Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
спи 433 спі дочок (Л. Укр.)]; 0 ^нути з очей разг. убрать с глаз [долой] [Ти вигадай що- небудь — таке, щоб гувернантку зіпхнути з очей (Мирн.)]. спихатися, -хається 1) сталкиваться; спихиваться; спираться; 2) спихиваться, сковыриваться; 3) сбываться; спихиваться; 4) сваливаться, взваливаться. Ср. спихати 1—4. спихнути, -ну, -неш редк. см. спалахувати, спалахнути. спихнути см. спихати. спйця спйца [Наина Анеля плете якусь хустку— і не підводить очей од спиць (Ко- °цюб.); Раз у раз тверді стеблини пирію потрапляли між спиці коліс (Смол.)]] [н є] остання ~ця в колесі см. останній 1. спичак, -ка 1) росток камыша; 2) рыба-самец (во время нереста). спичастіш редк. остроконечный [Степова — то висока, спичаста могила (Вовч.)]. спичка редк. остроконечная палочка; (конец какого-либо предмета) остриё [Наколов спичкою галушку у відрі, покуштував (Шер.); Невеличкий очеретець піднімавсь., спичкою з-за трави та лопухів (Мирн.)]; брати на ~кй перен. разг. не давать проходу; (подвергать осмеянию) поднимать на смех [Там сусіди любі та милі так тебе на спички й беруть, а тут ще і дома (Мирн.)]; стриміти (стир- яати) ^>кою в оці разг. быть бельмом в глазу (на глазу) [Та земля Притичина не одну вже ніч не давала йому спати, — болячкою на серці сиділа, спичкою в оці стриміла (Мирн.)]; [як] «-^ка у серце перен. разг. [как] заноза (нож) в сердце [Кожне Хіврине слово — спичка у серце {Мирн.)]. спишна нар. важно; высокомерно, надменно [По салону вона походжала спишна (Л. Укр.); Походжали [власники] собі гордо по Бориславі, спишна позирали на робітників (Фр.)]. спів, -ву, співи, -вів 1) пение; уст. песнопение; (мелодия) напев, обл. погудка [Із високої кручі вітер доносив високий дівочий Спів (Куч.); Знов в садах стало чути голосне щебетання птиць та співи соловейків (Н.-Лев.); Нам весело нині. В стриманім гаморі голосів, в церковних співах і вогнях, в хвилюючім повіванні весни, нарешті в самих нас — якесь сподівання {Коцюб.); Сходу і Заходу бухти, причали Чули, як російські співи пливли (Нагн.)]; викладати r-^ви (редк. ~в) преподавать пение [Він може викладати спів у школі (Янов.)]; 2) редк. песня [На шлях я вийшла ранньою весною І тихий спів несмілий заспівала (Л. Укр.)]. співа редк. см. спів 1. співавтор, -ра соавтор [Носії фольклору б часом і співавторами фольклорного твору (Рил.)]. співавторство соавторство [Ряд проектів пам'ятників створив М. Лисенко в співавторстві з Л. Муравіним (lern. Укр. РСР)]. співавторський соавторский. співак, -ка, разг. співака певец; (исполнитель песещ участник хора — ещё) песенник, уст.у обл. пёсельиик; (участник церковного хора— обычно) певчий (сущ.); (тот, кто много поёт, любит петь,' о певчих птицах) разг. певун [О л ь г а: А ви і тепер добре співаєте. Жаль, що не вчились змолоду. Можливо, були б великим співаком (Корн.); Життя йшло, а було в житті тому і кайданів, і голоду, і холоду, і всього, що мусить зазнати співак невільного народу (Коцюб.); Дід Опанас багато знав пісень і був колись великий співака (Вас); Іди собі у співаки в той Єлецький у монастир чернецький (Тич.); — А ти чого тут висиджуєш, хлопче? — Я не висиджую, а відпочиваю та слухаю жайворонків. От співаки! (Коп.)]. співаний петый [Так з вирію в свій край n летять пташки. Чи не здасться їм, що принесуть з собою Новії, ще не співані пісні..? (Л. Укр.)]; стара пісня — по-новому ~!іа см. пісня 1. співанка 1) песня [Вона тоненьким голосом затягнула колискову співанку (Фр.); Ліричні співанки і думи Федьковйча створені під значним впливом гуцульської народно- пісєііної творчості (Іст. укр. літ.)]; 2) (занятие хора) спевка [Я з своєю молодшою сестрою Оксаною вечорами ходив на співанки до школи (Тич.)]. співання пение [Він кинувся геть, геть від того співання, Що плачем озвалось по людях (Л. Укр.)]. співаночка ласк. разг. песенка [Ось попливла файна якась співаночка, скрипку чути, брязкотять цимбали (Янов.)]. співати, -ваю, -ваєш 1) петь; (неоднократно— ещё) певать (разг.); (время от времени — ещё) попевать (разг.) [Співають на луках дівчата (Риб.); Ніхто так не вмів співати цих пісень, як вона, прославлена співачка Оксана (Сміл.); Приїздив Шаляпін. Приїхав яхтою з Монте-Карло, де він тепер співає (Коцюб.); У діброві соловейко Голосно співає... (Гл.); Недолю співаю козацького краю; Слухайте ж, щоб дітям потім розказать (Шевч.); Серце старого гірника співало, солодко щеміло від радісного передчуття (Ткач); Довкола тоненькими голосами співали кулі (Панч)]\ і-^ти відхідну рел.у перен. петь отходную [— Топить, топить, топить... — співають йому відхідну комиші з правого боку. —Погибель, гибель, гибель... — підхоплює ліве крило (Коцюб.)]; ^ти гімн (гімн а) кому, чому перен. петь гимн (гимны) кому, чему [Я співаю гімна тобі, моє велике місто! (Янов.)]; ~ти дифірамби петь дифирамбы [Твір завжди викликає запальні суперечки, — одні не згоджуються з автором, інші співають йому дифірамби (Кол.)]; ~ти Л а- з а р я см. Лазар; ~ти хвалу воздавать хвалу [1 не було ні одної струни на єгипетських арфах, Щоб не співала хвали повновладній цариці Єгипту (Л. Укр.); Все [у лісі] було таке здорове, ціле, безжурне, і все співало хвалу безлюддю... (Коцюб.)]; на я и ё м j (чиїм) возі 28-2225 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)