спі 434 спї Ідеш, того (тому) й п і с є н ь к у ~вай поел, чьим умом живёшь, того и пё- ' сенку поёшь [Санько не раз мені торочив— на чиєму возі їдеш, тому й пісеньку співай (Збан.)]; 2) (перен.: говорить) разг. петь (разг.), твердить [— Вони [писарі], здається, і душу і серце у себе прописали, витруїли, — своє співає Настя (Мирн.)]', ~ти якої разг. петь что [Сірі вовчики наділи овечу шкуру та такі тихі стали... А тоді, як казали вам не ловити риби, то ви якої співали? (Мирн.)]', все (усе) своєї та своєї ~ти разг. своё петь (твердить), петь (тянуть) одну и ту же песню; іншої ~ти см. інший. співатися, -вається петься [Пісня вийшла довга і зворушлива, бо в ній співалося про далекий Сибір, за яким сходить сонце, про Кармелюка (Куч.); Пісня була гучна, співалася легко (Панч)]; и е ^вається (н є звалося) безл. не поётся (не пелось) [Улкта чогось поблідла і не хотіла співати. Глядячи на неї, й іншим не співалось (Барв.)]. співацький певческий. співачка 1) певица; (о любительнице петь; о птице — обычно) певунья; (о певчей птице— ещё; прен. — об исполнительнице пошлых песенок) певичка [Минулого року Ванда захоплювалась співами. їй дуже хотілось стати співачкою (Трубл.); Пісня замовкла, либонь уста у співачки зайнялися іншою роботою (Л. Укр.)]; 2) (исполнительница былин) сказительница. співбесіда собеседование. співбесідник собеседник [Співбесідники перебивали один одного (Eon.); Макар Сидорович — чудовий співбесідник (Руденко)]. співбесідниця собеседница [Матвій уважно подивився на свою співбесідницю (Мик.)]. співбрат собрат [Насів [парубійко] на свого меншого співбрата, що той, сердешний, не міг поворухнутись (Збан.); Дізнавшись, за що співбрат його сюди потрапив, Васька навіть присвиснув від подиву (Гонч.)]; ~т по перу собрат по перу [Багато яскравого і дорогого залишилося в душі моїй від знайомства з старшим моїм співбратом по перу [Янком Купалою] {Тич.)]. співвидавець, -вця соиздатель. співвинний юр. совиновный [Дарку знову огортає страх. Вже не за себе, але за тих незнайомих співтоваришок, співвинних у цій справі (Вільде)]. співвинність, -ності юр. совиновность. співвинуватець, -тця юр. совиновник [Канцлер: ..Співвинуватці їм поможуть (Скрізь має силу брат чи сват!) (перекл. Лукаша)]. співвинуватниця юр. совиновница. співвіднесений соотнесённый. співвідносити, -ношу, -носиш, співвіднести, -су, -сені соотносить, соотнести. співвідноситися, -ситься соотноситься. співвідносний соотносительный [Відносна форма вартості і еквівалентна форма — це співвідносні неподільні моменти, які взаємно один одного обумовлюють.. (Маркс)]. співвідносність, -ності соотносительность. співвідносно нар. соотносительно. співвідношення соотношение [Після другої світової війни змінилося співвідношення сил між капіталізмом і соціалізмом на користь соціалізму (Тич.); Правильне співвідношення компонентів у травосуміші має велике значення для продуктивності посівів багаторічних трав (Колг. Укр., 1957,1)\. співвідповідач, -ча юр. соответчик. співвідповідачка юр. соотвётчица. співвітчизник соотечественник [У Пешті на кожному кроці можна було зустріти веселих своїх співвітчизників (Гонч.)]. Ф співвітчизниця соотечественница. співвласник совладелец [Нікого не позбавляла [Клавда] надії стати співвласником підприємства (Вільде)]. співвласниця совладелица. співволодіння совладение. співволодіти, -дію, -дієш книжн. совладеть (уст.). співгромадянин книжн. согражданин; ~дя- ни, -дян мн. ч. сограждане [Староста хоч був, як і його співгромадяни, противником православ'я, але все-таки належав до тих заможніших та практичніших господарів, котрі вважали ліпшим бодай про око придержуватися православ'я (Фр.); Золоті рукп в наших дітей. І як же не схилитися перед величною мудрістю нашої рідної Комуністичної партії, яка., дала змогу проявитися різноманітним здібностям наших юних співгромадян (Літ. газ., 1959, X)]. співгромадянка книжн. согражданка. співдоповідач, -відача содокладчик. співдоповідачка со докладчица. співдоповідь, -ді содоклад [Запланували доповідачем самого Голубаря, а співдоповідь — начальника шахти (Ле)]. співдружба, співдружність, -ності содружество [Колективи передових підприємств розв'язують поставлені перед ними завдання у творчій співдружбі з вченими (Рад. Укр., 1951, II); В ході героїчної боротьби проти феодально-кріпосницького гніту та іноземних загарбників розвивалась і міцніла бойова співдружність трудящих Росії і України (Тези про 300- річчя)]. співець, -вця 1) певец; (сочинитель и исполнитель религиозных песен — ещё) песнопевец [Мелешко: Я дійсно деякий час співав у опері.. Л і с о в а: ..Ми вас полюбили вже давно—як собрата і прекрасного співця (Коч.); Де ж соловейко? Де ж спів солов'їний? ..У вирій полинув, де вічная весна, Натхненний співець (Л. Укр.); У «Заповіті» своєму просить наш Кобзар поховати його серед степу широкого на Вкраїні милій, над ревучим Дніпром. І народ виконав волю свого безсмертного співця (Рил.); З яким теплим, сердечним почуттям, з якою любов'ю малює він дітей.. Франко наче спочиває на дітях од моря сліз і горя, співцем якого він зробився (Коцюб.)]; 2) (исполнитель былин) сказитель. співецький певческий; певца (род. п. от
|