Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

ску 364 ску
скубальний спец. щипальный.
скубання, скубїння дёрганье; щипание;
драньё, трёпка, таскание. Ср. скубти.
скубати см. скубти.
скубатися см. скубтися.
скубїння см. скубання.
скубка (побои) разг. трёпка; (порка) драньё
[Не первина було Галі терпіти і скубку,
і лайку від Василя і через Василя (Мирн.)].
скубти, -бу, -беш и скубати (скубаю,
скубаєш), однокр. в. скубнути и усилит.
скубонути, -ну, -нёш дёргать, дёрнуть,
дергануть; (отрывать, защемляя
пальцами, зубами — траву, волосы и т. п.;
теребить — ещё) щипать, щипнуть; (только
несоверш. — за волосы, за уши разг. — ещё)
драть, трепать, таскать [Вона хутко
нахилилась і почала сухими пальцями скубти
торочки на скатерці (Панч); Одарка:
..Вам тепера тільки казок казати та
скубти пір'я (Кроп.)\ У темному гаю, в зеленій
діброві, На припоні коні отаву скубуть
(Шев**.)\ Пас свої два пишні молоді воли —
ні, не пас, а пускав їх лише, щоби нюхали
траву, бо ж вона була ще заніжна і
мохната, щоб їх грубі писки могли її скубати
(Коб.)\ Як тільки будеш на мене викати,
то я тебе присилую тикати; буду за вуха
скубти. Чуєш, чоловіче! (Н.-Лев.); Ззаду
хто-небудь і скубне Чіпку за чорне волосся
(Мирн.)].
скубтися, -буся, -бешся и скубатися (скубаю-
ся, скубаешся) 1) (о птицах: чиститься,
щипками обирая что-либо с себя)
ощипываться; 2) (за волосы, за уши) разг. драть,
трепать, таскать [Панич узяв за
оселедчик чорноголового хлопця, що стояв скраю.
Той, як яструб, вирвався. — За що ти
скубешся? Дивись — який!! (Мирн.)]; 3) (пе-
рен: бить друг друга) драться [І почали
[горобці] битися. Та так б'ються, та так
скубуться, аж догори скачуть, аж пір'я
з них летить (Л. Укр.)\ Пани скубуться, а
в мужиків чуби болять (прислів'я)]',
4) страд, з. дёргаться; щипаться; ср.
скубти.
скувати см. сковувати.
скуватися см. сковуватися.
ску гикати, -гйчу, -гйчиш и скугніти и ску-
гоніти, -ню, -нйш и скуготати, -гочу,
-гочеш разг. визжать (о свиньях) [Вона
проклинала все, що попадалось їй на очі, —
свиней, курей, поросят, щоб не скугикали
(Довж.); Десь за стіною скугонить порося,
реве теля, чути скрипучі кроки по снігу
(Вирг.)', Поїли свииі полову, поївши
полову, скугочуть (народна казка)].
скудель, -лі уст. скудель [Я рун: ..Почали
[бунтівники] скудель перевертати (Коч.)].
скудельниця ист. скудельница
[Скудельниці — братські могили [епохи Київської
Русі], в яких ховали жертви епідемій або
воєнних сутичок (Нар. стар. іст. УРСР)].
скудіти, -дію, -дієш редк. скудеть, скуднеть,
оскудевать; (становиться менее
наполненным, ме іее бегатым разг. — ещё) тощать.
скудлачити, -чу, -чиш и скудлати, -лаю,
-лаєш и скудлити, -лю, -лиш разг.
взъерошить, всклокочить, всклочить, взлохматить.
скудной редк. скудный [День почався.. Я
знав наперед всю його просту і скудну
програму і намагавсь не думати про неї
(Коцюб.); Найгірш удову мучило
безсоння — вона бралася плакати якимись скуд-
ними, старечими слізьми (Вовч. ].
окупність, -ності редк. скудность, скудость.
скудно нар. редк. скудно [На харч скудно
• (Ном.)].
скудовчений разг. см. скуйовджений.
скудовчити, -чу, -чиш разг. см.
скуйовджувати, скуйовдити.
скудовчитися, -чуся, -чишся разг. см.
скуйовджуватися, скуйовдитися.
ску дота скудность, скудость.
скудоумний редк. скудоумный.
скудоумство редк. скудоумие, скудомыслие.
скудрявити, -влю, -виш разг. закудрявить.
скудрявіти, -вію, -вієш разг. закудрявиться
[Сосенко моя кудрявая, чом ти рано скуд-
рявіла? (народна пісня)].
скуйовдати см. скуйовджувати.
скуйовджений взлохмаченный; взъерошенный,
всклоченный, всклокоченный,
вскосмаченный, растрёпанный; взвихрённый [Він
[полин] навис над урвищем скель і тряс
бородою над самим морем, неначе фавн дико
скуйовдженою вовною (Коцюб.); На голові
у хлопця здіймалася копиця скуйовдженого
волосся (Трубл.); Нависають над очима
скуйовджені вітрами чорні брови (Сміл.)],
Ср. скуйовджувати 1.
скуйовджувати, -джую, -джуєш, скуйовдити,
-джу, -диш и (реже) скуйовдати, -даю,
-даєш 1) (волосы, шерсть и т. п.)
взлохмачивать, взлохматить; разг. взъерошивать,
взъерошить, всклочивать, всклочить,
всклокочивать, всклокочить, вскосмачивать,
вскосматить, растрёпывать, растрепать;
(только соверш.: поднять вихрами) взвихрить
[Басова засміялась, підійшла до Люби,
ласкаво скуйовдила дівчині волосся
(Совко)]; 2) (только соверш.: нарушить порядок
расположения чего-либо) разг. смешать
[Мама все скуйовдила докупи. Оце мої
сорочки, а це твої (Н.-Лев.)]; 3) (только
соверш.) обл. взволновать, взбудоражить,
встревожить [І там вертілася [мавка], як
шавка, І всіх скуйовдила (Котл.)].
скуйовджуватися, -джуюся, -джуєшся,
скуйовдитися, -джуся, -дишся 1)
взлохмачиваться, взлохматиться;
взъерошиваться, взъерошиться, всклочиваться,
всклочиться, всклокочиваться, всклокочиться,
вскосмачиваться, вскосматиться,
растрёпываться, растрепаться; взвихриться
[Звичайно на четвертий день після зараження
миші захворювали: шерсть
скуйовджувалася, ..тварини відмовлялися від їжі
(Мікр. ж., 1956, XVНІ, 4); М'яке русяве
волосся [Павла] скуйовдилося на високому
лобі (Збан.)]; 2) страд, з. (несосериі.)
взлохмачиваться; взъерошиваться, всклочиваться,
всклокочиваться, вскосмачиваться,
растрёпываться. Ср. скуйовджувати 1.
скуйовдити см. скуйовджувати.
скуйовдитися см. скуйовджуватися.
скука скука; разг. скукота [Тимофій:

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)