Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сні 435 сні певец) [Я його талан співецький Так високо поважаю, Що співцем своїм придворним Я зробить його бажаю (Л. Укр.); Ти, акин казахського народу, Сивобородий, сонячний Джамбул, Звитяжного, співецького ти роду! (Дмитр.)]. співжити, -живу, -живеш редк. сосуществовать; (жить совместно — ещё) сожительствовать [В межах цього методу [соціалістичного реалізму] мирно співживуть і романтика Яновського, і суворе та багате на фарби життєписання Шолохова (Рил.)]. співжиття сожительство; (общественная жизнь; обиход — обычно) общежитие [Бували в мене в перших днях шкільного життя прикрості з товаришами, але ті прикрості були хвилеві та скороминущі і швидко перейшли в приємне товариське співжиття (Фр.)\ Рахіль за кілька років співжиття вивчила вираз його лиця (Ле)]; норми соціалістичного, комуністичного ~тя нормы социалистического, коммунистического общежития [Вся система державних і громадських організацій виховує трудящих в дусі добровільного, сумлінного виконання своїх обов'язків, веде до органічного з'єднання прав з обов'язками в єдині норми комуністичного співжиття (Програма КПРС)]. співзвучний созвучный [Палкі революційні, волелюбні мотиви творчості Шевченка і сьогодні співзвучні з настроями багатьох мільйонів людей на землі, яких жорстоко експлуатують сучасні некороновані володарі капіталістичних імперій (Ком. Укр., 196h 2)]. співзвучність, -ності созвучность; (гармоническое, приятное сочетание звуков — обычно) созвучие [Нікого більше у саду. Над ними яблуні і груші. Співзвучність настроїв і дум, В обох у них розкриті душі... (ШеР/)]. співзвучно нар. созвучно [Ллється й ллється тужлива дума Оленчукова, і співзвучно їй озивається в душі Фрунзе все пережите в тюрмах (Гонч.); Гуманізм Шевченка, його ставлення до людини, його постійна турбота за пригноблених — як це зараз нам співзвучно! (Тич.)]. співзвуччя созвучие [Громохкий гул віків і тихий шерх трави В його чутті одним співзвуччям злиті (Пере.)]. співи см. спів. співіснування сосуществование [Генеральною лінією зовнішньої політики Радянського Союзу був і лишається ленінський принцип мирного співіснування держав з різним соціальним ладом (Матер. XX з. КПРС)]. співіснувати, -ную, -нуеш сосуществовать [Дві різних системи цілком можуть співіснувати (Тич.)]. співіснуючий сосуществующий [У кожній країні щодня відбуваються численні, одночасні і, значить, просторово співіснуючі односторонні метаморфози товарів.. (Маркс)]. сніпка спевка [Повезли мене на співку, диякон Любимський почав пробувать мого голоса (Кроп.)\ Іван Семенович прийшов до школи на співку нового хору (Янов.)]. співквартирант соквартирант. співквартирантка соквартирантка. співкурсник редк. сокурсник [Вона, жива його мрія, стояла в нього за плечима і спокійнісінько розмовляла про якогось Марата, ..свого співкурсника (Гонч.); За нею впадали в інституті співкурсники (Збан.)]; см. еще однокурсник. співкурсниця редк. сокурсница; см. ещё однокурсниця. співливий 1) певучий (разг.) [Давид співливий був (Головко); Параска в її літа вогонь-дівка була. Весела, співлива (Горд.)]; 2) (мелодичный, протяжный) певучий, напевный [Передзвін, зазивний і співливий, ..щиро тішив його (Ільч.)]. співмешканець, -нця соквартирант; (живущий совместно в одной квартире, комнате — ещё) сожитель [Мої співмешканці прийняли мене добре (Янов.)]. співмешканка соквартирантка; сожительница. Ср. співмешканець. співмножник мат. сомножитель. співнаймач, -ча юр. сонаниматель. співнаймачка юр. сонанимательница. співнйй редк. певучий. співно нар. редк. певуче. співомовка лит. юмористическое стихотворение, в основу которого положены народный анекдот, пословица и т. п. [Значний вклад у літературу вніс Руданський — автор задушевних, глибоко гуманних поезій, творець нового, оригінального жанру — співомовок (Іст. укр. літ.)]. співочий 1) вокальный; певческий; (о коллективах — обычно) хоровой [Тільки після того, як на естраді почала шикуватися співоча капела, всі згадали, що тут має бути концерт (Вас.)]; 2) (о птицах) певчий [Сказав би — весна, якби де співочу птицю чути (Свидн.)]; 3) (много поющий, любящий петь) певучий (разг.) [Ох, які ж вони співочі! Скільки щастя в молодих! Мов озера, їхні очі — все б дивився я у них... (Тич.)]. співплеменний соплеменный. співправитель, -таїя соправитель. співпрацівник, -ка сотрудник [Черкашин звик до неї як до хорошого друга і співпрацівника (Дмитр.)]. співпрацювати, -цюю, -цюєш сотрудничать [Якби були підозріння, що я співпрацюю з поліцією, що ви... ви особисто, слухайте, подумали б про мене? (Вільде)]. співпраця сотрудничество. співпричетний книжн. сопричастный. співпричетність, -ності книжн. сопричастность. співрежисер, -ра театр., кин. сорежиссёр. співробітник сотрудник [Співробітник пішов, забравши газети, а Начко лишився сам (Фр.); Годинник пробив шість.., співробітники прокуратури почали розходитись (Куч.)]; науковий ~к научный сотрудник. співробітництво сотрудничество [Радянський Союз, керуючись ленінським принципом 28* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)