Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ску А кого слухати? Нудьга, скука, кругом все одне й те ж (Корн.)]. скула 1) мор. скула; 2) анат. редк. скула [Скули й щелепи гостро повиставлялися з-під сухої жовтої шкури (Мирн.)]. скулений съёжившийся, съёженный; ссутулившийся, ссутуленный [Він сидів скулений, змерзлий, стривожений, забившися в сам кут клітки (Фр.); Південне сонце грів скулену постать пасічника (Янов.)]. Ср. скулитися. , скулити1, -лю, -лиш соеерги. съёжить [Вона стояла коло дерева, згорнувши руки на грудях і скуливши плечі від холоду (Кундз.)]. скулити2, -лю, -лиш (глаза) несоверш. редк. щурить [Кіт скулить очі, жалібно нявчить... (Коцюб.)]. скулитися, -люся, -лишся съёжиться; (о человеке — реже) ссутулиться [Коло порога па соломі спав п'яний кобзар. Коло його ніг — поводир скулився, як цуценя (Вас.); Батько скулився ще гірше: окупація на ньому позначилася горбом (Кач.)]. скульгавіти, -вію, -вієш разг. охрометь. скульптор, -ра скульптор; уст. ваятель [Усе міняється, виліплюється, мнеться, мов глина творчая у скульптора в руках (Тич.)]. скульпторка редк. женщина-скульптор; разг. скульпторша [Я буваю частіше тільки у дядини та ще у Старицьких (там тепер Зіна-скульпторка, дуже вона мені подобалась) (Л. УкрА]. скульпторський скульпторский [Деві проривається в двері, хапає молот скульпторський коло розбитої статуї (Л. Укр.)]. скульптура скульптура; ваяние [Р і ч а р д: О, я знаю! Ви хочете, щоб зрадив я скульптуру? Не можу я, бо зрадником не вдався (Л. Укр.); Буває, що майстер, одливши скульптуру, Наново вершить і формує свій труд (Пере.)]. скульптурний скульптурный; уст. ваяльный, ваятельный [Як вимогливий митець, що з мукою вдивляється в обриси скульптурного твору, знаходячи в ньому все нові й нові недороблені деталі, так з глибокою тривогою думає класний керівник про своїх вихованців (Донч.)]. скульптурність, -ності скульптурность [Ідейна глибина і революційний пафос драматичної поеми «Арсенал» [А. Малишка і О. Левади], скульптурність образів, драматична напруженість, чиста й чарівна, як води дніпровські, мова твору, — все це дало прекрасний матеріал Г. Майбо- роді для створення однойменної опери (Мист., 1961, 1)]. скумбрія ихт. скумбрия [Останні дні рибалки з Лебединого острова брали багато скумбрії (Трубл.)]. скумпія бот. (Rhus cotinus L.) скумпия [Чарівна скумпія не вмирає навіть тоді, коли з неї зірвуть усе листя (Чаб.)]. скунс зоол. скунс. скунсовий скунсовый. скупаний выкупанный; искупанный [Скупанеє спить В пелюшках долі, і і \ вербою, Дитяточко (Шевч.)]. Ср. скупати1. ску скупар, -ря скупец, скряга [Я не скупар якийсь і не.торгуюсь (Козл.); Приревнував, бачите, до своєї дівчини. Женитися здумав, так там трясеться над нею, як скупар над хтозна-яким скарбом (Кол.)]. скупарство скупость; разг. скряжничество [Про нього говорено, що він незвичайно доброго серця, їй закидувано скупарство (Коб.)І скупати1, -паю, -паєш (вымыть) выкупать; разг. искупать [Породила мене мати В високих палатах, Та й понесла серед ночі У Дніпрі скупати (Шевч.)]. скупати2 см. скуповувати. скупатися1, -наюся, -паєіпся выкупаться; искупаться [Ґонтар скупався й знову повернувся на місток (Баги)]. Ср. скупати1. скупатися2 см. скуповуватися. скупендра см. скупердяга. скупенький скуповатый; разг. скупенький; прижимистый [Яринка не дуже любила її, була баба скупенька (Дону.); Отаман вивіз забродчикам могорич. Могорич був скупенький (Н.-Лев.)\. Ср. скупий. скупердяга, скупердя, скупендра, скупиндра, скупиндряга, скупиндя, скуп'яга м. и ж. р. разг. скупердяга (о мужчине и женщине)^ скупердяй, скаред (о мужчине), скупердяйка (о женщине), скареда (о мужчине и женщине), сквалыга (о мужчине и женщине), сквалыжник (о мужчине), сквалыжница (о женщине); (охотник нажиться на чужом разг. — ещё) жила (о мужчине и женщине) [Тепер із дітками без хліба ми шматка.. До чого нас довів ти, бісів скупердяго! (Г.-Арт.); У! Скупердя! Усе б собі загарбав! (Гр.); Я мушу зрозуміти його [Галь- ванеску] наукові досягнення, видерти їх у цього скупендри і передати людству (Смол.); Та такий вам скупиндряга, Що шукать по всій землі (Фр.)]. скупердяй разг. скупердяй [Глузували й глумилися з них [козаків] шинкові завсідники, невиправні п'янюги, звали скупердяями (Тулуб)]; см. ещё скупердяга. скупердяйка разг. скупердяйка; см. ещё скупердяга. скупердяйство разг. сквалыжничество, скаредность. скупий 1) скупой; (склонный в денежных делах притеснять кого-нибудь разг. — ещё) прижимистый [Скупим ніколи я не був, Всім серцем скнар я зневажав (Тірн.); Скупі смужечки світла падали у вузькі вікна (Хижн.); Почалась млява та скупа розмова (Ільч.)]; ~пйіі на що скупой на что [Господиня теж була досить стриманою, скупою на слова (Гонч.)]; 2) (в значений сущ.) скупой, скупец [На світі так скупий живе: 1 сам не пожива — і людям не дав (Боров.)]. скупиндра, скупиндряга, скупиндя см. скупердяга. скупити см. скуплювати. скупити см. скуповувати. скупитися см. скуплюватися. скупитися1, -плюея, -пигіїсн скупиться; (проявлять жадность раз?. — еще) жадничать; (быть чрезмерно экономным разг. — еще) |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)