Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
скр 359 скр скрику дівчини (Баш)]. Ср. скрикувати. скрикати, скрикнути см. скрикувати. скрикування вскрикивание; восклицание [Вогнища збудження в центральній нервовій системі зумовлюють руховий неспокій, схоплювання, скрикування.., що іноді спостерігаються під час сну (Шкільна гігієна)]. Ср. скрикувати. скрикувати, -кую, -кувш и обл. скрикатн, -каю, -каєш, скрикнути, -ну, -неш вскрикивать, вскрикнуть, издавать крик, издать крик, испускать крик, испустить крик; (при передаче прямой речи — говорить громко, с чувством — ещё) восклицать, воскликнуть [Командор мовчки добуває свою шпагу, Дон-Жуан свою і вступають в бій. Донна Анна скрикує (Л. Укр.); Ось крізь сон один скрикає Лячно, різко так: Навіть в сні його лякає Ґаздівський кулак! (Фр.); Низько над нами, враз пролетівши, скрикнув птах (Тич.); — Ох, мені лишенько! — скрикнула Маруся (Квітка)]. скримцювати, -цюю, -цюєш обл. связать [крепко] [Як піймали його, бідолаху, то назад руки скримцювали так, що аці сюди, ані туди не можна ними повернути (Уман. у. — Сл. Гр.)]. скринечка уменьш. сундучок; ящичек; ларчик [Попрощавсь Побратим з Чорним Орлом, взяв ту скринечку та й пішов (Вас.)]. Ср. скриня. скринник спец. сундучник; шцнчник. Ср. скриня. скриня сундук; (реже) ящик; &бл. укладка; уст. ларь [За два роки Марина надбала повну скриню всякого добра (Мирн.)\ Шипить та куриться вапно, що його гасять у великих дощаних скринях (Фр.)]. скриняр, -ра обл. см. скринник. скринька уменьш. сундучок; ящичек; ларец, ларчик, шкатулка [Містер Ейбл сів передо мною. Недбало він розкрив скриньку з сигарами й чемно посунув її до мене через стіл (Смол.); Вона вже й скриньку купила, пошила калиточку, та все складає туди гроші (Вовч.)]; виборча ~ка избирательная урна; п о ш т 6 в а ~-ка см. поштовий с Ср. скриня. скриньовий сундучный [Дуже типовим прикладом капіталістичної мануфактури є також скриньовий промисел.. (Ленін)]. скриньочка уменьш. сундучок; ящичек; ларчик, шкатулочка [Вона простягла руку до скриньочки з пудрою й схаменулась (II.-Лев.); Подає [полковник] якусь малесеньку скриньочку (Л. Укр.)\. Ср. скриня. скриньчина разг. сундучок; ящичек; ларчик; арен, сундучйшко [Маргарита: . .Від- кільсь взялась ізнов скриньчина У мене в шафі, вся в різьбі, А в скриньці тій — прикрас, прикрас! (перекл Лукаша)]. скрип 1) (род. скрипу) скрип [Чути тупіт коней, скрип возів (Корн.)]; 2) (глагольное межд.) скрип [Під ногами скрип та рип Сніжна полотнина (Воронько)]. скрипаль, -ля, скрипач, -ча, уст. скрипник, редк. скриііар, -ря, обл. скрииак, -ка скрипач [В клубі грали скрипалі (Воскр.); Скрипачі та флейтисти награвали собі стихенька українську мелодію (Козл.); Пан сотник конотопський, Микита Уласо- вич, найняв сліпого скрипника на весіллі грати (Квітка)]. скрипати, -паю, -пасш разг. скрипеть [Шкільна хвіртка скрипає раз у раз (Козл.)]. скрипач см. скрипаль. скрипачка скрипачка. скрипиця1, екрепиця уст. колодка, кандалы [деревянные] [Ой, на руки кайдани, на ноги скрипиці, Та й вкинули сіромаху В темную темницю (народна пісня); Забили в скрепицю [вдовиченка], Та й повезли до прийому (Шевч.)]. скрипиця2 (музыкальный инструмент) разг. скрйцка; уст., разг. скрипйца [Стара скрипиця та лучок, Ще й невеличкий струн пучок Мені й зостались (Манж.)]. скрипйчний: ~ниії ключ муз. скрипичный ключ [Савка зробив середнім пальцем розчепіреної руки щось на зразок вісімки або великого скрипичного ключа (Довж.)]. скрипіння скрипение, скрип [Довго ще в малій хаті Климовій блимав у пітьмі ог- • ник цигарки, довго чулося часте зітхання й скрипіння лавки (Вас.)]. скрипіт, -поту скрип [Долітав [з кімнат)., гамір і шум, скрипіт лакованих черевиків (Фр.)]. скрипіти, -плю, -пйш, скрипнути, -ну, -неш скрипеть, скрипнуть [Десь жалібно скрипіли віконниці (Донч.); За столом три писарчуки, зігнувшись у дугу, скрипіли перами (Коцюб.); Не скрипи зубами, Не лютуй, вороже, Марні твої мрії — Нас не переможеш! (народна пісня); Жаба раптом десь щезла, а з-за вориння скрипів вже голосок Химип: — Добрий вам вечір, сусідоньки красні... (Коцюб.); — Скрипиш іще? — так привітав здаля Василь Тимо- фійович Райка (Вас); Блискучі, добре начищені чоботи його скрипнули (Собко)]: вилять (г^піли) морози трещат (трещали) морозы [За вікнами лютувала зима, скрипіли міцні морози (Козач.)]. скрипка скрипка [Старий Бабчук грав на скрипці (Чорн.); Коники один по одному поховали під листочками свої зелені скрипки (Донч.)]; грати першу ~ку прям, у перен. играть первую скрипку [І в нинішньому році механізатори, як то кажуть, гратимуть першу скрипку у вирощуванні качанистої (Рад. Укр., 1961, III)]. скрипковий муз. скрипичный [Шостакович є автором -10 симфоній, двох опер, двох ба- летів, фортепіанного і скрипкового концертів, ряду крупних творів для камерних ансамблів (Мист., 1956, 5)]. скрипливий скрипучий (разг.) [Скрипливії ворітечка, трудно їх заперти — Кого люблю, не забуду до самої смерті (народна пісня)]; г^ве дерево довго живе погов. скрипучее дерево два века стоит. скрипливо пар. со скрипом [Понад берегом скрипливо проїжджає обоз (Ст.)]. скрипник см. скрипаль. скрипнути см. скрипіти. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)