Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сяй 590 ськ як чайки дві, знялися в сяйливу вись... Яка краса! (Сос.)]. сяйливо нар. редк. сияюще, лучезарно [Любка, сяйливо, як завжди, всміхнувшись йому, відходила далі (Крот.)]. сяйний поэз. сияющий, лучезарный [Ввійди у зал спокійний, білостінний, Кремлівського палацу сяйний зал (Бажан); Тягли мене змолоду сяйні надії По щастя блискуче в країни чужії (Щог.)]. і сяйнути, -ну, -нёш блеснуть; (ярко — ещё) сверкнуть; (о мелькнувшей мысли, догадке um. п. — еще) осенить [Далеко за річкою блиснуло щось... Поряд сяйнуло знов (Коцюб.); Сяйнули, мов блискавки, срібні шаблі (Голов.); Пустотливо сяйнула очима Вутанька (Гонч.)]; гинула думка (у кого, кому) блеснула мысль (в ком, у кого), осенила мысль (кого); безл. осенйл> (кого) [І нова думка, як блискавка, сяйнула Даринці в голові: а що, як Лиску [козу] запрягти в возик! (Вирг.)]. сяк нар.: [і] так і ^>к, <^к і так [и] так и ётак (разг. эдак), [и] так и сяк; (толковать, судить) вкривь и вкось [— Я розсудив не так, — верзе другий Вітряк, — Щоб в світі живучи, ніколи не блудити, Підлажуйсь до людей, вертись і так і сяк (Гл.); Пан міркував., сяк і так, та не міг надумати нічого ліпшого понад те, що прирадив візник (Фр.)]; так чи ^к так или этак (разг. эдак) [Ну, словом, так чи сяк, а мав наш Каленюк, Денис Ісакович, палку і щедру вдачу (Рил.)]; т о '-'К, то так то так, то сяк; (с трудом) кое-как, разг. кой-как [То сяк, то так, а кожному розкаже, що вона князька дочка (Вовч.); Ні світ ні зоря, а вже Василь і в Наума. То сяк, то так пробули до обід (Квітка)]; см. ещё так-сяк и сяк-так 1. сякання сморкание [Потому чути було тільки тихе схлипування та немічне й часте сякання (Епік)]. сякати, -каю, -каєш, сякнути, -ну, -нёш сморкать, сморкнуть [Довго Маланка сякала носа та утирала сльози (Коцюб.); Проганяючи дрімоту, Огоновський вийняв здоровенну хустку і сякнув носа так, що всі аж здригнулися від несподіванки (Кол.)]. сякатися, -каюся, -каєшся, сякнутися, -ну- ся, -нёгася сморкаться, сморкнуться [Мар- тиниха довго сякалася та витирала кінчиком хустки зрадливі сльози (Збан.); Хтось одійшов од порога й сякнувся (Мик.)]. І сякий: і г-^кйй і такий разг. и сякой и такой (эдакий, разэтакий) [Хай Параска і сяка, хай вона і така, та вона своє діло 8нае (Мирн.); — І сякий і такий, — почала на Михайла Палажка, — таке вбожество дома, а ти попустив!.. (Тесл.)]. сякйй-такий 1) (неважный; какой попало) кое-какой; разг. кой-какой [Люди допомогли йому [Павличенкові] й сестрі- вдовиці зліпити сяку-таку землянку (Є. Кравч.); Минув досить довгий час, поки сяку-таку тишу пощастило встановити (Смол.)]; ~ка-така одёжина (одежа, одіж) кое-какая (кой-какая) одёж- І да (разг. одёжа); (плохая) одежонка (разг.) [Фрося не відступила від своїх намірів: набрала сухарів у торбу, захопила сяку- таку одежину та й пішла на рудник (Гур.)]; 2) (шутливо-бранный эпитет) разг. такой- сякой [Як побачив Макуха таку біду, як ударить об поли руками, як крикне: —А що се ти, сякий-такий сину, робиш? (Квітка); — Чому ви не йдете на лан, сякі-такі? — крикнув осавула (Н.-Лев.)]; г->кйй-такий немазаний разг. такой-сякой немазаный. сякнути см. сякати. сякнутися см. сякатися. сяк-так 1) нар. разг. так-сяк, кое-как, кой- как; (с большим трудом — ещё) ёле-ёле; (плохо, небрежно — ещё) неважно, как- нибудь, с грехом пополам,^ через пень колоду, тяп-ляп, тяп да ляп [Сяк-так добув Чіпка підпасичем до осені (Мирн.); Перші дні шкільної науки йшли сяк-так (Фр.); Мати сяк-так відбивалася від граду запитань (Чаб.); Лагодили колію, сяк-так шикувались і., рухались далі (Гонч.)]; 2) (в значении сказуемого: терпимо, сносно) так-сяк, туда-сюда [У дворі ще було сяк- так, а як увійшов [Федір] у сад, у гущавину широких гіллястих груш, яблунь, листатих вишень, — йому зробилося страшно (Мирн.)]. сям нар.: то ^м, то там то там, то сям; то тут, то там [Невеличкі людські оселі порозкидалися то сям, то там (Мирн.)]; [і] там і ~м [и] там и сям, [и] там и тут, там-сям. сяння см. сяяння. сяти см. сяяти. сяючий сияющий [Він любив спорт, любив сонце, його . вабили сяючі високі піки (Гонч.); Ольга дивилась на Провору сяючими очима (Донч.); Народи нашої країни переможно йдуть до сяючих вершин людського щастя — комунізму (Київська пр., 1950, X)]. сяяння, сяння сияние [Юрко повідав мені, що вони з Володькою всю свою юнацьку пору прожили в сяянні світлого образу Мате Залка (Смол.); О зорі-очі! Я при сянні вашім Не раз блукав самотній уночі (Самійл.)]. сяяти и сяти (сяю, сяєш) сиять, сверкать, блистать, блестеть; (переливаться разными цветами) играть [ В небі чистім і прозорім Сонце сяє, Наче в морі, в жовтім житі Хвиля грає (Рил.); На грудях у неї сяяла Золота Зірка (Гонч.); Очі Марії сяють радістю (Довж.); Назад оглянься— сяє слави путь. Вперед поглянь — прослався шлях за обрій (Дмитр.); Олекса Бедзик сяв. Він врятував од погрому слоїк з солодким і притулив до серця, наче дитину (Коцюб.)]. Сьєрра-Леоне нескл. сущ. Сьёрра-Леоне. Сьё рра -Морёна Сьєрра-Морена. Сьєрра-Невада Сьєрра-Невада. ськати (ськаю, ськаєш) 1) разг. искать вшей, искать [насекомых] в волосах; искать [насекомых] в шерсти [Вже парубком узяли його до замку і перше приставили до пан- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)