Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
реп 39 реп диня — репана (Лебед. у. — Сл. Гр.); Босі, репані ноги чапали по м'якій пилюзі (Горд.)]; 2) (перен.: о некультурном, необразованном человеке) разг. прен. неотёсанный [Але де ж нам, доню, такого жениха взяти? Підеш, серце, за такого сірого та репаного мужика, як і твій батько (Н.-Лев.)}. рёпаник елі. репанець. репання трескание; растрескивание. репараційний полит, репарационный [Німеччина марно добивалась від Антанти полегшення непосильного тягаря репараційних платежів, покладених на неї Версаль- ським договором (Іст. ІШРС)]. репарація полит, репарация [Радянська Росія і Німеччина взаємно відмовились від претензій одна до одної — від репарацій, право на які було надане Росії за Версаль- ськиу договором (Іст. КПРС)]. репати, -пае (редк.), рёпатися, -паеться трескаться; растрескиваться [Під чобітьми важкими патруля Гуде і репає земля (Бажан)', Голова наче у вогні палає, очі горять, зітхання гаряче, аж губи репаються від нього, аж у роті сохне (Мирн.)]. репатріант полит, репатриант. репатріантка полит, репатриантка. репатріація полит, репатриация [Радянська делегація пропонувала, щоб у статуті організації в справах біженців були передбачені як головне завдання — репатріація і повернення біженців на батьківщину (Рад. Укр.: 1946, XII)}. репатрійований полит, репатриированный [Дванадцять польських родин було репатрійовано позаторік з Франції до рідного краю (Дмитр.)]. репатріювати, -ріюю, -ріюєш полит, репатриировать. репатріюватися, -ріююся, -ріюєшся полит. репатриироваться [Списки тих, хто бажає репатріюватися, передайте адміністрації (Я нов.)]. репер, -ра геод.ч воєн, репер [Зліз [Синявін] на невеличкий припічок на скелі, де стояв репер (Лг)\. репертуар, -ру репертуар [Його [М П. Стариць- кого] iiVu у виконанні корифеїв захоплювали глядача і довгий час не сходили з репертуару (Минуле укр. театру)', Репертуар визначає не тільки ідейно-політичне обличчя театрального колективу, — від нього залежить і творчий напрям роботи режисера та актора (Мист., 1959, 4)]; 0 [бути] в своё му г^рі [быть] в своём репертуаре. репертуарний \ епертуарный [Незважаючи на великий приплив молодих сил і чималу кількість нових п'єс, ми ще, на жаль, відчуваємо репертуарний голод (Літ. газ., 1959, III)]. рёпет, -ту разг. [протяжный] крик; (только о человеке — ещё) вопль [—Ха-ха-ха-ха-^га а-а! — знов зарепетувала сова, й гучна лу^а того скаженого репету по всьому лісі роздалася (Мирн.); Зіна не почула ні свого надсадного репету, не відчула й своїх рясних — у два ручаї — сліз (Смол.)]; нароби- т и -^ту см. нароблювати 2; здіймати, здійняти ^т начинать, яачать шуметь; (сильнее) поднимать, подымать, поднять крик [Картай ще дурнів і базік, Що ради слави, ради, Здіймають репет, гамір, крик Серед трудів громади (Ус.)]. репетир, -ра техн. репетир. репетируваний репетированный. репетирування репетирование [Я Льоні помогла догнати товаришів у пропущеному за час слабості, а тепер він іде настільки добре, що може і без репетирування учитись (Л. Укр.)]. репетирувати, -рую, -руєш репетировать [Прикрашали школу, готувалися до демонстрації, вивчали нові пісні, шкільний оркестр репетирував нові марші (Коп.)]. репетируватися, -рується репетироваться. репетитор, -ра 1) репетитор [Грошей не жалував на книжки, студентові-репетиторові платив (Вас.)]; 2) редк. см. репетир. репетиторка репетиторша (разг.) [Вітровій пощастило влаштуватися репетиторкою на літні вакації (Бурл.)]. репетиторство репетиторство. репетиторствувати, -ствую, -ствуєш репетиторствовать. репетиторський репетиторский. репетиційний репетиционный [Наш репетиційний зал до Нового року був перетворений в кімнату розваг (Мист., 1958, 1)]. репетиція 1) репетиция [Заради Прохора ходила вона вечорами на репетиції, вивчала роль (Шиян); Без «генеральної репетиції» 1905 року перемога Жовтневої революції 1917 року була б неможлива (Ленін)]; 2) (о домашних уроках, о помощи в усвоении знаний) уст. репетиция [Щастя ще, що з сина вийшов не ферт і не гульвіса: з п'ятого класу гімназії він допомагав матері, ганяючи по репетиціях та переписуючи ноти для лаврського хору (Смол.)]. репетування оранье, крик; (реже) вопль [Сей галас і репетування Троян всіх в смуток привели (Еотл.)]. Ср. репетувати 1. репетувати, -тую, -туєш разг. 1) орать, кричать; (протяжно — ещё) вопить; (громкоf во всё горло разг. — ещё) горланить, кричать благим матом, фам. драть горло, драть глотку [Владик репетував на всю кімнату і пнувся вхопити матір за волосся (Чорн.); По хатах крик та плач стоїть, дітвора репетує: «їсти хочеться!» (Мирн.)]; 2) (ругаться, браниться) разг. разоряться [І почалося... З ранку до вечора чують сусіди — репетує мачуха, лає всіх (Іван.)]. реп и ця см. ріпиця1. репіжити, -жу, -жиш разг. колотить, сильно бить; (звучно ударяя — о струях воды um. n — изредка) хлестать [Он кума Тетяна репіжить Миколку за те, що шапку., загубив (Вигиня); Добувся я до Козлова — вже добре похолодало, надворі саме дощ репіжив (Гонч.)]. реплантація мед. реплантация. репліка реплика [3 двох-трьох реплік, якими перекинулася з ним Тамара, я догадався, що це був той ленінградський вчений, який став тут центром роботи над новими лікувальними препаратами (Грим.)]; п о д а- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)