Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
рем З / реп Ременю доброго (Шевч.); Я буду сорочечки шити, а ти оцей ремінь на людей перешиєш (Барв.)]\ 0 драти «-^нь з кого (притеснять, обирать) разг. драть шкуру с кого [Не чваньтесь, з вас деруть ремінь, А з їх, бувало, й лій топили (Шевч.)]. ремінь-риба ихт. ремень-рьіба. ремісія мед., фин. ремиссия [Картина крові новонароджених щуренят багато в чому схожа з картиною крові при злоякісному недокрів'ї людини в початковій стадії ремісії (Фізіол. ж., 1956, II, 3)]. ремісний см. ремісничий. ремісник, -ка ремесленник [Вперед, ремісники, дівчата, юнаки, — Ми, — зміна молода, — робітники (Hex.); Самі найпре- красніші погляди, найчудовіші явища життя, відображені бездарністю, ремісником, а не митцем, втрачають свою привабливо чаруючу цінність (Мист., 1958, 6)]. ремісникувати, -кую, -куєш разг. рвхмёсленни- чать [Раніш король забороняв нам ремісникувати і ми мусили жити з самого лихварства (Тулуб)]. ремісництво ремесленничество, ремёсленность [Копіювання дійсності, холодне ремісництво, за яким втрачається обличчя художника, ..не має нічого спільного з методом соціалістичного реалізму (Мист., 1957, 1)]. ремісниця ремесленница [Ось фанерними листами Обшиває кают борти Загрубілими руками Ремісниця із Воркути (Заб.)]. ремісницький ремёсленнический. ремісничий ремесленный [Ремісничі сотні простували через соборний майдан (Ільч.)]', г^че училище ремесленное училище [Кажуть, буде ремісниче Тут училище у нас (Дор.)]. ремітент фин. ремитент. ремітбваний фин. ремитированный. ремітувати, -тую, -туєш фин. ремитировать. ремітуватися, -тується фин. ремитироваться. ремнёць, -ця зоол. ремнец. ремонт1, -ту (исправление) ремонт; (более мелкий — обычно) починка [Скрізь робили на вулицях ремонт: чистили каналізаційні труби, лагодили трамвайні лінії, штукатурили й фарбували будинки (Вас.)', — Можна зайти? — запитує зв'язковий.— Мені сказали, що ви зможете мені зробити невеличкий ремонт костюма... (Янов.)]. ремонт2, -ту с.-х. ремонт [В колгоспах і радгоспах щороку згідно з планом частину кращого за станом здоров'я і розвитком молодняка залишають для ремонту основного стада (Свинарство)]. ремонтантний сад. ремонтантный [Ремонтантні сорти родять двічі на сезон: влітку —на дворічних стеблах і восени — на однорічних (Колг. вироби, енцикл.)]. ремонтер, -ра воен. уст. ремонтёр. ремонтний1 ремонтный; починочный [Ремонтний цех виходить на перше місце (Трубл.)]. Ср. ремонт1. ремонтний2 ремонтный [Ремонтний молодняк вирощують лише від племінних і високопродуктивних тварин (Колг. Укр., 1958, 6)] Ср. ремонт2. ремонтник ремонтник [Десятки ремонтників перевищують денні норми виробітку (Рад. Укр., 1948, І)]. Ср. ремонт1. ремонтно-будівельний ремонтно-строительный. ремонтно-інструментальний ремонтно-инстру- ментальный. ремонтно-механічний ремонтно-механ ический. ремонтно-технічний ремонтно-техн ический [Партійні, радянські і сільськогосподарські органи повинні усунути наявні недоліки в діяльності ргмонтно-технічних станцій (Рад. Укр., 1959, І)]. ремонтований ремонтированный. ремонтування ремонтирование; разг. ремонтировка [З-за рогу показався Кость Мов- чан, а з ним сержант з клунком учнівських чобіт для ремонтування (Багм.)]. ремонтувати, -тую, -туеш ремонтировать [Він застосував удосконалення в своїй роботі і тепер ремонтував танки вдвоє скорше (Донч.)]. ремонтуватися, -туюся, -тубіпся 1) перен. шутл. рехмонтйроваться; 2) страд, з. ремонтироваться. ремство ропот; сетование [Поблизу навколо почулося ремство, стало розходитись, як круги по воді, по майдану (Головко)]. Ср. ремствувати. ремствування ропот, роптание; сетование [Христя, як муха, літала, радніша усюди поспіти, усе зробити, щоб не було задержки, не було ремствування на Мар'ю (Мирн.)]. Ср. ремствувати. ремствувати, -ствую, -ствуєш роптать; книжн. сетовать; (укорять) разг. пенять [В хаті злидні панували. Проте не ремствувала Місюриха (Риб.); Вона ремствувала на людей, рехчствувала і на Карпа (Мирн.)]; г^ствуй [сам] на себе разг. пеняй [сам] на себя; н є ^ствуючи ни на что не жалуясь, безропотно; почати ~ти начать роптать, зароптать, возроптать. ремстйвий ропотливый. рената тип. рената. ренатуралізація юр. ренатурализация. ренатуралізований юр. ренатурализованный. ренатуралізувати, -зую, -зуєш юр. ренатурализовать. ренатуралізуватися, -зуюся, -зуєшся юр. ренатурализоваться. ренглота, ренклод сад. ренклод [За якостями плодів сорти слив поділяють на угорки, ренклод і мірабель (Колг. вироби, енцикл.)]. ренегат ренегат [Ренегати бувають у всіх революційних партіях, у всіх країнах, і завжди знаходяться серед них майстри на ефекти (Ленін)]. ренегатка ренегатка. ренегатство ренегатство [Після розгону другої Думи переважною рисою політичної літератури стало зневір'я, каяття, ренегатство (Ленін)]. ренегатствувати, -ствую, -ствуєш ренегатствовать. ренегатствуючий ренегатствующий [У статті «Руйнування особи» (І908 Р-) Горький піддав гострій критиці ренегатствуючих |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)