Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
45ПЇЇ 432 СПИ ількові {Коал.)}', 3) (рассказывать в письменной форме) разг. описывать, описать; (с чьих-либо слов) записывать, записать [Щоб знать людей, то треба пожить з ними. А щоб їх списувать., то треба самому стать чоловіком (Шевч.)\ Маковей живе тепер тут.. Багато розказував з своєї редакторської практики і взагалі про галицько- буковинські справи, досить дотепно, та се вже довго було б списувати (Л. Укр.); Задумує [І. Франко] цілий цикл новел, в яких хоче списати всі боки життя простого люду й інтелігенції (Коцюб.); Щоб не розвіялось по світу те, як кажуть, фантастичне оповідання дідугана, я списав його для моїх земляків (Стор.)]; ні пером не гасати, ні словом не сказати см. перо2; 4) (картины um. п.) разг. рисовать, нарисовать, писать, написать; (делать копию — обычно) срисовывать, срисовать, списывать, списать; (покрывать рисунками) разрисовывать, разрисовать, (сплошь) изрисовывать, изрисовать [Чого ви так на мене видивляєтесь, погана стала? А ще недавно маляр приходив списувати (Панч); Писа- ночок я тобі списала та й пасочку спекла (Стеф.)]; 5) (составлять список, опись) описывать, описать; переписывать, переписать [Вона вештається з блокнотом і олівцем у руках по кімнатах, неначе збирається списувати меблі (Вільде)]; 6) бухг., мор. и пр. списывать, списать [Увечері лейтенант разом з іншими втратами списав і Глобу, не надіючись уже більше ніколи зустрітися з ним (Гонч.); На прохання Лося капітан списав її на берег (перекл. 8 Сьомушкіна)]; ^ти з рахунку бухг. списывать, списать со счёта; «-^сати н а видаток см. видаток 1; 7) (избивать кнутом um. п.) разг. полосовать, исполосовать [Наші голі спини раз у раз доглядачі списували нагаями (Гр.); Списали [солдати] спину канчуками (Коцюб.)]. «списуватися, -суюся, -суешся, списатися (спишуся, спишешся) 1) списываться, списаться [Я, коли не сама, то через маму чи брата (вони тепер тут обоє) спишуся з ким треба (Л. Укр.)]', 2) (становиться неоригинальным — о писателе) разг. исписываться, исписаться; 3) страд, з. (несоверги.) списываться, переписываться; скатываться, сдуваться; исписываться; исчерчиваться; описываться; записываться; рисоваться, писаться; срисовываться, списываться; разрисовываться; изрисовываться; описываться; переписываться; списываться [«П'я- тизлотник» тепер саме списується з «Зорі»; незабаром буде подано його в цензуру (Коцюб.)]; ер. списувати 1—6. опитати, -таю, -таеш спросить; уст. вопросить; (справиться о чём-нибудь, узнать что-нибудь) осведомиться;. (попросить разрешения что-нибудь сделать) разг. спроситься (кого и у кого) [— Чого ти, дівчино, плачеш? — спитав знову Кармель (Вовч.); Мавка: ..Спитай березу, чи кається вона за тії ночі, коли весняний вітер розплітав їй довгу косу? (Л. Укр.); Що було Парасці вробити? Спитати сина урок — вона спитала, коли б сама знала (Мирн.); Постій, Карпику, я піду матері спитаю (Мирн.)]; ~тшоть з кого спросят с кого; безл. спросится с кого [..кому багато дано, з того багато й спитають (Ленін)]. спитатися, -таюся, -таєшся спросить; осведомиться; спроситься [— Питки хочеш, сину? — спитався, підійшовши, Грицько (Мирн.); Мені б спитатися в неї про що треба, а я стою, мов прикипів на одному місці (Збан.); — Здоровенька була, дівчино, — промовила до мене [бабуся]. —Просимо на вечерю, зозулько! — Спасибі, бабусю! — То й ходімо! — Ось я пані спитаюся (Вовч.)]; не ставшись (в значений нар.)- не спросись, без спроса (спросу) [А дума говорить: — Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку старенькую, Молоду дівчину? (Шевч.)]; я є ставшись броду, не сунься у воду поел, не спросись броду, не суйся в воду. Ср. спитати. спити см. спивати. спйтиіі 1) спитый [Та був і грушевий квас, вже спитий (Квітка)]; 2) испитый; выпитый. Ср. спивати 1—2. спитися см. спиватися. спитлювати, -люю, -люєш разг. мелко смолоть [Ярая пшениченька у стіжку. Ми її зготуємо, на коровай спитлюємо (О., 1862, IV —Сл. Гр.)]. спиту вати,-тую, -туєш разг. пробовать, испытывать [На княжий клич вдягають вояки Високі, гостроверхі шишаки, Спитують луків силу бойову, Напружуючи жильну, тетиву (Важан)]. спйтуватися, -туюся, -туєшся разг. пробовать, пытаться [Спитувавсь він жінку вмовляти, та не така-то вона (Воеч.); Я навіть згадую, що мить була така, Коли він спитувавсь ударить гопака (Рил.)]. спихати, -хаю, -хасш, зіпхнути и редк. спихнути, -ну, -непі 1) сталкивать, столкнуть, разг. спихивать, спихнуть; (только со- верш. мног. разг. —ещё) столкать; (с места разг. редк. — ещё) спирать, спереть [Іван жердиною спихав плота на бистрину (Чорн.); — Вставай, бо зіпхну! — крикнула Мотря (Н.-Лев.); Павло Михайлович витягнув невеликий човен і, попрощавшись з усіма, спихнув його на розбурхану воду (Ст.)]; 2) (перен.: смещать) разг. спихивать, спихнуть, сковыривать, сковырнуть [Він бачив, що є в столоначальника помічник, котрого легенько зіпхнути, і от почав він витикати свою павутину (Мирн.); Короля Зигмунда спихну я з трону (Тулуб)]; 3) (находить сбыт чему- нибудь и перен. разг.: избавляться от кого- либо) сбывать, сбыть; разг. спихивать, спихнуть [Французи напитували фактора, якому б зіпхнути безмитний товар (Смол.); Максим: А доньку ладні за кого-будь зіпхнути? (Янов.)]; 4) (работу, вину и т. п.) разг. сваливать, свалить, взваливать, взвалить [Мартоха навіть не раз спихала головну господарську роботу на старших |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)