Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
рел 36 рем релятивістський дЗилос. релятивистский. релятивний научн. релятивный. релятивність, -ності научн. релятивность [Твердження про абсолютну релятивність комічного перебуває у прямій суперечності з марксистською методологією мистецтва, яка заперечує релятивізм (Рад. літер., 1958, 3)]. реляція воен. уст. реляция [Там урядники аж боки зривали зо сміху, читаючи ті його реляції, продиктовані злобою (Фр.)]. рельєф, -фу рельєф [Ефективність добрив, внесених під післяжнивні посіви, залежить від рельєфу місцевості (Колг. Укр., 1956, в)]. рельєфний рельефный; выпуклый [Хлюпнула кришка над ніжною блідо-рожевою поверхнею торта й заховала від нас його чудові рельєфні рубчики з білого та червоного цукру (Мик.); Міцкевич дав такі рельєфні портрети «останніх екземплярів» старої Литви, що вони і досі виступають перед нами., ніби справді живі (Мист., 1955, 6I рельєфність, -ності рельефность; выпуклость [Обличчя Жанни знов з надзвичайною рельєфністю стало йому перед очима (Собко)]. рельєфно нар. рельєфно; выпукло [Тонка бомбакова сорочка щільно обіймала її молоде тіло, рельєфно обмальовувала круглі плечі (Коцюб.); її образ рельєфно стояв у його гарячій уяві (Десн.)]. рельс (редк.), разг. рельса рельс [Там, де кінчалась сто сьома верста, Вийшов до рельс чоловік (Бажан)]. рельсовий редк. рельсовый. рельсопрокатний мет. разг. рельсопрокатный. рельсопрокатник мет. разг. рельсопрокатчик. реманент, -ту инвентарь [Вже до посіву в колгоспі все готове. Насіння очищене, перевірене на схожість. Реманент стоїть готовий (Коп.)\. реманентний инвентарный. ремарка ремарка [Всі її [Г. Затиркевич] ролі були чітко переписані власною рукою з довгими репліками партнерів та зо всіма авторськими і режисерськими ремарками (Мист., 1956, 1)]. ремедіум, -му фин. ремедиум. ремез орн. ремез [Ой ремезе, ремезочку! * Не клади гнізда у вершині Дністра (Чуб.)]. ремезів, -зова, -зове ремеза (род. п. от ремез) [Ремезовими гніздами перевисали жов- 'то-зелені груші (Ст.)\. ременяка увел, от ремінь [Позад возів на підтоках одв'язували мішки з оброком для коней та усякі чемодани, поприкручувані налигачами та ременяками з сириці (Н.-Лев.)]. ремесло, разг. редк. ремество ремесло [Ремесло на плечах не висить і хліба не просить, а хліб дає (прислів'я)', Бувалий солдат, він давно вже призвичаївся до небезпечності свого ремества (Пере.)]. ремествувати, -ствую, -ствуєш заниматься ремеслом; разг. ремесленничать [Бульба пробирався далі тісною вулицею, що була захаращена майстрами, які тут-таки ремест- вували (Довж.)]. ремиґання жвачка [На подвір'ї чути сопіння й спокійне ремиґання подоєної худоби (перекл. з Л. Толстого)]. ремиґати, -гаю, -гаєш жевать жвачку [Ідуть його воли, Воли половії, Ідуть, ремиґають (Шевч.)]. реміз, -зу карт, и пр. ремиз. реміза текст., торг. ремиза. ремізити, -міжу, -мізиш карт, ремйзить. ремізитися, -міжуся, -мізишся карт, ремизиться. ремізка текст, ремйзка. ремізний текст, ремизный. ремізник текст, ремйзник. ремізниця текст, ремйзница. ремілітаризація ремилитаризация [Ненаситні у своїй зажерливості мільярдери та мільйонери., провадять прискореними темпами ремілітаризацію Західної Німеччини (Рад. Укр., 1951, III)]. ремілітаризований ремилитаризированный, рехмилитаризованный. ремілітаризувати, -зую, -зуєш ремилитаризировать, ремилитаризовать. ремілітаризуватися, -зуеться ремилитаризироваться, ремилитаризоваться. ремінгтон ремингтон. ремінгтоніст редк. ремингтонйст. ремінгтоністка редк. ремингтонйстка. ремінець, -нця ремешок [Мефодієв подав Гордієві найсправжнісінький бінокль в чохлі, з полірованим ремінцем (Ron.)]. ремінісценція книжн. реминисценция [В народних піснях., такі звороти, як «коло мене, молодого, мандрівочка пахне», занадто ще слабі, щоб викликати у слухачів хоч бліду ремінісценцію конкретного враження (фр.)). ремінний ремённый [Ремінний батіг ляснув серед гнідкової спини, зоставляючи на ній довгу смугу (Мирн.у, Отець Харитін задер полу, витяг з кишені ремінного довгого капшука й мовчки поклав його на стіл (Н.Лев.)]. ремінник ремешник, ремешечник, ременщик. реміння собир. разг. ремнй [Вояки витягають Кассандру з храму, в'яжуть їй руки, не одбираючи патериці, ремінням від мечів (Л. Укр.); Бійці реміння підтягнули І в степ бандита повели (Мур.)]. ремінцевий ремешковый. ремінчик уменъш. ремешок [На ремінчику через плече—невелика мідяна сурма (Янов.)\ Пішло личко по ремінчику (Ном.)\. реміняччя собир. разг. ремнй [Тепер уже можна б зайнятися і самим собою. Розсупонитись від солдатського реміняччя, поголитись, покупатись (Гонч.)]; 0 драти г^чя з кого (притеснять, обирать) разг. драть шкуру с кого [А сам ти реміняччя не дереш із кріпаків та хлопів? (Ільч.)]. ремінь, -меня ремень [Вони одягли нову форму, туго підперезалися широкими ременями (Собко); Міркую трохи і — пробую ремінь од чемодана (Коцюб.)]. ремінь, -меню кожа, выделанная шкура, сапожный товар [Йому медяничок, А їй немудрую хустину, Собі ж несе на постоли |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)