з сиром до сметани (Коцюб.); У цім відділі бачитимете ви всілякі сири: ..і голанд- ський, і кавказький... (Вишня)]. сирвасер, -ру уст. азотная кислота [Цей, ні слова не сказавши, махнув у столярню і вніс політуру, а трохи чи не сирвасер у пляшечці з квачиком (Свидн.)]. Сир-Дар'я Сыр-Дарья. сирена 1) миф., зоол. сирена [Переплутав усі вірші [Терлецький], перемішав сирен з козами та цапами (Н.-Лев.)]; 2) (аппарат; гудок) сирена; мор. ревун [Коло будинку загула автомобільна сирена (Трубл.)]. сирённий сиренный [Сиренним наростаючим виттям відповів мотор (перекл. з Волошина)]. сиренові, -вих зоол. сирёновые. сиренький уменьш., ласк, от сирий [1-й вартовий: ..Ось і печеня, їжте, милі браття.. 2-й вартовий їсть: Сиренька, та дарма, аби гаряча (Л. Укр.)]. сирець1, -рцю ласк, творожок; сырок. сирець2, -рцю (не до конца выделанный или неочищенный продукт) спец. сырец [До цегельні дід привів.. Тут — сирець, а поруч печі, їх єднає транспортер (Дор.)]. сирий 1) (влажный) сырой [Потріскує хвоя... Димить, бо сира... (Hex.); Ніч була сира, холодна (Мирн.); Краще мені в сирій землі гнити, ніж без тебе на світі жити (Коцюб.)]; 2) (не варёный, не жареный; недоварившийся, недопечённый) сырой [В тому куховарському курені стояли столи, де кухар розкладав сиру рибу (Н.-Лев.); З печі сирого хліба не виймають (приказка)]; 3) (перен.: не обработанный как следует) сырой [Не знаю, чи буде цікаво, як я пошлю туди |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)