Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
скр 360 скр скрипонька, скрипочка уменьшу ласк, скрипочка; прен. скрипчонка [Змайструю собі скрипоньку, скрипоньку малу (Тич.); Ще малим хлопцем він зробив маленьку скрипочку й сам вивчився грати козачка (Н.-Лев.)]. скрипотіти, -почу, -потйш разг. скрипеть. скрипочка см. скрипонька. скр и пула обл. старая дева. скрипун, -на энт. дровосек, усач. скрипуха разг. скрипунья [Он на крутому схилі стоїть стара-престара береза-скри- пуха, втомлено схилившись у глибоченний яр (Кол.)]. скрипуче, скрипучо нар. скрипуче [Усатглнко сміявся довго і скрипуче (Воскр.); Скрипучо співав сніг під Мстиславовими чобітьми (Хижн.)\. екрипучийГскрипучий (разг.) [Забовванів скрипучий віз (Ст.); Скрипуче колесо довше ходить (приказка); Він говорив тихо, скрипучим, монотонним голосом (Коцюб.)]; ~чий мороз трескучий мороз [Придавили люті, скрипучі морози (Мик.)]. скрипучо см. скрипуче. скристалізований редк. выкристаллизованный [Думки [поета Клима Поліщука] не всюди скристалізовані, образи не всюди конкретні й доладні (Самійл.)]. скристалізуватися, -зуеться редк. выкристаллизоваться [Все дурне, безцільне, жорстоке і погане, що я тілько коли зробив у своїм життю, скристалізувалося в конкретний образ оцього малого, невинно замордованого пташка (Фр.); Думка ця [про заручини], хоч муляла мозок Безбородькові від початку хвороби отця Аркадія, достигла і скристалізувалася за секунду (Вільде)]. скрйти см. скривати. скриши 1) скрытый; утаённый [Здавалось, що весла вигрібали із моря скриті в ньому скарби (Коцюб.); Було щось скрите, тривожне., в її очах (Фр.)]; 2) покрытый. Ср. скривати 1—2. скритикувати, -кую, -куєш редк. раскритиковать [ї піде, поллється розмова про поезію, про літературу. Чого, чого не переборемо, кого й чого не скритикуємо?! (Коцюб.)]. скрйтися см. скривитися. скрйтість, -тості скрытность [Довели його до скритості і завзятої злості і так до решти зіпсували (Фр.)]. скрйтка обл. 1) см. покрйтка; 2) (потайное место для хранения чего-либо) тайник [Він знов схопився і., почав ховати свої гроші по різних кутках, у різні скритки (Фр.)]. скрйтіїий 1) скрытный [Маруся: Щось непевне у його на душі; щось у серці його коїться... Та скритиий же який! Нікому того не покаже, не признається (Мирн.); Характер мій, я й сама це бачу, якийсь скритиий, хоч мені і самій це не подобається (Л. Укр.)]; 2) обл. неизвестный, тайный [Грек проходи скритні знав, шляхи ж свідомі обминав (Сл. Гр.)]. скритниця бот. (Crypsis А і t.) скрьїтница. скритність, -ності скрытность [— Алло Михайлівно! — почала я..,—чого вам треба від мене? — А того, що я ненавиджу скритності (Л. Укр.); Після довгої мовчанки Лариса сказала: — ..Коли б ти знав, як мучиш мене своєю скритністю (Гур.)]. скрйтно, скрйто нар. скрытно, тайком [Дівча щоночі бачило якихсь людей, котрі приносили до батька-матері всяке добро та оддавали скрйтно до схову (Мирн.); Вийшла [Олеся] із хати, щоб скрйто виплакатися (Фр.)]. скричати, -чу, -чйш разг. закричать, крикнуть; (неожиданно — ещё) вскрикнуть [Хочу скричати, — дух мені захопило, так і рухнула коло яблуні (Вовч.); Хлопчисько підсадив так незручно руку під гряділь, що аж скричав із болю і пустив плуг (Мак.)]. скричатися, -чуся, -чйгася разг. искричаться. скришити, -шу, -шиш 1) искрошить [Насилу [Горпина] зілля скришила, страву наготувала (Мирн.)]; 2) (изрубить саблями, шашками) разг. искрошить [Ординці воїна скришили, На землю впало тіло біле (Ст.)]. скрізь1 нар. везде, всюду, повсюду, повсеместно [На тім степу скрізь могили Стоять та сумують (Шевч.); Раїса обійшла усі покої — скрізь була пустка й тиша (Коцюб.); Треба добиватися, як учив великий Ленін, щоб наслідування зразкового прикладу пішло широко, скрізь і ставало обов'язковим (Колг. Укр., 1956, 7)]. скрізь2 предл. обл. сквозь; через [Якби можна, скрізь землю б провалилась [Маруся] або забігла куди, щоб і не дивитись на свого боярина (Квітка)]; перейшов вже скрізь сито й решето погов. прошёл огонь и воду [и медные трубы]; см. ещё крізь. скріпа 1) (действие) скрепление, скрепа, скрепка; 2) (стык; приспособление) скрепа; 3) (подпись на документе) уст. скрепа. скріпити см. скріплювати. скріпитися см. скріплюватися. скріпка канц. скрепка [Папір у кількох місцях затиснули канцелярські скріпки (Совко)]. скріплений скреплённый [Коли підписи на умові були скріплені печатками волосного правління й нотаря, Олександр полегшено зітхнув (Панч); Слався, довічная дружбо священна, Скріплена кров'ю в жорстоких боях (Рил.)]. скріплення 1) (действие) скрепление, скрепа, скрепка; 2) (приспособление) крепление; скрепление, скрепа. скріплювання крепление; скрепление, скрепа, скрепка. скріплювати, -люю, -люєш и скріпляти, -л?ю, -ляєш, скріпити, -плю, -пиш крепить, скреплять, скрепить [Бригади монтажників висіли на колонах, скріплюючи, зв'язуючи їх (Собко); Партійні і комсомольські організації були тою силою, що скріпляла лави народних месників (Шер.); Тут я жил і творив, — тут я жити і вмерти поклав, і скріпити присягу я кров'ю своєю ютовий (Пере.)]; 0 г^тійти Дух уст. укрепить дух [Друга жінка, молодша. Так само |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)